12 березня 2021 р. № 400/4853/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001
про:зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до виконавчого комітету Миколаївської міської ради (далі - відповідач), в якій просить зобов'язати відповідача надати йому письмову відмову у задоволенні його запиту на інформацію від 23.10.2020 із зазначенням мотивованої підстави відмови у повідомленні йому, ким і коли затверджений зразок «Посвідчення реабілітованого» сіро-блакитного кольору.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на звернення до відповідача із запитом на інформацію від 23.10.2020, в якому просив повідомити, ким і коли затверджений зразок «Посвідчення реабілітованого» сіро-блакитного кольору. Позивач зазначає, що відповідач не задовольнив його запит, не повідомив йому запитувану інформацію.
Посилаючись на статтю 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», позивач, в обґрунтування позовних вимог, стверджує, що відповідач був зобов'язаний надати йому відмову у задоволенні запиту.
Ухвалою від 09.11.2020 суд повернув позовну заяву.
Постановою від 20.01.2021 П'ятий апеляційний адміністративний суд скасував ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.11.2020 та направив справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою від 04.02.2021 суд відкрив провадження в адміністративній справі, постановив розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження та установив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву - п'ятнадцять днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Правом на подання відзиву відповідач не скористався. Копію ухвали про відкриття провадження у справі відповідач отримав 15.02.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 5400142817477. П'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву закінчився 02.03.2021.
Згідно з частиною четвертою статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
У зв'язку з відсутністю у справі відомостей та доказів поважності причин неподання відповідачем відзиву на позовну заяву в установлений строк, суд кваліфікує таке неподання як визнання позову.
Відповідно до частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
Безпосередньо, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини
23.10.2020 позивач звернувся до відповідача із запитом на інформацію такого змісту: „Прошу повідомити ким і коли затверджений зразок «Посвідчення реабілітованого» сіро-блакитного кольору, яке видано мені. Якщо Виконавчому комітету Миколаївської міської ради це невідомо, то так і напишіть у відповіді на цей запит”.
У відповіді на запит від 29.10.2020 відповідач зазначив: „У 2013 році комісією з питань поновлення прав реабілітованих Миколаївської міської ради отримано бланки посвідчень реабілітованих від аналогічної комісії Миколаївської обласної ради. Зразок посвідчення про пільги реабілітованих, затверджено постановою Кабінету Міністрів УРСР № 48 від 24.06.1991 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 5.10.1992 р. № 564). Одне з таких посвідчень видане Вам 06.05.2014 року. На підставі отриманого посвідчення Ви маєте право на пільги, встановлені Законом України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні». Виготовлення посвідчень до повноважень міської комісії з поновлення прав реабілітованих не належить”.
Закон України «Про доступ до публічної інформації» визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації», публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Згідно з частинами першою, четвертою, п'ятою статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:
1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;
3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;
4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено:
1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації;
2) дату відмови;
3) мотивовану підставу відмови;
4) порядок оскарження відмови;
5) підпис.
Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовій формі.
Відповідно до частини другої статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
Зміст листа відповідача від 29.10.2020 свідчить про те, він не містить конкретної відповіді по суті поставленого у запиті позивача запитання.
Переглядаючи в апеляційному порядку ухвалу про повернення позовної заяви, суд апеляційної інстанції у постанові від 20.01.2021 у цій справі зазначив, що в листі відповідача надана загальна відповідь, однак позивач ставив конкретне питання, ким затверджено зразок посвідчення реабілітованого сіро-блакитного кольору.
На підставі зазначеного вище, зокрема, ураховуючи, що відповідач надав відповідь на запит позивача не по суті поставленого у ньому запитання, суд вважає, що у спірних правовідносинах має місце саме неправомірна відмова у наданні інформації, тоді як наведені вище норми щодо вимог до відмови у задоволенні запита на інформацію регулюють випадки правомірної відмови у наданні інформації - за умов, зазначених у частині першій статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Запит на інформацію має на меті отримання насамперед запитуваної інформації, а не відмови у її наданні.
Суд не вбачає підстав для зобов'язання відповідача надати позивачу саме відмову у задоволенні його запита, як просить позивач, а вважає, що ефективним способом захисту права позивача на інформацію буде зобов'язання відповідача розглянути запит позивача по суті поставленого в ньому запитання, що, в свою чергу, включає також і можливість надання мотивованої відмови у наданні такої інформації - у разі наявності підстав, передбачених частиною першою статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Згідно з частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За нормами пункту 10 частини другої статті Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку про задоволення позову.
Судові витрати у справі відсутні.
Згідно з частиною першою статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених пунктом 1 частини першої статті 263 цього Кодексу, а саме: щодо оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.
Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246, 263, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт: НОМЕР_1 ) до виконавчого комітету Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 04056612) задовольнити.
2. Зобов'язати виконавчий комітет Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 04056612) розглянути поданий ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , паспорт: НОМЕР_1 ) запит на інформацію від 23.10.2020 по суті поставленого у цьому запиті запитання та надати ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , паспорт: НОМЕР_1 ) мотивовану відповідь у письмовій формі.
3. Рішення суду підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Птичкіна