ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"11" березня 2021 р. справа № 300/4011/20
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Панікара І.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до фермерського господарства "Спаське" про стягнення податкового боргу в розмірі 17632,08 грн., -
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до фермерського господарства "Спаське" (надалі - відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 17632,08 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується податковий борг перед бюджетом у загальній сумі 17632,08 грн., що виник внаслідок несплати самостійно задекларованих податкових зобов'язань по орендній платі за землю з юридичних осіб в сумі 15068,19 грн. та внаслідок несплати штрафних (фінансових санкцій) за платежем орендна плата з юридичних осіб в розмірі 2212,86 грн., та пені - 351,03 грн. Враховуючи те, що у встановлений законом строк та ігноруючи податкову вимогу, надіслану відповідачу, сума податкового боргу в загальному розмірі 17632,08 грн., добровільно не сплачена, позивач просить стягнути дану заборгованість з відповідача.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.01.2021 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 263 КАС України (а.с.26-27).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 12.02.2021 року (а.с.35-43), згідно змісту якого, представник відповідача щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечив. Зокрема, вказав на те, що 28.02.2006 року між фермерським господарством "Спаське" (Орендар) та Спаською сільською радою Коломийського району Івано-Франківської області (Орендодавець) укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 1,8894 га, строком на 49 років, предметом якого є надання Орендодавцем в строкове платне користування Орендарю земельну ділянку для ведення фермерського господарства, яка розташована за адресою: вул. Шашкевича, с. Спас, Коломийського району Івано-Франківської області. Підпунктом 288.5 статті 288 Податкового кодексу України визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки. Представник відповідача зазначив, що згідно Витягу із технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки від 31.01.2018 року № 0-9-0.191-106/174-18 ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області міськрайонне управління у Коломийському районі та м. Коломиї, нормативно-грошова оцінка земельної ділянки ФГ "Спаське", АДРЕСА_1 , кадастровий № 2623287001:01:002:0030, землі сільськогосподарського призначення, становить 824454,00 грн. Відповідно до умов чинного Договору оренди від 28.02.2006 року та норм чинного законодавства, розмір річної орендної плати за землю, виходячи з її нормативно-грошової оцінки (1% від 824454,00 грн.) становить 8244,54 грн. в рік, щомісячний платіж становить 687,04 грн. (8244,54 грн./12 міс = 687,05 грн.). Представник відповідача вказав на те, що ФГ "Спаське" сплатило орендну плату за земельну ділянку за 2019 рік в сумі 23180,00 грн. З врахуванням річної плати 8244,54 грн. та щомісячної плати 687,05 гр., розмір переплати за 12 місяців 2019 року становить 12635,46 грн., оскільки в порушення умов договору та норм законодавства, Орендодавець в односторонньому порядку нарахував орендну плату в розмірі 3 % нормативно-грошової оцінки. За 2020 рік розмір переплати становить 651,89 грн. Окрім того, представник відповідача вказав на те, що не подавав податковим органам долучені до позову в якості додатків копії зазначених позивачем податкових декларацій за 2019 рік № 5006 від 19.02.2019 року та № 4102 від 14.02.2020 року. Зміст та походження зазначених документів не відомі відповідачу, відсутні будь-які реквізити офіційного документа юридичної особи, які могли б свідчити про їх підписання керівником ФГ "Спаське", зокрема, відсутні підпис, печатка, відомості щодо подання та отримання, також, зазначена електронна адреса не належить відповідачу та взагалі невідома йому.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, фермерське господарство "Спаське" 11.04.2005 року зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в контролюючому органі як платник податків (а.с.7-8).
19.02.2019 року відповідачем, подано до контролюючого органу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2019 рік, в якій задекларовано до сплати грошове зобов'язання на загальну суму 25314,18 грн. (щомісячна задекларована сума складає 2109,52 грн.) (а.с.10).
14.02.2020 року фермерським господарством "Спаське" подано до контролюючого органу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020 рік, в якій задекларовано до сплати грошове зобов'язання на загальну суму 8245,00 грн. (щомісячна задекларована сума складає 687,08 грн.) (а.с.11).
Окрім того, 27.04.2020 року старшим державним ревізором-інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб, Коломийського управління ГУ ДФС в області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати грошових зобов'язань по орендній платі з юридичних осіб, про що складено акт камеральної перевірки про порушення правил сплати (перерахування) податків (зборів) від 27.04.2020 року за № 279/09-19-52-04/33278748, відповідно до змісту якого, податковим органом констатовано порушення ФГ "Спаське" термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб (а.с.12).
