11 березня 2021 року № 320/9737/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютін" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,
Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютін", в якому просить суд:
- застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду, а саме тимчасово зупинити виробництво (виготовлення), реалізацію продукції на Товаристві з обмеженою відповідальністю "Ютін" за адресою: Київська область, Бородянський район, смт. Бородянка, вул. Центральна, 224-Ж до моменту розроблення та узгодження проекту організації санітарно-захисної зони, який затверджується головую Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та отримання позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області на підставі звернення громадянина ОСОБА_1 здійснено позапланову перевірку господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Ютін" за адресою: Київська область, Бородянський район, смт. Бородянка, вул. Центральна, 224-Ж. Зазначає, що за результатами позапланової перевірки було виявлено ряд порушень вимог санітарного законодавства.
Позивач наголошує, що ТОВ "Ютін", займаючись своєю виробничою діяльністю, не дотримуючись встановлених санітарних правил і норм, ігноруючи розпорядчі документи органу державного нагляду (контролю) створює несприятливі та небезпечні умови для життєдіяльності людини і може негативно впливати на здоров'я людини, шкідливий вплив якого створює загрозу здоров'ю і життю населення.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.10.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
На час прийняття рішення у даній справі відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Згідно з частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Товариство з додатковою відповідальністю "Ютін" (код ЄДРПОУ 39940953) зареєстроване в якості юридичної особи 07.08.2015 за адресою: 07801, Київська область, Бородянський район, смт. Бородянка, вул. Центральна, 224-Ж, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Видами діяльності ТОВ "Ютін" за КВЕД є: 10.89 виробництво інших харчових продуктів, не віднесених до інших угруповань (основний); 10.13 виробництво м'ясних продуктів; 10.71 виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання; 10.85 виробництво готової їжі та страв; 46.32 оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами; 52.10 складське господарство; 52.29 інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 69.10 діяльність у сфері права; 70.22 консультування з питань комерційної діяльності й керування; 71.20 технічні випробування та дослідження.
На підставі звернення гр. ОСОБА_1 від 15.06.2020 (вх. від 16.06.2020 № Ш-730- 2020), погодження Держпродспоживслужби від 16.07.2020 № 12.1-22/2/10432 згідно наказу від 22.07.2020 № 3383-ОД та посвідчення (направлення) Головного управління від 22.07.2020 № 2667, спеціалістами Бородянського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області на підставі ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», здійснено позапланову перевірку господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Ютін» за адресою: 07801, Київська область, Бородянський район, смт Бородянка, вул. Центральна, 224-Ж.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 31.07.2020 №10-18.1.22-11/124, в якому зазначено, що при проведенні перевірки виявлені порушення санітарного законодавства, а саме:
1) санітарно-захисна зона підприємства не витримана. Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮТІН» здійснює господарську діяльність по переробці трупів тварин, риб, їх частин та інших тваринних відходів і покидьків (перетворення в жири, корм для тварин, добрива тощо), відповідно до додатку №4 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказам МОЗ України від 19.06.96 №173 (зі змінами), підприємство віднесено до І класу небезпеки, для яких встановлено санітарно-захисну зону 1000 метрів згідно п. 5.10 ДСП - 173-96 - у санітарно-захисних зонах не можна допускати розміщення житлових будинків з придомовими територіями. Орієнтована відстань від будівлі ТОВ «ЮТІН» до найближчих житлових будинків становить близько 185 м (в північно-західному напрямку). Орієнтовна відстань від будівлі ТОВ «ЮТІН» до земельних ділянок з цільовим призначенням «для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд» становить 130 м (в західному напрямку), що є порушенням вимог п.п. 5.5, 5.6 ДСП 173-96;
2) територія санітарно-захисної зони не розпланована та не упорядкована. Не надано матеріалів та доказів щодо підтвердження мінімальної площі озеленення санітарно-захисної зони. Мінімальна площа озеленення санітарно-захисної зони шириною від 300 до 1000 м - повинна складати 50%. А також, з боку сельбищної території не передбачено смугу дерево- чагарникових насаджень шириною не менше 50 м. В санітарно-захисну зону входить житлова забудова, що є порушенням вимог п.п. 5.13 ДСП 173-96;
3) не розроблено та не узгоджено проект організації санітарно-захисної зони підприємства ТОВ «ЮТІН» в комплексі з проектом будівництва (реконструкції) даного підприємства з першочерговою реалізацією заходів, передбачених у зоні. Проект реконструкції виробничих приміщень не представлено (у зв'язку зі зміною функціонального призначення), а зазначений виробничий комплекс не був уведений в експлуатацію як підприємство з переробки тваринних відходів і покидьків, що є порушенням вимог ст. 15 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та п. 5.14 ДСП 173-96.
