Справа № 361/6369/20
Провадження № 2/752/3945/21
Іменем України
заочне
03.03.2021 року Голосіївський районний суд м. Києва
в складі головуючого судді Чередніченко Н.П.
з участю секретаря Шевчук М.Ю.
розглянувши в приміщенні суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу (позики) та відсотків за користування позикою, -
У вересні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області із позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, в якому просив стягнути із відповідача на користь позивача борг за договором позики в розмірі 21033 євро, що відповідає за курсом НБУ сумі в розмірі 699296,77 грн., відсотки за користування позикою в сумі 2523,96 євро, що відповідає за курсом НБУ сумі в розмірі 83915,61 грн., відсотки за прострочення повернення позики в сумі 1261,98 євро, що відповідає за курсом НБУ сумі в розмірі 41957,80 грн., а також судовий збір в сумі 8251,70 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 20.09.2017 року між позивачем та відповідачем було укладено договір позики, відповідно до якого відповідачу була надана та, останнім, отримана грошова сума в розмірі 21033 грн., з терміном повернення коштів до 20.09.2018 р. Сторонами була обумовлена в договорі плата за користування позикою в розмірі 3 % щоквартально, що складає 12 % в рік. Факт передачі та отримання коштів було зафіксовано в письмовій розписці. Позивач зазначає, що відповідач в зазначений строк борг не повернув та свої зобов'язання за укладеним договором не виконав. Оскільки, відповідач не бажає в добровільному порядку повернути суму отриманого боргу, позивач вимушений звернутись до суду за захистом своїх прав із даним позовом.
Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 07.10.2020 року, справу було передано за підсудністю до Голосіївського районного суду м. Києва.
24.11.2020 року справа надійшла до Голосіївського районного суду м. Києва.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 25.11.2020 рок, у справі було відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 27.11.2020 року, в задоволенні заяви про забезпечення позову було відмовлено.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 19.01.2021 року, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін було відкладено.
Позивач після відкриття провадження у справі з будь-якими клопотаннями до суду не звертався. Відповідач відзив на позов до суду не подав, з будь-якими клопотаннями до суду не звертався.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи, а також суд ухвалив про заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що 20.09.2017 року між позивачем та відповідачем було укладено договір позики, відповідно до якого відповідачу була надана та, останнім, отримана грошова сума в розмірі 21033 грн., з терміном повернення коштів до 20.09.2018 р.
Сторонами була обумовлена в договорі плата за користування позикою в розмірі 3 % щоквартально, що складає 12 % в рік.
Факт передачі та отримання коштів було зафіксовано в письмовій розписці.
На час розгляду справи доказів на підтвердження визнання зазначеного договору та розписки недійсними, суду не надано, як і не надано доказів фактичного не отримання відповідачем від позивача коштів в позику.
Відповідач свої зобов'язання щодо повернення грошей не виконав, та доказів зворотному матеріали справи не містять.
Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог, суд приймає до уваги те, що відповідно до ст. 1046 ЦК України, договір позики - це угода, за якою одна особа (позикодавець) передає іншій особі (позичальникові) безоплатно або за певну винагороду у власність гроші або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або рівну кількість речей того ж роду і якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або з інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Борговим документом, що підтверджує укладання договору позики між відповідачем та позивачем є розписки, які посвідчують передання йому визначеної грошової суми.
Таким чином, так як договір позики це односторонній договір, то у відповідача виник обов'язок повернути позикодавцю грошові кошти у такій самій сумі, відповідно до ст. 1049 ЦК України.
Письмова форма договору позики через його реальний характер є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику. Після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
Як передбачено ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно із ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму, відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стороною позивача пред'явлено вимогу про стягнення коштів за договором позики від 20.09.2017 р. в сумі 21033 євро, що відповідає за курсом НБУ сумі в розмірі 699296,77 грн., а також в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, позивачем надано суду розрахунки, відповідно до яких відсотки за користування позикою складають суму в розмірі 2523,96 євро, що відповідає за курсом НБУ сумі в розмірі 83915,61 грн., відсотки за прострочення повернення позики складають суму в розмірі 1261,98 євро, що відповідає за курсом НБУ сумі в розмірі 41957,80 грн.
Стороною відповідача зазначені розрахунки не спростовані, як і не спростовано обґрунтування позовних вимог, а відтак суд приймає до уваги надані стороною позивача розрахунки, які підтверджують суми відсотків, які підлягають стягненню з відповідача, в зв'язку з неналежним виконанням ним фінансових зобов'язань за укладеним договором позики.
Слід вказати, що стороною відповідача в ході розгляду справи жодними доказами обґрунтування позову не спростовані, як і не надано суду доказів на підтвердження належного виконання договірних зобов'язань.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що в порушення вищезазначених приписів закону та письмового договору позики, відповідачем не було повернуто борг в обумовлені договором строки, що є істотним порушенням умов договору, внаслідок якого друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та законними, в зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім того, за правилами ст. 141 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Разом з тим, у стягненні із відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу слід відмовити, оскільки, стороною позивача не надано суду достатніх доказів на підтвердження факту отримання та оплати відповідної правової допомоги.
Керуючись ст.ст. 15, 16, 525, 526, 533, 610, 615, 611, 1054 ЦК України, ст.ст.12, 76, 223, 258, 259, 260, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу (позики) та відсотків за користування позикою, - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , - борг за договором позики від 20.09.2017 року в розмірі розмірі 21033,00 євро, що відповідає за курсом НБУ сумі в розмірі 699296 (шістсот дев'яносто дев'ять тисяч двісті дев'яносто шість) грн. 77 коп., відсотки за користування позикою в сумі 2523,96 євро, що відповідає за курсом НБУ сумі в розмірі 83915 (вісімдесят три тисячі дев'ятсот п'ятнадцять) грн. 61 коп., відсотки за прострочення повернення позики в сумі 1261,98 євро, що відповідає за курсом НБУ сумі в розмірі 41957 (сорок одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят сім) грн. 80 коп.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 8251 (вісім тисяч двісті п'ятдесят одна) грн. 70 коп.
У стягненні витрат на правову допомогу, відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Повні ім'я сторін:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин Польщі, номер посвідчення особи НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, паспорт НОМЕР_3 , виданий 16.08.2001 року Деснянським ВМ УМВС України в Чернігівській області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Головуючий Н.П. Чередніченко