Справа № 487/1499/21
Провадження № 2/487/1535/21
12.03.2021 року суддя Заводського районного суду м. Миколаєва Лагода А.А. в м. Миколаєві, дослідивши на предмет дотримання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , третя особа Миколаївська міська рада про виділ частки у праві спільної часткової власності в натурі та встановлення порядку користування земельною ділянкою,
Позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом. Просить виділити частку у праві спільної частковій власності в натурі домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 та встановлення порядку користування земельною ділянкою під ним.
Вивчивши матеріали позовної заяви суддею встановлено, що позовну заяву подано без дотримання вимог встановлених ст. ст. 175, 176, 177 ЦПК України, що є підставою для залишення позовної заяви без руху.
Згідно з п. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно п. п. 2, 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна, у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Позивачем зазначено ціну позову 24077,00 грн.
Разом з тим прихожу до висновку, що зазначена ціна позову не відповідає реальній вартості майна станом на день звернення до суду. Позивачем не надано жодного доказу в підтвердження зазначеної ціни позову
Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Таким спеціальним законом є Закон України «Про судовий збір», яким визначаються правові засади справляння судового збору та звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено ставку судового збору за подання до суду позовної зави, яка подана фізичною особою у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено ставку судового збору за подання до суду позовної зави не майнового характеру у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Позивачем ставиться дві позовні вимоги майнового та не майнового характеру та за жодну з них не сплачена судовий збір.
Відповідно до ч.1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Позивач не надав копії всіх документів, що додаються до позовної заяви, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім того копії письмових доказів доданих до позовної заяви для учасників в порушення вимог ст. 95 ЦПК України не засвідчені належним чином, а тому не можна вважати, що позивач виконав вимоги передбачені ч. 5 ст. 177 ЦПК України.
Частина наданих копій є не читабельними.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Як вбачається із наданої позовної заяви, вимоги закону при її поданні у повному обсязі не виконано.
Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку на усунення викладених в ухвалі недоліків.
Враховуючи викладене, залишення даної позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , третя особа Миколаївська міська рада про виділ частки у праві спільної часткової власності в натурі та встановлення порядку користування земельною ділянкою - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачеві, що у разі усунення недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя А.А. Лагода