Вказаний акт було отримано директором ТОВ «ЮТІН» ОСОБА_2 та підписано без зауважень.
З огляду на вказані обставини та встановлені порушення ТОВ «ЮТІН» вимог законодавства, враховуючи норми статей 4 та 7 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області звернулось до суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді тимчасового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції на ТОВ "Ютін" за адресою: Київська область, Бородянський район, смт. Бородянка, вул. Центральна, 224-Ж до моменту розроблення та узгодження проекту організації санітарно-захисної зони, який затверджується головую Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та отримання позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень тау спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом, що регулює суспільні відносини, які виникають у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в Україні є Закон України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” (далі - Закон № 4004-ХІІ).
Поряд з цим, відповідач є суб'єктом господарювання, тому здійснення державного (контролю) у сфері господарської діяльності проводиться з урахуванням вимог Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” (далі - Закон № 877-V).
Отже, при здійсненні Держпродспоживслужбою контролю (нагляду) за дотриманням Фастівською філією ТОВ “КПД” вимог санітарного законодавства, перевірка та застосування заходів для припинення порушень має здійснюватися з дотриманням в сукупності вимог обох вищевказаних законів.
Загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначені статтею 4 Закону № 877-V.
За приписами ч. 4 цієї статті виключно законами встановлюються:
- органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності;
- види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю);
- повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг;
- вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності;
- спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю);
- санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.
Відповідно до ч. 5 цієї статті, виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Пунктом 7 цієї статті передбачено, що у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов'язків суб'єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), така норма трактується в інтересах суб'єкта господарювання.
Згідно вимог п. 11 цієї статті, плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником.
Відповідно до ст. 28 Закону України “Про центральні органи виконавчої влади” Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Постановою Кабінету Міністрів України №348 від 29.03.2017 на Державну службу з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (надалі - Держпродспоживслужба) покладено завдання і функції з реалізації державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення та із здійснення контролю (нагляду) за дотриманням вимог санітарного законодавства (крім функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників).
Відповідно до п. 7 Положення про Держпродспоживслужбу, затверджену постановою Кабінету міністрів України № 667 від 02.09.2015 (далі - Положення №667), Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.
Наказом Держпродспоживслужби від 24.02.2020 № 153 затверджено Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області.
Пунктом "л" статті 41 Закону № 4004-ХІІ передбачено, що головним державним санітарним лікарям Автономної Республіки Крим, областей, районів, міст, районів у містах та їх заступникам, головним державним санітарним лікарям, на транспорті та їх заступникам у межах відповідних територій (об'єктів транспорту) надаються повноваження застосовування передбачених цим Законом заходів для припинення порушення санітарного законодавства.
Стаття 42 цього Закону (імперативна норма) містить вичерпний перелік застосування заходів для припинення порушення санітарного законодавства та підстави їх застосування, а саме:
а) обмеження, тимчасова заборона чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій, об'єктів будь-якого призначення, технологічних ліній, машин і механізмів, виконання окремих технологічних операцій, користування плаваючими засобами, рухомим складом і літаками у разі невідповідності їх вимогам санітарних норм;
б) обмеження, тимчасова заборона або припинення будівництва, реконструкції та розширення об'єктів у разі відступу від затвердженого проекту;
в) тимчасова заборона виробництва, заборона використання та реалізації хімічних речовин, технологічного устаткування, будівельних матеріалів, біологічних засобів, товарів народного споживання, джерел іонізуючих випромінювань в разі відсутності їх гігієнічної регламентації та державної, реєстрації, а також якщо їх визнано шкідливими для здоров'я людей;
г) обмеження, зупинення або заборона викидів (скидів) забруднюючих речовин за умови порушення санітарних норм;
д) зупинення або припинення інвестиційної діяльності у випадках, встановлених законодавством;
е) внесення власникам підприємств, установ, організацій або уповноваженим ними органам подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності осіб, зазначених у абзаці шостому частини першої статті 7 цього Закону;
є) вилучення з реалізації (конфіскація) небезпечних для здоров'я хімічних та радіоактивних речовин, біологічних матеріалів у порядку, що встановлюється законодавством.
