ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
№ 27/64313.04.10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-М»
До Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
про стягнення 151 400, 00 грн.
Суддя Дідиченко М.А.
Секретар Приходько Є.П.
Представники сторін:
від позивача: Руденко В.В. -представник за довіреністю від 19.01.2010 року;
від відповідача: ОСОБА_3 -представник за довіреністю від 14.12.2009 року;
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-М»до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 151 400,00 грн.
Позивач вказує, що відповідно до укладеного між сторонами договору на створення (передачу) науково-технічної продукції № 01-09 від 01.09.2008 року позивачем здійснено перерахування попередньої оплати у сумі 151 400, 00 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач належним чином роботи не виконав, а тому позивач просить суд стягнути з відповідача понесені збитки у сумі попередньої оплати, а саме 151 400, 00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2009 року було порушено провадження у справі та призначено розгляд на 29.12.2009 року.
Представник позивача у судовому засіданні 29.12.2009 року частково подав докази, витребувані ухвалою суду від 04.12.2009 року, та надав усні пояснення по суті спору.
Представник відповідача у судове засідання 29.12.2009 року не з'явився, однак через загальний відділ діловодства суду подав відзив на позовну заяву з доказами та клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю направити у судове засідання повноважного представника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2009 року розгляд справи було відкладено на 26.01.2010 року.
Представник позивача у судовому засіданні 26.01.2010 року подав витребувані ухвалою суду від 29.12.2009 року докази та надав усні пояснення. Судом залучено від позивача оригінал технічного звіту, який був переданий останньому відповідачем.
Представник відповідача у судовому засіданні 26.01.2010 року подав докази, витребувані ухвалою суду від 29.12.2009 року, та надав усні заперечення.
Крім того, сторони заявили клопотання про продовження строку вирішення спору.
Згідно з ч. 4 ст. 69 ГПК України за клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті.
На підставі вищезазначеного, суд задовольнив подане сторонами клопотання про продовження строку вирішення спору.
У судовому засіданні 26.01.2010 року оголошено перерву до 16.02.2010 року.
У судовому засіданні 16.02.2010 року оголошено перерву до 12.03.2010 року.
23.03.2010 року у судовому засіданні оголошено перерву до 23.03.2010 та зобов'язано позивача надати нормативно-правове обґрунтування заявлених позовних вимог.
Представник позивача у судовому засіданні 23.03.2010 року подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до яких зазначив, що у зв'язку із тим, що він втратив інтерес до виконання відповідачем зобов'язання по договору, тому 19.01.2010 року направив відповідачу лист про розірвання договору. Враховуючи зазначене, оскільки відпала підстава згідно якої були перераховані кошти у сумі 151 400, 00 грн., позивач просить стягнути з відповідача суму попередньої оплати.
Представник відповідача у судовому засіданні 23.03.2010 року подав пояснення по суті спору, відповідно до яких зазначив, що з ціллю економії коштів та часу, яких вимагає вивчення та розробка надр, сторонами було прийнято рішення придбати за кошти вже готову інформацію. Так, відповідач звернувся до ПДРГП «Північгеологія»з проханням надати технічні документи по родовищам, які були детально розвідані в 1965 році «Укрндіпроект». Таким чином, відповідач вважає, що позивач отримав всю необхідну інформацію по вивченню та розробці торф'яного родовища Удайське.
У судовому засіданні 23.03.2010 року оголошено перерву до 13.04.2010 року.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
01.09.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергія - М»(надалі - замовник) та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 (надалі -виконавець) укладено договір на створення (передачу) науково-технічної продукції № 01-09 (надалі -договір).
Відповідно до п. 1.1 договору виконавець за дорученням замовника зобов'язується виконати розробку, підготовку та узгодження з відповідними установами та органами влади первинної документації для подальшого оформлення дозволу на користування торф'яними родовищами, що знаходяться у полтавській області, а замовник прийняти та оплатити виконані роботи.
Згідно із п. 2.1 договору роботи по даному договору виконуються виконавцем поетапно.
Перед початком робіт по кожному окремому етапу сторони погоджують обсяг таких робіт, їх фактичний зміст, орієнтовну вартість та графік виконання, що оформляються у додаткових угодах до договору (п. 2.2 договору).
Пунктом 2.6 договору встановлено, що попередня оплата по цьому договору складає 101 400, 00 грн. та сплачується замовником на протязі одного календарного дня з моменту підписання договору обома сторонами.
