Справа №461/10549/20
03 березня 2021 року м.Львів
Галицький районний суд м.Львова
в складі
головуючого судді Радченка В.Є.
з участю
секретаря судових засідань Книш М.
позивачки ОСОБА_1
представника позивачки ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справі за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення аліментів,-
ОСОБА_1 15.12.2020 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів. Свої вимоги мотивує тим, що на даний момент проживає з дітьми та відповідачем, з яким перебуває у шлюбі з 30 вересня 2006 року. Однак паралельно з даною позовною заявою подано до суду також позов про розірвання шлюбу. Від шлюбу позивач та відповідач мають двох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . На протязі останніх кількох років сімейне життя між сторонами поступово погіршувалось, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. Відповідач чинить психологічне та фізичне насильство у сім'ї по відношенні до позивачки та їх дітей, яке проявляється у словесних образах, кривдах, погрозах, принижені, залякуванні, а також у нанесенні побоїв, заподіянні тілесних ушкоджень. Грошей на утримання дітей відповідач не надає, не бере участі у їх вихованні, діти знаходяться на утриманні позивачки. Просить стягнути з відповідача на її користь на утримання двох малолітніх дітей аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 2000 грн. щомісячно на кожну дитину до досягнення ними повноліття.
Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 11.01.2021 року відкрито провадження у справі.
Позивач в судовому засіданні підтримала позов повністю. Просила задоволити позов з наведених у ньому підстав.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала позов. Надала пояснення аналогічно викладених у ньому.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке знаходиться в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, права та обов'язки сторін, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що шлюб між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , укладений 30.09.2006 року та зареєстрований Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис №3584, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 .
У даному шлюбі народилися двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 .
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За ч.2 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно ч.1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, що ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ, визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі ст.8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ч.1 ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
За змістом ст.150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
За ст.182 СК при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Матеріальне становище сторін суд визначає, виходячи з вартості приналежного їм майна, рівня доходів, а також величини витрат, які вони здійснюють на утримання себе й членів своєї сім'ї. Разом з тим, суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов'язання щодо утримання.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
За пунктом 1 частини першої статті 3 Європейської Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою ВР № 789-ХІІ від 27.02.91 р., в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Згідно п.2 - дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Відповідно до ст.ст.77-81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено, що малолітні діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , 04.05.2008 року перебувають на утриманні матері ОСОБА_1 . Також те, що відповідач не бере участі у виховані дітей та грошей на їх утриманні позивачу не надає.
Зважаючи на обставини, які викладені вище, а також виходячи з того, що позивач разом із відповідачем повинні забезпечити необхідний і достатній рівень для нормального фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити, стягувати з відповідача аліменти на користь позивача на виховання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у твердій грошовій сумі в розмірі 2000,00 грн. на кожного з дітей, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно.
При цьому суд зазначає, що розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону (ч. 2 ст. 184 СК України).
Відповідно до ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Позивачка звернулася до суду з даним позовом 15.12.2020 року, тому суд присуджує стягнення аліментів з відповідача починаючи з вказаної дати і до досягнення дитиною повноліття.
Окрім того, відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення про стягнення аліментівв межах суми платежу за один місяць.
Оскільки позивач при подачі позову про стягнення аліментів звільнений від сплати судового збору, відповідно до Закону України «Про судовий збір», тому із відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 908 грн. за вказану позовну вимогу.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 263 -265, 315-319, 351-355 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення аліментів- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання неповнолітнього сина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку,щомісячно, починаючи з 15 грудня 2020 р. і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання неповнолітньої доньки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку,щомісячно, починаючи з 15 грудня 2020 р. і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 908 грн.
Повний текст судового рішення складений 05.03.2021 р.
Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова. Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.Є.Радченко