Суд встановив, що Головним управлінням Держпродспоживслужби у Київській області проведено позапланову перевірку дотримання санітарного законодавства ТОВ "Ютін", за результатами якої складено Акт від 31.07.2020 №10-18.1.22-11/124, в якому зазначено, що при проведенні перевірки виявлені порушення санітарного законодавства.
Державна санітарно-епідеміологічна експертиза передбачає:
визначення безпеки господарської та іншої діяльності, умов праці, навчання, виховання, побуту, що прямо чи побічно негативно впливають або можуть вплинути на здоров'я населення;
встановлення відповідності об'єктів експертизи вимогам санітарних норм;
оцінку повноти та обґрунтованості санітарних і протиепідемічних (профілактичних) заходів;
оцінку можливого негативного впливу небезпечних факторів, пов'язаних з діяльністю об'єктів експертизи, визначення ступеня створюваного ними ризику для здоров'я населення.
Згідно з вимогами статті 11 Закону № 4004-ХІІ об'єкти державної санітарно-епідеміологічної експертизи
Державній санітарно-епідеміологічній експертизі підлягають:
проекти міждержавних, державних цільових, регіональних, місцевих і галузевих програм соціально-економічного розвитку;
інвестиційні проекти і програми у випадках і порядку, встановлених законодавством;
схеми, передпроектна документація, що стосується районного планування і забудови населених пунктів, курортів тощо;
проекти нормативно-технічної, інструкційно-методичної документації, що стосується здоров'я та середовища життєдіяльності людини;
продукція, напівфабрикати, речовини, матеріали та небезпечні фактори, використання, передача або збут яких може завдати шкоди здоров'ю людей;
документація на розроблювані техніку, технології, устаткування, інструменти тощо; діючі об'єкти, у тому числі військового та оборонного призначення.
Отже, підприємство відповідача, як діючий об'єкт, підлягає державній санітарно- епідеміологічної експертизі.
Відповідно до ст. 15 Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” вимоги до проектування, будівництва, розробки, виготовлення і використання нових засобів виробництва та технологій.
Підприємства, установи, організації та громадяни при розробленні і використанні нових технологій, проектуванні, розміщенні, будівництві, реконструкції та технічному переобладнанні підприємств, виробничих об'єктів і споруд будь-якого призначення, плануванні та забудові населених пунктів, курортів, проектуванні і будівництві каналізаційних, очисних, гідротехнічних споруд, інших об'єктів зобов'язані дотримувати вимог санітарного законодавства.
Затвердження норм проектування, розроблення, виготовлення і використання нових машин, механізмів, устаткування, інших засобів виробництва, впровадження нових технологій здійснюються за погодженням з органами державної санітарно-епідеміологічної служби.
Порядок проведення санітарно-епідеміологіної експертизи затверджено наказом МОЗ України від 09.10.2000 № 247 (зареєстровано в МЮ України 10.01.2001 за №4/5195). Дія цього Порядку поширюється на центральні органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, інші суб'єкти господарської та підприємницької діяльності незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності, установлює вимоги до організації проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи.
Згідно з п. 3.2. Наказу 247 забороняється використання або функціонування об'єктів експертизи без наявності позитивного висновку санітарно-епідеміологічної експертизи.
Згідно з п. 3.4. Наказу 247 Державна санітарно-епідеміологічна експертиза діючих об'єктів експертизи призначається лише в разі наявності в головного державного санітарного лікаря офіційних матеріалів про негативний вплив об'єктів на здоров'я людей або зміну їх властивостей, що може спричинити такий вплив, а також у разі внесення змін до санітарного законодавства, якими встановлюються більш жорсткі вимоги до об'єктів експертизи.
За приписами п. 5.1. Наказу 247 заявниками державної санітарно-епідеміологічної експертизи є власники об'єкта експертизи або вповноважені ними особи.
Таким чином, входячи з наведених норм, відсутність у відповідача висновку санітарно- епідеміологічної експертизи є порушенням норм санітарного законодавства, та виключає можливість продовження діяльності підприємства.
Щодо організації санітарно-захисної зони.
Відповідно до статті 22 Закону № 4004-ХІІ органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані утримувати надані в користування чи належні їм на праві власності жилі, виробничі, побутові та інші приміщення відповідно до вимог санітарних норм.
У процесі експлуатації виробничих, побутових та інших приміщень, споруд, обладнання, устаткування, транспортних засобів, використання технологій їх власник зобов'язаний створити безпечні і здорові умови праці та відпочинку, що відповідають вимогам санітарних норм, здійснювати заходи, спрямовані на запобігання захворюванням, отруєнням, травмам, забрудненню навколишнього середовища.
Органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані утримувати надані в користування чи належні їм на праві власності земельні ділянки і території відповідно до вимог санітарних норм.
Наказом МОЗ України від 19.06.1996 № 173 затверджено Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів, зареєстровано в МЮ України 24.07.1996 за № 379/1404 (ДСП 173-96).
Ці Правила є обов'язковими для дотримання всіма державними, кооперативними, колективними та приватними підприємствами, організаціями та установами незалежно від відомчого підпорядкування та форм власності, а також посадовими особами та громадянами України, інвесторами-громадянами інших держав.
При вирішенні питань планування та забудови населених пунктів необхідно керуватися вимогами діючих будівельних норм і правил та інших інструктивно-методичних документів, узгоджених з Міністерством охорони здоров'я України, що використовуються для вказаних цілей.
Згідно з п. 3.4 ДСП 173-96, відповідно до діючих будівельних норм та правил територія населеного пункту з урахуванням переважного функціонального використання поділяється на:
- сельбищну територію - для розміщення житлового фонду, громадських будівель та споруд, установ соціального, культурного та побутового призначення, внутрішньосельбищної вулично-дорожньої та транспортної мереж, зелених насаджень та місць громадського користування, окремих комунальних та промислових об'єктів, будівництво яких допускається поблизу житлової забудови;
- виробничу територію - для розміщення промислових підприємств і пов'язаних з ними об'єктів, комплексів наукових установ з дослідними виробництвами, комунально-складських об'єктів (баз, складів, гаражів, автопарків, трамвайних, тролейбусних депо і т.ін.), підприємств по виробництву та переробці сільськогосподарських продуктів, створення санітарно-захисних зон промислових підприємств, об'єктів зовнішнього транспорту, шляхів позаміського та приміського сполучення;
- ландшафтно-рекреаційну територію, що охоплює приміські ліси, лісопарки, лісозахисні смуги, водоймища, зони відпочинку та курортні зони, землі сільськогосподарського використання та інші, які разом з парками, садами, скверами, бульварами сельбищної території формують систему озеленення та оздоровчих зон.
У межах зазначених територій виділяються зони різного функціонального призначення - житлової забудови, громадських центрів, промислові, наукові, науково-виробничі, комунально-складські, зовнішнього транспорту, масового відпочинку, курортні (при наявності лікувальних ресурсів).
Пунктами 5.4, 5.5 ДСП 173-96 передбачено, що промислові, сільськогосподарські та інші об'єкти, що є джерелами забруднення навколишнього середовища хімічними, фізичними та біологічними факторами, при неможливості створення безвідходних технологій повинні відокремлюватись від житлової забудови санітарно-захисними зонами.
На зовнішній межі санітарно-захисної зони, зверненої до житлової забудови, концентрації та рівні шкідливих факторів не повинні перевищувати їх гігієнічні нормативи (ГДК, ГДР), на межі курортно-рекреаційної зони - 0,8 від значення нормативу.
Розміри санітарно-захисних зон для промислових підприємств та інших об'єктів, що є джерелами виробничих шкідливостей, слід встановлювати відповідно до діючих санітарних норм їх розміщення при підтвердженні достатності розмірів цих зон за “Методикой расчета концентраций в атмосферном воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий” ОНД-86, розрахунками рівнів шуму та електромагнітних випромінювань з урахуванням реальної санітарної ситуації (фонового забруднення, особливостей рельєфу, метеоумов, рози вітрів та ін.), а також даних лабораторних досліджень щодо аналогічних діючих підприємств та об'єктів.
У тих випадках, коли розрахунками не підтверджується розмір нормативної санітарно- захисної зони або неможлива її організація в конкретних умовах, необхідно приймати рішення про зміну технології виробництва, що передбачає зниження викидів шкідливих речовин в атмосферу, його перепрофілювання або закриття (п.5.5. ДСП 173-96).
Приписами пункту 5.6. ДСП №173-96 обумовлено, що основою для встановлення санітарно-захисних зон є санітарна класифікація підприємств, виробництв та об'єктів, що наведена у додатку N 4.
Додатком № 4 ДСП №173-96 встановлено санітарну класифікацію підприємств, виробництв та споруд і розміри санітарно-захисних зон для них, відповідно до якої підприємства по переробці трупів тварин, риб, їх частин та інших тваринних відходів і покидьків (перетворення в жири, корм для тварин, добрива та ін.) віднесені до I класу, для якого встановлена санітарно-захисна зона у розмірі 1000 метрів.
