Провадження № 1-кп/484/269/21
Справа № 484/780/21
12 березня 2021 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську Миколаївської області кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020150110001811, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродж. с. Лиса Гора Первомайського району Миколаївської області, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , а проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185 КК України,-
встановив:
До суду надійшов обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185 КК України.
Прокурор просить призначити кримінальне провадження до судового розгляду, оскільки обвинувальний акт складено з дотриманням вимог ст. 291 КПК України; підстав для закриття справи, внесення подання про визначення підсудності немає. Зазначає, що справа має слухатись у відкритому судовому засіданні, коло осіб, які братимуть участь у судовому розгляді є прокурор, обвинувачений, захисник, потерпілі.
Обвинувачений та його захисник ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні не заперечували проти призначення справи до розгляду.
Суд приходить до висновку, що даний обвинувальний акт складений відповідно до вимог кримінального процесуального закону, відповідає вимогам ст. 291 КПК України, підстави для його повернення відсутні.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт, суд вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду.
Підстав для закриття провадження, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою ст. 284 КПК України, не встановлено.
Кримінальне провадження підсудне Первомайському міськрайонному суду Миколаївської області.
Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито, обмежень щодо цього, передбачених ч.2 ст. 27 КПК України, немає.
Коло осіб, які беруть участь, у судовому розгляді є таким: прокурор, обвинувачений, захисник, потерпілі, а інші учасники кримінального провадження - за відповідним клопотанням сторін кримінального провадження.
В підготовчому судовому засіданні прокурор подав письмове клопотання про застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке підтримав в судовому засіданні, мотивуючи наявністю ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме тим, що ОСОБА_5 перебуваючи на волі може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків та осіб, які можуть бути причетними до цього ж кримінального провадження, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки систематично вчиняв крадіжки та неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за злочини майнової спрямованості. Обставинами, що підтверджують наявність вищевказаних ризиків, вважає те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років. Знаючи, яка міра покарання може бути до нього застосована за вчинений злочин, ОСОБА_5 може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. ОСОБА_5 знає місце проживання свідків та потерпілих у вказаному кримінальному провадженні, тому існує вірогідність того, що обвинувачений може здійснювати незаконний вплив на вказаних осіб з метою зміни їхніх свідчень на свою користь. ОСОБА_5 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за тяжкі злочини проти власності. На даний час ОСОБА_5 не має ані постійного, ані тимчасового місця роботи, а отже не має і легального джерела доходів. Не одружений, утриманців не має, що дає підстави стверджувати про відсутність у ОСОБА_5 міцних соціальних зв'язків. Вказане свідчить про те, що він може продовжити свою злочинну діяльність та вчиняти інші кримінальні правопорушення з метою отримання засобів до існування.
На даний час вказані ризики актуальність не втратили, тому рахує, що застосування до ОСОБА_5 іншого запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою (більш м'якого), не забезпечить належної поведінки обвинуваченого під час судового розгляду.
Копія клопотання про обрання запобіжного заходу вручена ОСОБА_5 та його захиснику 12.03.2021 року о 07.00 год.
Обвинувачений та його захисник ОСОБА_4 проти застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували, вважали, що застосування більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , цілком забезпечить належну поведінку обвинуваченого та виконання ним процесуальних обов'язків.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Застосування запобіжного заходу судом здійснюється у порядку, передбаченому ст. 194 КПК України, де зазначені підстави та обставини, які повинен враховувати суд при вирішенні цього питання. Відповідно до вимог цієї статті, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним злочину, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які вказує слідчий і прокурор; і недостатність підстав для застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Зокрема, при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.
Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Згідно правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України" при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.
Згідно ст.183 ч.1 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Суд дійшов висновку, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, розмір майнової шкоди від яких у сукупності складає 29260,41 грн., не має офіційного місця роботи та стабільного заробітку, не одружений, дітей на утриманні не має, не має стійких соціальних зв'язків, оскільки, проживаючи з родиною, вчиняв і раніше злочини проти власності, за які засуджувався до реального покарання, що свідчить про відсутність належного контролю за ним з боку його родини, наявні ризики, зазначені ст. 177 КПК України, а саме: з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, ОСОБА_5 може переховуватися від суду, може впливати на свідків даного кримінального правопорушення, а також може вчиняти інші кримінальні правопорушення, так як раніше притягався до кримінальної відповідальності за злочини проти власності та знову обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти власності.
Враховуючи викладене, а також дані про особу обвинуваченого: його вік, стан здоров'я, відсутність достатніх стримуючих факторів, застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить його належної процесуальної поведінки під час судового розгляду в кримінальному провадженні та не зможе запобігти доведеним під час підготовчого судового засідання вищевказаним ризикам.
Заперечення обвинуваченого стосовно того, що в умовах ізоляції від суспільства він не зможе проходити лікування, спростовуються тим, що відповідно до ст. 11 Закону України «Про попереднє ув'язнення», медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в місцях попереднього ув'язнення організуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров'я. Порядок надання ув'язненим медичної допомоги, використання з цією метою не підпорядкованих органам, що здійснюють попереднє ув'язнення, державних та комунальних закладів охорони здоров'я, залучення їх медичного персоналу та проведення медичних експертиз визначається Кабінетом Міністрів України. Порядок взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затверджений наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України 10.02.2012 № 239/5/104 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2012 р. за № 212/20525.
Тому, клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
Крім того, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Ч. 4, ч. 5 ст. 182 КПК України встановлено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , розмір заподіяної шкоди, а також ризики, передбачені ст.177 КПК України, застава визначається у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2270 грн. х 20 = 45400 грн.).
Крім цього, обираючи відносно обвинуваченого альтернативну міру запобіжного заходу у вигляді застави, суд вважає за необхідне, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на нього такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до прокурора та (або) суду; не відлучатися з місця проживання без дозволу прокурора або суду, повідомити їх про зміну свого місця проживання та місця роботи, докласти зусиль до пошуку роботи, спілкуватися з потерпілими у справі виключно з питань відшкодування заподіяної шкоди та/або повернення викраденого майна.
Керуючись ст.ст. 12, 176-178, 182, 183, 193,194,196, 314-316 КПК України, суд,-
ухвалив:
Призначити судовий розгляд кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020150110001811 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України на 22 березня 2021 року на 11:00 год. в залі Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області.
Проводити судовий розгляд кримінального провадження суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.
Викликати в судове засідання обвинуваченого, захисника, потерпілих, прокурора, а іншіх учасників кримінального провадження - за відповідним клопотанням сторін кримінального провадження.
Клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, до 10 травня 2021 року включно.
Одночасно визначається застава розміром 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 45400 (сорока п'яти тисяч чотирьохсот) грн., для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 обов'язків, визначених в КПК України.
Застава може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент на протязі дії ухвали внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , у випадку внесення застави, наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до прокурора та (або) суду; не відлучатися з АДРЕСА_1 без дозволу прокурора або суду, повідомляти їх про зміну свого місця проживання та місця роботи, докласти зусиль до пошуку роботи, спілкуватися з потерпілими у справі виключно з питань відшкодування заподіяної шкоди та/або повернення викраденого майна.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1