провадження № 33/824/1422/2021
справа № 369/15677/20
11 березня 2021 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Андрієнко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина
України, який проживає за адресою:
АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та ст. 122-2 КУпАП,
за апеляційною скаргою захисника, адвоката Бегейовича Романа Васильовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 грудня 2020 року, ухвалену суддею Омельченко М.М.,-
Постановою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 грудня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП та ст. 122-2 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, зі стягненням судового збору на користь держави.
Згідно із постановою судді, 30.11.2020 року о 21.36 водій ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння керував автомобілем «Volkswagen Caddy», д/н НОМЕР_1 , під час руху не виконав вимогу поліцейського про зупинку подану завчасно за допомогою спеціальних проблискових маячків червоного та синього кольору, та звуковими сигналами через гучномовець, в подальшому був зупинений шляхом переслідування патрульним автомобілем на 15 км автодороги М-05 сполучення «Київ-Одеса» (в межах Києво-Святошинського району Київської області). На місці зупинки було проведено огляд водія ОСОБА_1 на стан сп'яніння в присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820», за результатами якого зафіксовано 1.64 проміле етилового спирту у повітрі, видихнутого водієм ОСОБА_1 .
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.4, пп. «а» п. 2.9 ПДР України, тим самим вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП та ст. 122-2 КУпАП.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, 08 лютого 2021 року через засоби поштового зв'язку захисник ОСОБА_1 - Бегейович Р.В. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що оскаржувана ухвала проголошена з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, матеріали справи відправити на дооформлення до Києво-Святошинського ВП ГУ НП в Київській області.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, Бегейович Р.В. зазначає, що під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення не було дотримано процедуру направлення поліцейськими водія для проведення огляду до закладу охорони здоров'я з метою виявлення стану сп'яніння. Огляд за допомогою приладу драгер, за результатами якого зафіксовано 1.64 проміле етилового спирту у повітрі не є беззаперечним доказом. Крім того, на даний час у ч. 1 ст. 130 КУпАП не передбачено адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Одночасно Бегейович Р.В. заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 грудня 2020 року, обґрунтовуючи тим, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду, постанову отримав лише 28.01.2021 року, що підтверджується відміткою в матеріалах справи, та протягом десятиденного строку з моменту отримання подав дану апеляційну скаргу.
Клопотання Бегейович Р.В. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 грудня 2020 року, винесеної щодо ОСОБА_1 підлягає задоволенню, з огляду на причини його пропуску, а саме невиконання судом першої інстанції вимог ч.1 ст. 285 КУпАП, що потягло за собою несвоєчасне отримання копії постанови, та пропуск строку передбаченого ст. 294 КУпАП.
ОСОБА_1 та його представник в судове засідання не зявилися, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені, причини неявки суду не повідомили.
Перевіривши матеріали справи та доводи скарги, вважаю, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, незважаючи на доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо фактичних даних, які свідчать про обґрунтованість висновку судді щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП та ст. 122-2 КУпАП, а саме невиконання вимоги поліцейського зупинитись та керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Зокрема, як обґрунтовано зазначається в оскаржуваній постанові, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП та ст. 122-2 КУпАП підтверджується протоколами серії ДПР18 № 177322 та ДПР18 № 177323 від 30.11.2020 року про адміністративні правопорушення, роздруківкою результатів огляду водія ОСОБА_1 на стан сп'яніння (прилад № ARLJ.0411, принтер № ARLH.0191), актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, CD диском з відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.
Відповідно до вимог п. 2.5. ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проходження такого огляду регламентовано Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735.
Як передбачено пунктами 6, 7 Розділу І Інструкції від 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я.
Аналіз вимог зазначених вище нормативно-правових актів та встановлених судом фактичних обставин справи, дозволяє зробити висновок про те, що результатів приладу «Drager Alcotest 6820» достатньо для установлення стану алкогольного сп'яніння, та доводи апеляційної скарги про необхідність проведення огляду в закладі охорони здоров'я судом не приймаються.
Твердження Бегейовича Р.В. про те, що ч. 1 ст. 130 КУпАП не передбачає адміністративну відповідальність за керуванням транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння або за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння є безпідставними, оскільки відповідно до роз'яснення Комітету щодо окремих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень"№720-ІХ від 17 червня 2020 року, затвердженого на засіданні Комітету 15 липня 2020 року, "Комітет вважає, що з 3 липня 2020 року стаття 130 КУпАП підлягає застосуванню в редакції, що діяла до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень'від 22 листопада 2018 року № 2617- VІІІ, тобто в редакції до 1 липня 2020 року. Тобто з 3 липня 2020 року ст. 130 КУпАП підлягає застосуванню в редакції, що діяла до набрання чинності Законом № 2617-VIII, а стаття 286-1 КК України виключена".
У зв'язку з цим, доводи, наведені в апеляційній скарзі не можуть бути визнані такими, що відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, а відтак не можуть служити підставами для скасування постанови судді про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП та ст. 122-2 КУпАП та закриття провадження у справі.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що постанова Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 грудня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та ст. 122-2 КУпАП є законною та обґрунтованою і скасуванню в апеляційному порядку не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя
Поновити адвокату Бегейовичу Роману Васильовичу в інтересах ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 грудня 2020 року.
Апеляційну скаргу адвоката Бегейовича Романа Васильовича в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14 грудня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та ст. 122-2 КУпАП залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Андрієнко А.М.