Справа № 522/21743/20
Провадження № 2/947/1637/21
про продовження процесуального строку
для усунення недоліків позовної заяви
05.03.2021
Суддя Київського районного суду м. Одеси Бескровний Я.В., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Приватне підприємство «Прогрес - Ріелт», Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Іллічова Наталія Артемівна про стягнення грошової компенсації, -
До Київського районного суду м. Одеси в порядку ст.31 ЦПК України з Приморського районного суду м. Одеси надійшла цивільна справа №522/21743/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Приватне підприємство «Прогрес - Ріелт», Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Іллічова Наталія Артемівна про стягнення грошової компенсації, яка згідно до автоматичного розподілу судової справи між суддями, вказана справа передана судді Київського районного суду м. Одеси Я.В. Бескровному.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 02 лютого 2021 року позовна заява ОСОБА_1 , була залишена без руху та запропоновано позивачу протягом десяти днів, з дня отримання ухвали, усунути зазначені недоліки в ухвалі суду.
24 лютого 2021 року позивач надала до Київського районного суду м. Одеса пояснення на виконання ухвали Київського районного суду м. Одеси від 02.02.2021 по справі №522/21743/20, відповідно до яких вказала, що ухвалою встановлено, що позивачем визначено ціну позову у розмірі 300000,00 грн. Однак, на думку суду, ця ціна не відповідає дійсної вартості спірного майна, оскільки останнім не надано до суду документів щодо оцінки спірного нерухомого майна на момент пред'явлення позову до суду. Попередньо визначена судом сума спірного майна у цілому складає 600000 грн. У зв'язку з чим, суддя на підставі ч. 2 ст. 176 ЦПК України попередньо визначив суму судового збору, що підлягає сплаті позивачем за заявлену вимогу майнового характеру в розмірі 6000,00 грн.
Позивач, просить звернути увагу суд, що вимогами останньої є сплата компенсації від продажу відповідачем майна у розмірі 1/2 від отриманих коштів, що за попередньо визначеною ціною судом вартості майна складає саме 300000 грн., яку позивачем визначено у позові (1/2 від 600000 грн.), тобто сплачений нею судовий збір у розмірі 3000 грн. при поданні позову на її думку є вірним.
Також, позивач виправляючи недоліки за цією ухвалою просить суд звернути увагу, що у позовної заяві вона посилається на договір № ЛВ/Р-2-22 про інвестування нерухомості від 31.03.2006, згідно до якого сторонами були придбані майнові права на житлову квартиру номер АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2 ), 3 поверх секції 1, розрахунковою площею 52.54 кв.м. за які сплачено колишнім подружжям 185667,00 грн. (п. 5.1. договору). Тобто вартість майнових прав станом на день купівлі - продажу є визначеним. В свою чергу сплачено 3000 грн. судового збору.
Таким чином, позивач просить звернути увагу суд, що сплачений судовий збір 3000 грн. є обґрунтованим не лише ціною договору майнових прав, як зазначалося вище, а й попередньо визначеною судом ціною майна у сумі 600000 грн., у якому лише 1/2 частки може належати позивачу. Позивач вказала, що не претендує на грошову компенсацію від продажу майна у повному обсязі, тобто на суму 600000 грн., а лише на 300000 грн., що відповідає ціни позову за попередньо визначеної ціни майна судом.
Також, позивач вказала, що в ухвалі суду вказано, що останньою не надано доказів сплати судового збору у розмірі 3000,00 грн. про які вона зазначала у позовної заяві. Однак, у справі є оригінал платіжного доручення відповідно до якого позивач сплатила 3000 грн. (копія у додатках до даного документа). Судовий збір був сплачений за реквізитами Приморського районного суду м.Одеси, так як відповідач мешкає у Приморському районі м. Одеси, а вимогами позивача є стягнення грошової компенсації від продажу майна, а не поділ майна, що знаходиться у Київському районі м. Одеси. Однак, справу направили з Приморського районного суду м. Одеси до Київського районного суду м. Одеси за підсудністю претензій щодо сплаченого судового збору були відсутні. У зв'язку з переправленням справи з одного суду до іншого суду, позивачу не потрібно сплачувати судовий збір, що підтверджується Постановою № 10 від 17.10.2014 р. Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, а саме: «Якщо судовий збір було сплачено за місцем подання позову (заяви, скарги) до суду, а потім матеріали справи було передано в порядку статті 116ЦПК до іншого суду, то останній не вправі у зв'язку з цим повертати відповідну заяву чи скаргу, посилаючись на відсутність належних доказів сплати судового збору, оскільки після відкриття провадження у справі положення статті 121ЦПК застосовуватись не можуть, а визначальним є сам факт сплати судового збору, що підтверджується відповідними документами, та надходження суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України». Копія платіжного доручення додається (оригінал у справі суду у додатках до позову).
