Іменем України
11 березня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/604/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О. В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання неправомірними дії, зобов'язання вчинити певні дії,-
05 лютого 2021 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, в якій позивач просить:
- визнати неправомірними дії Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо зменшення ОСОБА_1 з серпня 2020 року розміру пенсії з 5930,54 грн до 5598,88 грн та щодо стягнення цим органом з ОСОБА_1 з серпня 2020 року щомісяця 331,66 грн;
- зобов'язати Марківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області відновити ОСОБА_1 виплату пенсії з серпня 2020, а також повернути ОСОБА_1 суму незаконно стягнутої пенсії з серпня 2020 року.
В обґрунтування позову зазначено, що пенсія позивачу була призначена відповідачем на підставі пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-4 від 09.07.2003, тобто за віком на пільгових умовах, в розмірі 5930,54 грн. з урахуванням стажу: на підземних роботах та періоду проходження строкової служби, - який загалом на час призначення пенсії відповідно склав 40 років 7 місяців 4 дні, що не заперечується відповідачем. До вересня 2020 року пенсія нараховувалася та виплачувалася щомісяця у розмірі 5930,54 грн, проте при отриманні пенсії у вересні 2020 позивач звернув увагу, що його розмір змінився і склав 5598,88 грн., а отже відбулося зменшення розміру пенсії на 331,66 грн. 23.09.2020 позивач зателефонував до відповідача про підстави зменшення розміру пенсії і отримав відповідь, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області у серпні 2020 року було здійснено перевірку пенсійної справи та правильності призначення пенсії, та виявлено при цьому начебто якісь неточності у військовому квитку, а саме щодо періоду проходження строкової військової служби, що стало підставою для виключення із стажу строкової військової служби, завдяки чому стаж був зменшений з 40 років 7 місяців 4 дні до 38 років 6 місяців 24 дні, а це відповідно вплинуло і на зменшення розміру пенсії з 5930,54 грн. до 5598,88 грн.
Не погоджуючись з такими незаконними діями позивач, 28.09.2020 керуючись вимогами ч. 2 ст. 46 Конституції України, ч. 2 ст. 46 Закону №1058-4 звернувся з письмовою заявою на ім'я начальника Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області як про надання відповіді щодо підстав зменшення розміру пенсії, так і про надання відповідного рішення відповідача щодо зменшення розміру пенсії.
20.10.2020 відповідач за вих. №63-69/4-21/8-1238/20 надав відповідь, проте відповідного рішення про підстави зменшення ним розміру пенсії не надав, що свідчить про відсутність у нього будь-яких законно виявлених підстав та поводів для зменшення розміру пенсії в тому числі і у ході перевірки вищим пенсійним органом начебто пенсійної справи, а також про безпідставність стягнення відповідачем із пенсії щомісяця 331,66 грн.
Позивач вважає дії відповідача щодо виключення з пільгового стажу спірних періодів роботи та зменшення розміру раніше призначеної пенсії протиправними, такими, що порушують його конституційні права та суперечать чинному законодавству.
Позивач вважає, що відповідач безпідставно стягує з пенсії щомісяця 331,66 грн, бо він не прийняв щодо цього відповідного рішення щодо зменшення розміру пенсії та щодо стягнення із пенсії 331,66 грн.
Ухвалою суду від 09.02.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 30-31).
22.02.2021 від Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області надійшов відзив на позовну заяву (а.с.36-40), в якому останній заперечував проти позовних вимог з таких підстав.
07.10.2019 позивач звернувся до управління із заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах. З 31.08.2019 позивачу призначено пенсію відповідно до наданих документів. Стаж позивача з урахуванням проходження військової строкової служби становив 40 років 7 місяців 4 дні. Сума призначеної пенсії склала 5930,54 грн.
Пенсійну справу позивача у липні 2020 року Марківським відділом з питань призначення, перерахунку та виплати пенсії перевірено на предмет правильності призначення та обчислення розміру пенсії. За результатами перевірки пенсійної справи встановлено, що військовий квиток серії НОМЕР_1 від 11.11.1987 заповнення містить неточності в даті вступу на військову службу, тому взяти її в розрахунок стажу немає підстав. Направити запит до Лутугінського районного військового комісаріату щодо підтвердження періоду проходження служби немає можливості, оскільки комісаріат знаходиться на непідконтрольній українській владі території.
