Справа № 753/20896/20 Суддя в І-й інстанції Скуба А.В.
Провадження № 33/824/1191/2021 Суддя в II-й інстанції Ігнатченко Н.В.
10 березня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Ігнатченко Н.В., за участю секретаря судового засідання Войтенко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргоюОСОБА_1 на постанову судді Дарницького районного суду міста Києва від 18 грудня 2020 року про притягнення -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працює директором ТОВ Алієв Елай «Архітект», громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 18 грудня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Вирішено питання про стягнення судового збору.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду м. Києва від 18 грудня 2020 року, скасувати дану постанову та закрити провадження в справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, мотивуючи тим, що постанова є незаконною, немотивованою, необґрунтованою, необ'єктивною, постановлена без з'ясування всіх обставин справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його адвокат Александров Д.О. підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити з підстав в ній викладених.
Заслухавши пояснення апелянта ОСОБА_1 , який підтримав вимоги апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга в частині поновлення строку на її оскарження підлягає задоволенню, а в іншій частині необхідно відмовити на підставі наступного.
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 18 грудня 2020 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та притягнуто до відповідальності за те, що він 5 листопада 2020 року о 23 годині 45 хвилин в м. Києві по вул. А.Ахматової керував автомобілем марки «Хонда», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: не природня блідність шкіряного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук, розширені зіниці очей, які не реагують на світло, та від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови, який пропущений з поважних причин.
В обґрунтування поважності підстав пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 вказав, що апеляційну скаргу він подав вчасно, поштовим відправленням 28.12.2020 року, але не підписав, тому з цих підстав апеляційна скарга була йому повернута за постановою суду від 13.01.2021 року, яку він отримав в приміщенні Київського апеляційного суду, та вдруге він подав підписану апеляційну скаргу 22.01.2021 року.
Згідно з ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Разом з тим,як зазначив Верховний Суд в постанові № 686/2558/19 від 31 січня 2020 року, право на доступ до правосуддя не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Згідно ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня винесення постанови
За змістом ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Правопорушення ОСОБА_1 скоєно 5 листопада 2020 року та зафіксовано в протоколі про адміністративне правопорушення серія ДПР18 № 110863 від 6 листопада 2020 року (а.с. 1).
Постанова про визнання винним та притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 прийнята Дарницьким районним судом м. Києва 18 грудня 2020 року (а.с. 7-9).
Апеляційну скаргу (без підпису) на вказану постанову ОСОБА_1 направив до Дарницького районного суду м. Києва поштовим відправленням 28 грудня 2020 року (а.с. 10, 11). Постанову Київського апеляційного суду від 13 січня 2021 року про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 отримав в цей же день, про що зазначив в апеляційній скарзі (а.с.19), яку він направив до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва поштовим відправленням 22 січня 2021 року (а.с.21).
Твердження апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження матеріалами справи не спростовуються, тому строк на подачу апеляційної скарги підлягає поновленню.
В апеляційній скарзі апелянт ОСОБА_1 посилається на незаконність постанови судді та необхідність її скасування. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на те, що дана постанова ухвалена без з'ясування всіх обставин справи, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.Просив постанову судді скасувати та закрити провадження в справі у зв'язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Вивчивши матеріали справи суд вважає, що апеляційна скарга в частині скасування постанови Дарницького районного суду м. Києва від 18 грудня 2020 року про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та закриття провадження в даній справі за відсутності у його діях адміністративного правопорушення не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною дана особа в його вчиненні.
Протокол про адміністративне правопорушення (а.с. 1) відносно ОСОБА_1 складений уповноваженою державою особою і дії посадової особи, що його складала в порядку передбаченому чинним законодавством не оскаржувалися.
В протоколі вказано, що 5листопада 2020 року о 23 год. 43 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем «Хонда», д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. А. Ахматової у м. Києві з ознаками наркотичного сп'яніння (не природня блідність шкірного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук, розширені зінниці очей, які не реагуть на світло), від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно із ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно із пунктами 6, 7 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою спільним наказом МВС України та МОЗ України від 9 листопада 2015 № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Пунктом 12 розділу ІІ зазначеної Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Отже відмова водія від проходження відповідно до п. 2.5 ПДР України огляду в закладі охорони здоров'я з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Висновки судді Дарницького районного судупро винуватість ОСОБА_1 у відмові від проходження огляду на стан сп'яніння стверджуються зібраними у справі доказами, зокрема:
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 3);
- поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відповідно до яких ОСОБА_1 у їх присутності відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння (а.с. 2);
- відеозаписом із нагрудної камери поліцейського, із якої вбачається те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у присутності двох свідків (а.с. 4);
- протоколом про адміністративне правопорушення від 6 листопада 2020 року, в якому указані час, місце та обставини вчинення адміністративного правопорушення (а.с. 1).
Дослідивши указані докази та надавши їм належну юридичну оцінку, суддя Дарницького районного суду м. Києва дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, правильності кваліфікації його дій за ч.1 ст. 130 КУпАП та на законних підставах наклав на нього стягнення відповідно до санкції статті, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги щодо незаконності, необґрунтованості, необ'єктивності висновків суду є такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи, посилання ОСОБА_1 про заперечення факту відмови від проходження огляду на стан сп'яніння з огляду на те, що працівники поліції спонукали його відмовитися від проходження такого огляду не знайшли свого підтвердження.
Суд вважає, що у ході виявлення та фіксації адміністративного правопорушення поліцейськими не було вчинено жодних дій, які би суперечили вимогам ст. 266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
На думку суду, наведені ОСОБА_1 та адвокатом Александровим Д.О. доводи не спростовують правильності висновків судді Дарницького районногосуду м. Києва про виннуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Підстав для скасування постанови судді Дарницького районного суду м. Києва від 18 грудня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП суд не вбачає, у зв'язку з чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд
Поновити ОСОБА_1 пропущений строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Дарницького районного суду міста Києва від 18 грудня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Ігнатченко