Таким чином, на думку позивача, вона не має необхідності надавати додатково до суду документ, що підтверджує сплату судового збору відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Крім того, позивач вказала, що в ухвалі суду зазначено на необхідність викласти окремим документом клопотання про витребування доказів відповідно до ст. 84 ЦПК України. У зв'язку з вимогами суду, позивач просить суд звернути увагу, що вона має право заявляти клопотання про витребування доказів на стадії підготовчого засідання, а тому просить суд прийняти позов спочатку до розгляду та вирішити питання витребування доказів у підготовчому засіданні.
На підставі вищенаведеного, позивач просить продовжити процесуальні строки на виправлення недоліків у позовній заяві.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у справі, вивчивши матеріали позовної заяви, суддя дійшов до наступного.
Варто зазначити, що відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Згідно п. 2, п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна. У позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
При цьому вартість майна це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку саме ринкової вартості майна на момент пред'явлення позовної заяви.
Як вбачається в письмових поясненнях наданих позивачем на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 02 лютого 2021 року про залишення позовної заяви без руху по справі №522/21743/20, останньою вказано, що її вимогами є сплата компенсації від продажу відповідачем майна у розмірі Ѕ від отриманих коштів, у зв'язку з чим, у позовній заяві визначено ціну позову у розмірі 300000,00 грн.
Позивач просила звернути увагу, на те, що вона у позовній заяві посилаєтьсяна договір № ЛВ/Р-2-22 про інвестування нерухомості від 31.03.2006, згідно до якого сторонами були придбані майнові права на житлову квартиру номер АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2 ), 3 поверх секції 1, розрахунковою площею 52.54 кв.м. за які сплачено колишнім подружжям 185667,00 грн. (п. 5.1. договору). Тобто на її думку вартість майнових прав станом на день купівлі - продажу є визначеним, а тому нею був сплачений судовий збір у розмірі 3000,00 грн.
Проте, надані пояснення позивача судом до уваги не приймаються, оскільки як вбачається у прохальній частині позову, остання просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості Ѕ частини відчуженого відповідачем сумісного майна, при цьому у мотивувальній частині позову позивач вказала, що точну суму стягування компенсації від відчуження житлової квартири номер АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2 ), 3 поверх секції 1, розрахунковою площею 52.54 кв.м. на момент подання даної позовної заяви визначити не може, що обґрунтовано у позовній заяві (відсутність документів, що підтверджують дійсну вартість об'єкту на дату його продажу відповідачем), у зв'язку з чим просила суд врахувати ці обставини та скоригувати при необхідності суму судового збору у бік збільшення чи зменшення на стадії судового розгляду.
Отже, позивачем у прохальній частині не було визначено суму стягнення грошової компенсації сумісного майна, у зв'язку з неможливістю надати докази належного підтвердження вартості спірного майна на момент подання даної позовної заяви, а тому судом на підставі ч. 2 ст. 176 ЦПК України попередньо було визначено суму судового збору, що підлягає сплаті позивачем за заявлену вимогу майнового характеру в розмірі 6000,00 грн.
Також, посилання позивача про те, що нею був сплачений судовий збір у розмірі 3000,00 грн., що підтверджується оригіналом платіжного доручення який знаходиться у даній справі, судом до уваги не приймаються, оскільки в матеріалах справи відсутній документ про сплату останньою судового збору у розмірі 3000,00 грн., як вбачається у прохальній частині позовної заяви позивачем були вказані додатки які додані до позовної заяви, серед іншого був вказаний пункт 5 «докази сплати судового збору», проте вказаний пункт був закреслений позивачем, що підтверджується її підписом.
Крім того, звертаю увагу позивача, що питання про витребування доказів, розглядається судом за наявності обґрунтованої письмової заяви, яка має відповідати вимогам, зазначеним у ст.84 ЦПК України та викладається окремим документом.
Відповідно до частини 2 статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
На підставі викладеного, вважаю за необхідне продовжити процесуальний строк на усунення недоліків позовної заяви та запропонувати позивачу усунути вказані вище недоліки.
Керуючись ст.ст. 133, 177, 127 ЦПК України, -
Продовжити позивачу процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Приватне підприємство «Прогрес - Ріелт», Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Іллічова Наталія Артемівна про стягнення грошової компенсації.
Запропонувати позивачу впродовж 5-ти днів з моменту отримання даної ухвали, усунути зазначені недоліки позовної заяви в ухвалі суду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Роз'яснити, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Копію ухвали направити позивачу для виконання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Бескровний Я. В.