На підставі акту перевірки від 27.04.2020 року за № 279/09-19-52-04/33278748, позивачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 26.05.2020 року за № 134965204, яким до відповідача застосовано штрафні санкції в розмірі 169,71 грн. за платежем орендна плата з юридичних осіб та за № 134965204, яким до відповідача застосовано штрафні санкції в розмірі 2043,15 грн. за платежем орендна плата з юридичних осіб (а.с.14-15).
Вказані податкове повідомлення-рішення направлялось на адресу ФГ "Спаське", однак кореспонденція повернулась на адресу ГУ ДПС в Івано-Франківській області з відміткою установи поштового зв'язку "інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення" (а.с.16).
Відповідно до частини 42.5 статті 42 Податкового кодексу України, у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Оскільки вищевказані податкові повідомлення-рішення не були оскаржені, то визначені ними суми грошових зобов'язань є узгодженим податковим боргом відповідача, у відповідності до положень статті 54 Податкового кодексу України.
Окрім того, позивачем на підставі статті 129 Податкового кодексу України нараховано ФГ "Спаське" пеню в розмірі 351,03 грн. за несплачену суму податкового зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб.
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області просить винести рішення суду про стягнення 17632,08 грн. з відповідача.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного їх правового регулювання.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України, який зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пунктів 37.1, 37.2 статті 37 Податкового кодексу України, підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.
Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Підпунктом 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Згідно положень пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов'язання, у тому числі податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.
Пунктом 48.3 статті 48 ПК України визначено, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід'ємною частиною; ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
У відзиві на позовну заяву, долученого до матеріалів адміністративної справи відповідач зазначає, що йому не відомі зміст та походження вказаних податкових декларацій, відсутні будь-які реквізити офіційного документа юридичної особи, які могли б свідчити про їх підписання керівником ФГ "Спаське", зокрема, відсутні підпис, печатка, відомості щодо подання та отримання, також, зазначена електронна адреса не належить відповідачу та взагалі невідома йому.
З урахуванням викладеного, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.02.2021 року витребувано у Головного управління ДПС в Івано-Франківській області належним чином засвідчені докази, які підтверджують спосіб подання відповідачем податкових декларацій: з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2019 рік від 19.02.2019 року та податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020 рік від 14.02.2020 року, їх зміст та форму (а.с.68-69).
02.03.2021 року від позивача через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшло клопотання щодо виконання вимог ухвали суду від 25.02.2020 року, в якому зазначено, що додані до позовної заяви, як доказ податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 19.02.2019 року та від 14.02.2020 року є витяг електронної копії паперового документу з Автоматизованої інформаційної системи ДПС України “Податковий блок”. Водночас додано письмові копії вищевказаних податкових декларацій (а.с.71-76).
Судом досліджено додані до вищевказаного клопотання податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 19.02.2019 року та від 14.02.2020 року та встановлено, що вказані податкові декларації містять всі обов'язкові реквізити відповідно до вимог пункту 48.3 статті 48 ПК України.
За таких обставин, суд відхиляє твердження представника відповідача, що йому не відомі зміст та походження вказаних податкових декларацій.
Відповідно до пункту 56.11 статті 56 ПК України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Згідно положень частини 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог частини 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно з статтею 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до частини 129.4 статті 129 Податкового кодексу України, на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно пункту 59.5 даної статті Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом встановлено, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ю" № 7448-52 від 06.03.2019 року. (а.с.17).
Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно пункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом утворюють податковий борг.
Податковий борг відповідача зі сплати земельного податку з юридичних осіб підтверджується податковими деклараціями з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), податковими повідомленнями-рішеннями, корінцем податкової вимоги, витягом з облікової картки платника податку та довідкою про борг за платежами (а.с.9-11, 14-15, 18-23, 73-76).
Наявність заборгованості відповідач не спростував та не надав доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення суду.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пункт 95.4. статті 95 Податкового кодексу України).
Таким чином, враховуючи, що на час розгляду справи податковий борг відповідачем в добровільному порядку не сплачено, відповідних доказів, які б підтверджували погашення такого боргу чи спростовували доводи позивача, відповідачем не надано, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про стягнення з відповідача податкового боргу є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи те, що такі дії позивачем не вчинилися, судовий збір на користь позивача стягненню з відповідача не підлягає.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до фермерського господарства "Спаське" про стягнення податкового боргу в розмірі 17632,08 грн. - задоволити.
Стягнути з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують фермерське господарство "Спаське" (код ЄДРПОУ 33278748) та за рахунок готівки, що йому належить в дохід бюджету заборгованість в сумі 17632,08 грн. (сімнадцять тисяч шістсот тридцять дві гривні вісім копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
Позивач:
Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43142559, адреса: вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ,76018).
Відповідач:
фермерське господарство "Спаське" (код ЄДРПОУ 33278748, вул. Шашкевича, 123 В, с. Спас, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78219).
Суддя Панікар І.В.