02.10.2020 за №1238-21-10/3624 управлінням направлено запит про підтвердження періоду проходження позивачем військової служби до Федеральної казенної установи Центральний архів Міністерства Оборони Російської Федерації в м. Подольську, Відповідь не надходила.
Пенсійну справу приведено у відповідність. Після перерахунку загальний стаж роботи без урахування проходження військової служби становить 38 років 6 місяців 24 дні, сума пенсії - 5598,88 грн.
14.08.2020 управлінням на підставі ч.1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» прийнято рішення №62 про утримання надміру виплачених сум пенсій з відповідача на загальну суму переплати у розмірі 4006,90 грн. за період з 31.08.2019 по 31.08.2020 починаючи з 01.10.2020 до повного погашення суми боргу шляхом утримання 20% пенсії щомісячно. Дане рішення позивачем не оскаржено
На підставі вищевикладеного, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив такі обставини справи.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , має статус внутрішньо переміщеної особи згідно з довідкою від 01.10.2019 №925-5000205107 (а.с. 22-24, 25, 26).
07.10.2019 позивач звернувся з заявою про призначення пенсії до Марківського ОУПФУ Луганської області (а.с.44).
Відповідно до витягу з ІКІС ПФУ: Підсистема призначення та виплати пенсії від 10.10.2019 загальний стаж ОСОБА_1 складає 40 років 7 місяців 4 дні, пільговий стаж за списком №1 - 13 років 5 місяці 13 днів, пенсію позивачу призначено довічно на підставі ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», розмір пенсії - 5934,24 грн (а.с. 42-43).
20 вересня 2020 року позивач отримав пенсію в розмірі 5603,00 грн замість 5930,00 грн та 28.09.2020 звернувся до відповідача за роз'ясненнями з цього приводу (а. с. 3).
Листом від 20.10.2020 №63-69/Ч-21/8-1238/20, Марківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області повідомила позивача, що його пенсійну справу було направлено на перевірку щодо правильності призначення за запитом Головного управління Пенсійного фонду України Луганської області. У серпня 2020 року пенсію було перераховано відповідно до зауважень Головного управління. Після перерахунку пенсії загальний стаж без урахування проходження військової строкової служби становить 38 років 6 місяців 24 дні, сума пенсії - 5 598,88 грн. Оскільки військовий квиток серії НОМЕР_1 від 11.11.1987 заповнення містить неточності в даті вступу на військову службу, взяти її в розрахунок стажу немає можливості (а. с. 4-6).
Згідно з перерахунком пенсії позивача від 13.08.2020 (підстава-уточнення даних в ЄПС) з ІКІС ПФУ: Підсистема призначення та виплати пенсії загальний стаж позивача складає 38 років 6 місяців 24 дні, пільговий стаж за списком № 1 - 13 років 5 місяців 4 дні, розмір пенсії - 5 603,32 грн (а.с. 51-52).
Крім того, відповідачем прийнято рішення про утримання надміру виплачених сум пенсії від 14.08.2020 №62, згідно з яким з позивача слід утримати суму в розмірі 4006,90 грн за період з 31.08.2019 по 31.08.2020 у зв'язку з невірним нарахуванням пільгового стажу при первинному призначенні пільгової пенсії. В рішенні зазначено, що в разі ненадходження від пенсіонера вказаної суми, починаючи з 01.10.2020 до повного погашення, ця сума буде утримана в розмірі 20% пенсії щомісячно до повного погашення (а.с.54).
Отже, спірним питанням цієї справи є саме правомірність дій відповідача щодо зменшення розміру пенсії позивача у зв'язку з виключенням зі спеціального стажу роботи за Списком № 1 згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період проходження військової строкової служби.
У трудовій книжці позивача серії НОМЕР_3 (а.с. 7-13) під записом № 2 зазначено служба в Советской армии з 27.11.1987 по 06.12.1989.
