"06" вересня 2007 р.
Справа № 6/55-93.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кромберг енд Шуберт Україна"
До Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастрібау Груп Україна"
Про визнання права на одностороннє розірвання договору.
Представники:
Від позивача: Олійник І.В. дов. від 07.02.07р.
Від відповідача: Палій Р.В., дов. №5юр від 03.08.07р.
Суть спору:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кромберг енд Шуберт Україна" 15.05.2007р. звернулось із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Індастрібау Груп Україна" про визнання права позивача на одностороннє дострокове розірвання договору генерального підряду від 08.06.2005р.
В обґрунтування зазначених вимог позивач посилався на укладений між сторонами Договір генерального підряду на будівництво заводу бортових електричних мереж для автомобілів у с. Рованці, Луцького району, Волинської області з додатковими угодами до нього, згідно яких кінцевий строк завершення будівництва заводу було визначено до 05.03.06 року.
За умовами п.3.4 договору отримання всіх необхідних дозволів від органів влади було покладено на виконавця, відповідача у справі -ТзОВ “Індастрібау Груп Україна».
Таким чином, саме на нього був покладений обов'язок оформлення дозвільної документації (включаючи дозвіл на виконання будівельних робіт) та надавати замовнику на виконання такого обов'язку всі необхідні документи на підписання ( включаючи заяву на видачу дозволу на виконання будівельних робіт).
З доводів позивача, чинне законодавство України надає Замовнику та Виконавцю самостійно визначати сторону відповідальну за отримання дозвільної документації. В тому числі дозволу на виконання будівельних робіт.
. Замовник, в свою чергу, своєчасно та належним чином виконав свої обов'язки за Договором:
- своєчасно і достроково фінансував будівельні роботи Виконавця;
- надав Виконавцю будівельний майданчик та дозвіл на будівництво ( рішення Боратинської сільської ради №26/26 від 26.07.05р. та рішення Боратинської сільської ради № 25/3 від 22.06.05 року про надання земельної ділянки під будівництво).
Водночас, в установлений договором строк ( 05.03.06р.) Виконавець будівництво заводу не закінчив, а будівельні роботи взагалі припинив, мотивуючи зупинення відсутністю дозволу на виконання будівельних робіть. При цьому, Виконавець не вжив жодних дій для отримання такого дозволу.
За таких обставин позивач вважає, що мав відповідно до чинного законодавства право на одностороннє розірвання договору з даним підрядником та заключення договору підряду з іншим виконавцем будівельних робіт.
Посилаючись на вимоги ст. 612,617 Цивільного кодексу України, ст..188.320 Господарського кодексу України, просив позов задоволити.
Відповідач у справі позовних вимог не визнав, про що заявляв у судовому засіданні та поданих на адресу суду письмових запереченнях та поясненнях.
Розгляд справи відкладався з підстав, зазначених в ухвалах господарського суду від 18.06.2007р., 26.06.2007р., 07.07.2007р., 15.08.2007р.
Разом з тим, в судове засідання представник позивача подав заяву про відмову від даного позову у зв'язку з відсутністю предмету спору та просить припинити провадження згідно п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
Представник відповідача у судовому засіданні та у поданому на адресу суду запереченні просить відмовити позивачу у задоволенні заяви про відмову від позову та розглядати даний спір по суті. При цьому посилається на те, що своєю заявою про відмову від позову Позивач порушив право відповідача на захист своїх прав і законних інтересів, наданих останньому положеннями ст.20 ГПК України, так як відповідно до цієї статті право та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються шляхом визнання, в тому числі й у судовому порядку, наявності або відсутності права на розірвання договору.
Відповідач вважає, що право на захист своїх прав і охоронюваних законом інтересів, що оспорюються позивачем, втановлено для відповідача також приписами частини першої статті 1 ГПК України, а тому відмова позивача від свого позову у даній справі суперечить положенням чинного законодавства України. На думку відповідача, положення частини першої ст.1 ГПК України слід ромуміти так, що відповідач також може захищати свої права та охоронювані законом інтереси шляхом їх захисту у встановлений спосіб по вже порушеній іншою особюою. судовій справі саме з приводу оспорювання чи невизнання таким позивачем або іншими учасниками господарських праввовідносин прав та охоронюваних інтересі відповідача.
Між тим, з такими доводами відповідача погодитись не можливо.
Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Право кожної особи на захист свого цивільного права чи інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання закріплено у ст.15 Цивільного кодексу України.
За загальним правилом право на захист - це передбачено законом вид і міра поведінки уповноваженої особи, цивільні права якої зхазнали посягання. Здійснення захисту визначається через право ( можливість) або через обов'язок і залежить від суб'єкта здійснення діяльності стосовно захисту, а також волевиявлення учасника цивільного правовідношення, право якого зазнало несприятливого впливу.
Способи захисту цивільних прав та інтересів судом визначено ст.16 Цивільного кодексу України. Згідно п.2.1. цієї статті одним із таких способів захисту може бути визнання права. Разом з тим, враховуючи зазначене, здійснюється таких захист суб'єктом право якого порушено.
Матеріалами справи № 4/28-40 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кромберг енд Шуберт Україна", с. Рованці, Луцького району до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Індастрібау Груп Україна", с. Рованці, Луцького району про стягнення 4023329,13грн. штрафу та зустрічним позовом ТзОВ "Індастрібау Груп Україна", с. Рованці, Луцького району до ТзОВ "Кромберг енд Шуберт Україна", с. Рованці, Луцького району про стягнення 8888809,12грн. збитків та документами , що знаходяться у даній господарській справі підтверджено, що відмова позивача - ТзОВ "Кромберг енд Шуберт Україна" від позову про визнання права на одностороннє розірвання договору не суперечить законодавству та не порушує права та охоронювані інтереси відповідача - інтереси ТзОВ "Індастрібау Груп Україна".
Крім того суд вважає, що відповідач у даній справі ТзОВ "Індастрібау Груп Україна" не позбавлений можливості захисту своїх прав та інтересів у випадку їх порушення із сторони позивача ТзОВ "Кромберг енд Шуберт Україна" шляхом подачі самостійного позову до суду із позовною вимогою , що стосується визнання чи невизнання його права, оскільки предметом даного спору є визнання права позивача.
Відповідно до ст.78, п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України позивач має право відмовитись від позову, а господарський суд у випадку прийняття такої відмови припиняє провадження у справі.
До прийняття відмови позивача від позову господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про прийняття відмови позивача від позову та припинення провадження у справі на підставі п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 78, п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України,-
1. Прийняти відмову ТзОВ "Кромберг енд Шуберт Україна" від позову про визнання права на одностороннє дострокове розірвання договору .
2. Припинити провадження у справі.
Заступник голови суду, суддя В.А. Пахолюк