25.09.2008 року сторони підписали додаткову угоду № 1 до договору № 01-09 від 01.09.2009 року, відповідно до пункту 1.1 якої сторони домовились, що виконавець зобов'язується виконати, а замовник прийняти та оплатити виконані роботи на тему: «Розробка, підготовка та узгодження з відповідними установами та органами влади деталізованого звіту геологорозвідки по торф'яному родовищу Удайське, що знаходиться у Лубнинському та Чернухінському районах, Полтавської області».
Відповідно до п. 2.1 додаткової угоди вартість робіт за додатковою угодою становить 50 000, 00 грн.
Для початку виконання робіт за цією додатковою угодою, замовник на протязі 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання сторонами даної додаткової угоди здійснює 100% попередню оплату (п. 2.2 додаткової угоди).
Позивач перерахував на рахунок відповідач суму попередньої оплати, а саме 02.09.2008 року -101 400, 00 грн. та 06.10.2008 року -50 000, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1 та № 2 наявними в матеріалах справи.
Згідно із п. 1.2 додаткової угоди виконавець зобов'язується виконати роботи, передбачені додатковою угодою, на протязі 40 (сорока) календарних днів з моменту здійснення оплати замовником.
Враховуючи зазначене, відповідач повинен був здійснити роботи у строк до 17.11.2008 року.
У зв'язку із не передачею відповідачем робіт обумовлених умовами договору, 29.12.2008 року позивач направив на адресу відповідача лист-претензію про надання інформації щодо ходу виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань.
24.02.2009 року відповідач направив на адресу позивача технічний звіт про детальну розвідку торф'яного родовища «Задовжик»Лохвицького району Полтавської області, що включає в себе матеріали детальних вишукувань торф'яника «Поставмуки»Чорнухинського району Полтавської області та відомість лабораторного аналізу зразків торфу на ботанічний склад, ступінь розкладання й зольність з торф'яного родовища «Удайське ІІІ», а також 2 екземпляри акту приймання-передачі документації від 24.02.2009 року.
Відповідно до п. 3.1 договору після закінчення виконання усього обсягу робіт, передбаченого п. 1.1 договору, виконавець надає замовнику оформлену у належному порядку та погоджену з відповідними установами та органами влади первинну документацію та акт здавання-приймання робіт.
Згідно із п. 3.2 договору замовник в термін 5 днів з моменту отримання акту здавання-приймання робіт зобов'язаний направити виконавцю підписаний акт здавання-приймання робіт або мотивовану відмову від приймання робіт.
В разі мотивованої відмови замовника від приймання робіт, сторонами складається акт з переліком необхідних доробок і термінами їх усунення (п. 3.4 договору).
16.03.2009 року позивач направив на адресу відповідача відмову від підписання договору та акт з переліком необхідних доробок і термінів їх усунення для підписання відповідачеві.
Відповідач відповіді на відмову від підписання акту не направив, акт з переліком необхідних доробок і термінів їх усунення не підписав, недоліки в роботі, зазначені позивачем, не виправив.
Враховуючи зазначене, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 151 400, 00 грн.
Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 887 ЦК України встановлено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.
Як вбачається із змісту умов договору та додаткової угоди № 1 до нього, відповідач зобов'язувався виконати роботи, з розробки, підготовки та узгодження з відповідними установами та органами влади деталізованого звіту геологорозвідки по торф'яному родовищу для подальшого оформлення дозволу на користування торф'яними родовищами.
Згідно із технічним звітом наданим відповідачем позивачу на виконання вищезазначеного договору та пояснень представника відповідача вбачається, що відповідач сам не складав інформацію про техніко-технологічні та інші можливості щодо ефективного використання торф'яних родовищ, а звернувся з проханням до ПДРГП «Північгеологія»надати технічні документи по вищевказаним родовищам, які були детально розвідані в 1965 році «УКРНДІПРОЕКТ».
Як вбачається із змісту договору, сторонами не було встановлена обов'язковість розроблення звіту самим відповідачем.
Крім того, сторонами в умовах договору не було передбачено наукові, технічні та економічні вимоги, яким повинен був відповідати звіт, а також, не було встановлено з якими органами повинен був узгодити даний звіт відповідач.
Однак, як слідує із наявного в матеріалах справи технічного звіту про детальну розробку торф'яни покладів «Задовжик»Лохвицького району Полтавської області переданого відповідачем позивачу, зазначений звіт не був підготовлений відповідачем для подальшого оформлення позивачем дозволу на користування торф'яними родовищами.
Так, в деяких документах наданого звіту значиться найменування третьої особи - «УКРНДІПРОЕКТ», а не позивача, а також датою складання документів зазначено 1965 рік.
