єдиний унікальний номер справи 546/87/21
номер провадження 2/546/238/21
12 березня 2021 року м. Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Зіненка Ю.В., за участі секретаря судового засідання Гудзенко С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
встановив:
29 січня 2021 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом про розірвання шлюбу.
З позовної заяви вбачається, що 12.11.2016 між позивачем ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_2 укладено шлюб. Від шлюбу сторони не мають спільних дітей. Підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що з травня 2019 року вони не підтримують шлюбних відносин, проживають окремо та кожен має свої особисті інтереси. Також, як зазначено у позові, у сторін відсутнє взаєморозуміння, у зв'язку з чим вони втратили почуття любові та взаємоповаги. Примирення та подальше спільне життя та збереження шлюбу між сторонами неможливе, подальше спільне життя та збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивача.
Посилаючись на вищезазначені обставини ОСОБА_1 звернувся до суду з даною позовною заявою та наполягає на розірванні шлюбу.
09 лютого 2021 року ухвалою судді у справі відкрите спрощене позовне провадження та призначене судове засідання на 12.03.2021.
У судове засідання позивач не з'явився, 02.03.2021 до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги просить задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с. 21).
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, 02.03.2021 до суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнає у повному обсязі (а.с. 23).
У зв'язку з вищевикладеним, суд вирішив проводити судове засідання, враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Зокрема судовий розгляд справи здійснювався на підставі наявних у суду матеріалів з урахуванням положень, передбачених ч. 3 ст. 211 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, дослідивши матеріали справи та давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягає задоволенню з огляду на наступне.
12 листопада 2016 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 , виданим 12.11.2016 (а.с. 6).
Відповідно до довідки № 10-12/501, виданої 18.01.2021 Виконавчим комітетом Решетилівської міської ради, позивач проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з матір'ю ОСОБА_4 та сестрою ОСОБА_5 (а.с. 7).
Згідно акту № 3 від 18.01.2021 обстеження житлово-побутових умов, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані та фактично проживають позивач ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 8).
Статтею 51 Конституції України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до ст. 21 СК України шлюб є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Нормою ст. 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Шлюбні відносини між сторонами фактично припинились, на примирення сторони не згодні. Шлюб розпався у зв'язку з тим, що вони не підтримують подружніх стосунків, кожен з них живе окремим життям та має свої особисті інтереси.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Суд приходить до висновку, що визнання відповідачкою позову не суперечить закону та не порушує права або інтереси інших осіб, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, тобто є передбачені ст. 112 СК України підстави для розірвання шлюбу. Таким чином, визнання позову відповідачкою слід прийняти.
З огляду на зазначене суд вважає, що сім'я сторін розпалась остаточно, підстав для досягнення примирення між сторонами немає і вони про це не просили суд, тому є підстави для розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Заяву про визнання позову ОСОБА_2 подано до початку розгляду справи по суті.
Приписами ч. 1 ст. 142 ЦПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Позивач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААБ № 704343 (а.с. 2).
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З огляду на зазначене та у зв'язку із задоволенням позову, судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідачки у справі ОСОБА_2 в розмірі 50 відсотків, що становить 454,00 грн, на користь держави.
На підставі викладеного, та керуючись ст. 51 Конституції України, ст. 21, 105, 110, 112 СК України, ст. 4, 11, 12, 13, 76-80, 81, 83, 141, 142, 197, 200, 206, 247, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 12 листопада 2016 року, актовий запис № 102, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідачка - ОСОБА_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя Ю.В. Зіненко