провадження № 33/824/1491/2021
справа № 756/16610/20
11 березня 2021 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Андрієнко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
громадянина України, який проживає за адресою:
АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП,
за апеляційною скаргою захисника, адвоката Харченка Сергія Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Оболонського районного суду м.Києва від 2 лютого 2021 року , постановлену суддею Касьян А.В.,-
Постановою судді Оболонського районного суду м.Києва від 2 лютого 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, зі стягненням судового збору на користь держави.
Згідно із постановою судді, 15.11.2020 о 08:35 ОСОБА_1 керував автомобілем марки Хюндай Акцент (д.н.з. НОМЕР_1 ) по просп. Мінському, 20а у м. Києві з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, неприродньо блідий колір обличчя, поведінка, що не відповідала обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому порядку водій ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, 12 лютого 2021 року через засоби поштового зв'язку захисник ОСОБА_1 - Харченко С.В. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної постанови, просить її скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, Харченко С.В. зазначає, що матеріали справи не містять жодного доказу того, що ОСОБА_1 керував автомобілем та був зупинений працівниками поліції за порушення ПДР, відповідальність за знаходження біля автомобілю або в непрацюючому автомобілі, навіть у стані алкогольного чи іншого сп'яніння, законодавством не встановлена. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 не відмовлявся. Обвинувачення, зазначене в протоколі, є нечітким та незрозумілим. В протоколі не зазначено, який огляд та де правопорушник має пройти на вимогу поліцейського. Працівниками поліції не було роз'яснено ОСОБА_1 його права та обов'язки та позбавлено права надати пояснення. Невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону унеможливлює прийняття у справі законного та обґрунтованого рішення. Поліцейським було порушено порядок огляду на стан сп'яніння, у зв'язку з чим він вважається недійсним, а тому і недопустимим доказом вини ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 та його представник до суду апеляційної інстанції не зявилися, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені, причини своєї неявки не повідомили.
Переглянувши справу за апеляційною скаргою, які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю, що підстави для її задоволення відсутні у зв'язку з наступним.
За наслідками перевірки рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, встановлено, що при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення судом належним чином були досліджені докази, що містяться в матеріалах справи, зокрема, дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, в поясненнях свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння.
Крім того, при підготовці справи до розгляду судом було досліджено відеозапис з нагрудної камери поліцейського, достовірність інформації на якому не спростована.
Таким чином, всупереч доводам апеляційної скарги, висновки суду першої інстанції про встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ґрунтуються на підставі повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 призначене в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, у відповідності до положень ст. 33 КУпАП. Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що постанова Оболонського районного суду м.Києва від 2 лютого 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя
Апеляційну скаргу адвоката Харченка Сергія Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Оболонського районного суду м.Києва від 2 лютого 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Андрієнко А.М.