Відповідно 5.8. ДСП № 173-96 у разі організації нових, не вивчених в санітарно- гігієнічному відношенні виробництва та технологічних процесів, а також будівництва (реконструкції) великих підприємств І та II класів небезпеки та їх комплексів, що можуть несприятливо впливати на навколишнє середовище та здоров'я населення, розміри санітарно- захисних зон слід встановлювати у кожному конкретному випадку з урахуванням даних про ступінь впливу на навколишнє середовище аналогічних об'єктів, які функціонують у державі та за її кордоном та відповідних розрахунків.
Відповідно 5.9. ДСП № 173-96 Розміри санітарно-захисних зон для нових видів виробництв, підприємств та інших виробничих об'єктів з новими технологіями, а також зміна цих зон (збільшення чи зменшення згідно з пунктом 5.7) затверджуються Головою Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на підставі результатів проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи відповідних матеріалів.
Пунктом 5.13 ДСП 173-96 Територія санітарно-захисної зони має бути розпланованою та упорядкованою. Мінімальна площа озеленення санітарно-захисної зони в залежності від ширини зони повинна складати: до 300 м - 60%, від 300 до 1000 м - 50%, понад 1000 м - 40%.
Предметом позову у справі є вжиття заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.
Пунктом 5.14 ДСП 173-96 встановлено, що проект організації санітарно-захисної зони слід розробляти в комплексі з проектом будівництва (реконструкції) підприємства з першочерговою реалізацією заходів, передбачених у зоні.
За приписами ч. 7 ст. 7 Закону №877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Суд вказує на те, що зазначеними нормами передбачений вичерпний перелік заходів реагування, які застосовуються за рішенням суду, ухваленого за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю), а саме: повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) продукції, повне або часткове зупинення реалізації продукції, повне або часткове зупинення виконання робіт, повне або часткове зупинення надання послуг.
Згідно з приписами ст. 11 Закону № 877-V суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний серед іншого, виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства.
Відповідно до ст. 7 Закону №4004-ХІІ підприємства, установи і організації, зокрема, зобов'язані: виконувати розпорядження і вказівки посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби при здійсненні ними державного санітарно-епідеміологічного нагляду.
Суд звертає увагу на те, що відповідачем не надано суду жодного доказу на підтвердження усунення порушень вимог санітарного законодавства на промислових підприємствах, що слугували підставою для прийняття акту від 31.07.2020 №10-18.1.22-11/124.
Отже, з матеріалів справи вбачається, що встановлені в акті перевірки від 31.07.2020 №10-18.1.22-11/124 порушення не усунуті відповідачем.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідач висновків акта перевірки не оскаржував в судовому порядку та підписав акт без зауважень.
При цьому, доказів того, що не усуненні відповідачем порушення вимог санітарного законодавства не створюють несприятливі та небезпечні умови для життєдіяльності людини матеріали справи не містять.
В даному випадку таким доказом має буду акт перевірки, в якому має бути зазначено про відсутність порушень санітарного законодавства.
Суд звертає увагу на те, що застосування заходів реагування у вигляді тимчасового зупинення надання послуг відповідачем, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог санітарних правил і норм, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Положеннями статті 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Суд зазначає, що не усунені, на момент розгляду справи судом, порушення не є формальними та стосуються суттєвих недоліків санітарних норм, що у свою чергу унеможливлює, на переконання суду, забезпечення безпеки споживачів.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В силу положень частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
На підставі викладеного та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог та застосування до ТОВ "Ютін" заходів реагування шляхом зупинення виробництва (виготовлення), реалізацію продукції на Товаристві з обмеженою відповідальністю "Ютін" за адресою: Київська область, Бородянський район, смт. Бородянка, вул. Центральна, 224-Ж до моменту розроблення та узгодження проекту організації санітарно-захисної зони, який затверджується головую Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та отримання позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи.
Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду, а саме тимчасово зупинити виробництво (виготовлення), реалізацію продукції на Товаристві з обмеженою відповідальністю "Ютін" (ідентифікаційний код 39940953) за адресою: Київська область, Бородянський район, смт. Бородянка, вул. Центральна, 224-Ж до моменту розроблення та узгодження проекту організації санітарно-захисної зони, який затверджується головою Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та отримання позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Василенко Г.Ю.