За таких, обставин суд приходить до висновку, що відповідачем не був підготовлений звіт з урахуванням особи замовника та подальшого направлення його для отримання дозволу на користування торф'яними родовищами.
До того ж, наданий звіт не був погоджений з жодною установою та органом влади.
В своїх запереченнях на позовну заяву відповідач посилається на те, що згідно із постановою КМУ № 609 від 17.06.2009 року «Про затвердження порядку проведення у 2009 році аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами»дозволи на видобування корисних копалин з кількох близько розташованих родовищ, якщо доцільність їх спільної розробки підтверджується відповідним обґрунтуванням Державної комісії по запасах корисних копалин за результатами проведеного заявником геологічного дослідження таких родовищ, надаються заявникові. Тобто, відповідач стверджує, що геологічне дослідження родовищ здійснюється самим заявником, а таким чином і затверджуватись для подальшого подання на комісію повинно також тільки заявником.
Так, дійсно, відповідно до п. 9 Постанови КМУ № 609 від 17.06.2009 року «Про затвердження порядку проведення у 2009 році аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами»передбачено, що для участі в аукціоні претендент в строк та за адресою, зазначеними в оголошенні, відповідну заявку, в якій, зокрема, повинна міститися інформація про техніко-технологічні та інші можливості ефективного використання надр з урахуванням специфіки вивчення та розробки певної ділянки надр.
Як встановлено, судом, саме для надання зазначеної інформації між позивачем та відповідачем був укладений договір на створення (передачу) науково-технічної продукції № 01-09 від 01.09.2008 року та додаткова угода № 1 від 25.09.2008 року до нього.
Отже, умовами договору було передбачено обов'язок відповідача підготувати вищезазначену інформації для подальшого надання її позивачем (заявником) для отримання дозволу на користування торф'яними родовищами.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач за основу складання звіту міг взяти документи розроблені в 1965 році «УКРНДІПРОЕКТ», проте повинен був підготувати їх належним чином для можливості подальшого надання їх для отримання дозволу.
Відповідно до п. 3.1 договору після закінчення виконання усього обсягу робіт, передбаченого п. 1.1 договору, виконавець надає замовнику оформлену у належному порядку та погоджену з відповідними установами та органами влади первинну документацію та акт здавання-приймання робіт.
Як було вищезазначено та вбачається із наявного в матеріалах справи технічного звіту, останній не був належним чином оформлений. Так, в ряді документів зазначеного звіту містяться посилання на третю особу, особа ж замовника (позивача) жодним чином не зазначена. Датою складання документів значиться 1965 рік.
16.03.2009 року позивач направив на адресу відповідача відмову від прийняття робіт та акт з переліком необхідних доробок і термінів їх усунення для підписання відповідачеві.
Проте, Відповідач відповіді на претензію позивача не направив, зазначені позивачем зауваження, не виправив.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем належним чином не був підготовлений та узгоджений деталізований звіт геологорозвідки по торф'яному родовищу Удайське, що знаходиться у Лубнинському та Чернухінському районах, Полтавської області.
Згідно із ч. 2 ст. 849 ЦК України встановлено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до ч. 1 ст. 615 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.
Як було встановлено судом, відповідач роботи передбачені договором № 01-09 від 01.09.2008 року належним чином, у строк встановлений договором, не виконав.
У зв'язку із зазначеним, 19.01.2010 року позивач направив на адресу відповідача відмову від договору № 01-09 від 01.09.2008 року, що підтверджується фіскальним чеком та описом вкладення у цінний лист від 25.01.20100 року, наявних в матеріалах справи.
Частиною 3 ст. 615 ЦК України передбачено, що внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.
Отже, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Враховуючи те, що 19.01.2010 року позивач направив на адресу відповідача відмову від договору № 01-09 від 01.09.2008 року, то зазначений договір вважається розірваним.
Згідно із ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Частина 1 статті 1213 ЦК України передбачає, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Беручи до уваги те, що позивачем була перерахована передоплата, а відповідачем роботи за договором виконані належним чином не були, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача передоплати у сумі 151 400, 00 грн.
Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтею 193 ГК України, статтями 849, 887, 1212 та 1213 ЦК України, статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (03048, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-М»(37100, Полтавська обл., Чорнухинський р-н, смт. Чорнухи, пров. Першотравневий, 2; код ЄДРПОУ 35654160) заборгованість у розмірі 151 400 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) грн. 00 коп., 1 514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.
СуддяДідиченко М.А.