Згідно військового квитка серії НОМЕР_1 від 11.11.1987, позивача призвано до військової служби 27 листопада 1987 року та 06 грудня 1989 року звільнено (демобілізовано) у запас (а. с. 14-18).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд керується такими вимогами чинного законодавства.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом.
Стаття 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 за № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV), визначає складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цього Закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» від 16.12.1993 за № 3721-XII, право на пенсію за віком має кожний громадянин похилого віку, який досяг пенсійного віку і має необхідний страховий стаж. Це право обумовлено трудовим внеском і не обмежується будь якими обставинами, включаючи наявність інших доходів. Порядок і умови пенсійного забезпечення громадян похилого віку встановлюється Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі Закон № 1058-IV) у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;
страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Згідно з абзацом 4 частини третьої статті 4 Закону № 1058-IV, виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, серед іншого: пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.
Статтею 62 Закону передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 63 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок).
Пунктом 1 Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з частиною другою статті 26 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Пунктом 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Дослідженням трудової книжки та військового квитка позивача встановлено, що у них наявний запис про проходження військової строкової служби у період з 27.11.1987 по 06.12.1989, вказаний запис виконано у відповідності до вимог законодавства, із зазначенням дати вступу на військову службу, та без будь-яких помилок або виправлень.
З огляду на підтвердження проходження військової строкової служби позивачем записами в його трудовій книжці та у військовому квитку, потреба у наданні уточнюючих довідок з взагалі відсутня.
Отже, судом на підставі записів трудової книжки та військового квитка позивача встановлено, що період проходження строкової військової служби з 27.11.1987 по 06.12.1989 відноситься до страхового стажу.
Таким чином, судом встановлено протиправність дій відповідача щодо зменшення позивачу страхового стажу з 40 років 07 місяців 4 днів до 38 років 06 місяців 24 дні та виключенням відповідачем зі страхового стажу період проходження строкової військової служби з 27.11.1987 по 06.12.1989, що вплинуло на зменшення розміру його пенсії. У зв'язку з чим наявні правові підстави для захисту порушених прав позивача шляхом зобов'язання врахувати зазначений стаж та відновити виплату пенсії з серпня 2020 року у розмірі раніше призначеної 5 930,54 грн.
Крім того, як встановлено судом, у зв'язку з перерахунком пенсії позивача відповідачем також протиправно прийнято рішення про утримання надміру виплачених сум пенсії від 14.08.2020 №62.
Згідно з вимогами ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, з урахуванням встановлених судом обставин, з метою захисту порушених прав позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про утримання надміру виплачених сум пенсії від 14.08.2020 №62.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дії щодо стягнення з серпня 2020 року щомісяця 331,66 грн та зобов'язання повернути незаконно стягнуту пенсію з серпня 2020 року, суд зазначає наступне.
У зв'язку з тим, що суд дійшов висновку про зобов'язання відповідача врахувати спірний період стажу та відновлення виплати пенсії з серпня 2020 року у розмірі раніше призначеної 5 930,54 грн, права позивача в частині повернення незаконно утриманих коштів буде відновлено, а тому не підлягає додатковому судового захисту шляхом повернення утриманих коштів.
Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 908,00 грн, що підтверджується квитанцією від 30.01.2021 (а.с. 2). Оскільки саме дії відповідача порушили права позивача на отримання пенсії у повному обсязі з серпня 2020 року, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у сумі 908,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання неправомірними дії, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо зменшення ОСОБА_1 страхового стажу з 40 років 07 місяців 4 днів до 38 років 06 місяців 24 дні та виключенням відповідачем зі страхового стажу період проходження строкової військової служби з 27.11.1987 по 06.12.1989, що вплинуло на зменшення розміру його пенсії.
Визнати протиправним та скасувати рішення Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про утримання надміру виплачених сум пенсії ОСОБА_1 від 14.08.2020 № 62.
Зобов'язати Марківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області (код ЄДРПОУ: 41247405, місцезнаходження: 92400, Луганська область, смт. Марківка, вул. Центральна, 20) відновити виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) з серпня 2020 року у розмірі, раніше призначеної - 5 930,54 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (код ЄДРПОУ: 41247405, місцезнаходження: 92400, Луганська область, смт. Марківка, вул. Центральна, 20) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Ірметова