Справа № 755/329/19 Головуючий 1 інстанція- Савлук Т.В.
Провадження № 22-ц/824/3580/2021 Доповідач апеляційна інстанція- Савченко С.І.
іменем України
11 березня 2021 року м.Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії судів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Савченка С.І., суддів Верланова С.М., Мережко М.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м.Києва від 03 грудня 2020 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів в порядку регресу,-
Заочним рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 08 липня 2019 року задоволено позов ПрАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів в порядку регресу. Ухвалено стягнути із ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» виплачене страхове відшкодування в розмірі 23942,52 грн., судовий збір в розмірі 1762 грн., а всього стягнути 25704,52 грн.
27 листопада 2020 року відповідач ОСОБА_1 подав до суду заяву про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 08 липня 2019 року разом із клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд.
Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 03 грудня 2020 року відмовлено ОСОБА_1 у поновленні строків для подання заяви про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м.Києва від 08 липня 2019 року, а заяву залишено без розгляду.
Не погоджуючись із ухвалою, відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу про залишення заяви без розгляду, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на незаконність і необгрунтованість оскаржуваної ухвали. Скарга мотивована тим, що суд фактично позбавив відповідача права на апеляційне оскарження рішення, яке є неможливим без перегляду заочного рішення. Посилання суду на те, що він отримав ухвалу суду про відкриття провадження з додаткам 15 березня 2019 року та не подав заперечень, не стосується питання поновлення строку. Натомість суд належним чином не оцінив, що він не був присутній при ухваленні рішення та не отримував його копії. Про існування судового рішення дізнався з постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 13 листопада 2020 року. Вважає, що процесуальний закон не передбачає такого процесуального рішення як залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду.
Позивач, якому копія ухвали про відкриття апеляційного провадження та копія апеляційної скарги з додатками направлена на електронну адресу 28 січня 2021 року, відзив
- 2 -
на апеляційну скаргу до суду не подав.
Згідно приписів ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про відмову поновити або продовжити пропущений пропущений процесуальний строк (п.10 ч.1 ст.353 ЦПК) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин апеляційний розгляд справиздійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення строку для подачі заяви про перегляд заочного рішення, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки відсутністю належних доказів несвоєчасного отримання відповідачем копії заочного рішення, а факт отримання постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, де боржником виступає ОСОБА_1 , не може слугувати беззаперечним доказом того, що відповідач не був обізнаний про розгляд цивільної справи та ухвалення судового рішення.
Також суд керувався тим, що в матеріалах справи містяться докази про отримання відповідачем ухвали про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та долученими до неї додатками 15 березня 2019 року, однак не скористався правом ознайомитись з матеріалами цивільної справи та спростувати наявні у справі докази належного повідомлення відповідача про розгляд цивільної справи.
Проте, колегія суддів не може погодитисяз такими висновками суду, оскільки вони зроблені в результаті порушення норм процесуального права.
Згідно ч.1 ст.120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Згідно ч.1 ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків залишаються без розгляду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до положень ст.284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску із інших поважних причин.
Отже, за змістом ст.284 ЦПК України відповідач, якому заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має безумовне (обов'язкове) право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Посилаючись на відсутність доказів несвоєчасного отримання відповідачем копії заочного рішення, як підстави для відмови у поновленні строку для подачі заяви про
- 3 -
перегляд заочного рішення, суд не звернув уваги, що в матерілах справи взагалі відсутні відомості про вручення відповідачу чи отримання ним заочного рішення, яке ухвалене за його відсутності.
Наведене у свою чергу свідчить прообгрунтованість доводів відповідача та наявність підстав для поновлення строку для подачі заяви про перегляд заочного рішення, передбачених ч.3 ст. ст.284 ЦПК України.
Це ж стосується посилань суду на те, що факт отримання відповідачем постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, не може слугувати беззаперечним доказом того, що відповідач не був обізнаний про розгляд цивільної справи, а також на факт отримання відповідачем ухвали про відкриття провадження у справі з додатками, які є безпідставними і не мають правового значення для вирішення питання про поновлення строку.
Згідно ст.379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, яке призвело до постановлення помилкової ухвали.
З викладених вище підстав колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала підлягає до скасування у зв'язку із порушенням норм процесуального права, яке призвело до постановлення помилкової ухвали, а справа направляється для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.259, 374, 379, 381 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити.
Ухвалу Дніпровського районного суду м.Києва від 03 грудня 2020 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно п.2 ч.1 ст.389 ЦПК України.
Головуючий
Судді: