Справа № 756/14832/20 суддя в І-й інстанції Жежера О.В.
Провадження № 33/824/1375/2021 суддя в ІІ-й інстанції Фінагеєв В.О.
Категорія: ч. 1 ст. 163-1 КУпАП
Іменем України
10 березня 2021 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Фінагеєв В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Сидоренка Валентина Вадимовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Оболонського районного суду міста Києва від 20 січня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 ,за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, -
Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 20 січня 2021 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 85 грн. в дохід держави. Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 грн. в дохід держави.
Згідно постанови суду першої інстанції ОСОБА_1 , будучи директором ТОВ «ЕК-ПРОПЕРТІ», вчинив порушення ведення податкового обліку з порушенням податкового законодавства, а саме порушення п. 200.4 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, адвокат Сидоренко Валентин Вадимович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження та просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Оболонського районного суду міста Києва від 20 січня 2021 року, скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою закрити провадження у справі за відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, адвокат Сидоренко Валентин Вадимович зазначає, що копію оскаржуваної постанови він отримав лише 03 лютого 2021 року.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги адвокат Сидоренко Валентин Вадимович зазначає, що протокол, складений ГУ ДПС у місті Києві, не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, складений та оформлений з грубими порушеннями відомчих нормативно-правових актів, а саме Інструкції з оформлення органами доходів та зборів матеріалів про адміністративні правопорушення. Протокол складений за відсутності апелянта та свідків. У ньому не вказано суть правопорушення, які саме протиправні дії чи бездіяльність вчинив апелянт. Пунктом 200.4 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України передбачений лише порядок дій контролюючого органу в разі отримання від платника податків декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування і жодної відповідальності для платника податків дана норма не містить. Податковим законодавством не передбачено відповідальність за відмову контролюючим органом платнику податку в бюджетному відшкодуванні суми податку на додану вартість. У матеріалах адміністративної справи відсутнє будь-яке податкове повідомлення, видане на підставі акту камеральної перевірки від 14 вересня 2020 року, чим порушено порядок, передбачений пунктом 200.4 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України.
Апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи адвоката Сидоренка Валентина Вадимовича щодо поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Оболонського районного суду міста Києва від 20 січня 2021 року з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що 20 січня 2021 року було винесено оскаржувану постанову. Під час розгляду справи ані адвокат Сидоренко Валентин Вадимович, ані ОСОБА_1 присутні не були. У період з 15 січня 2021 року по 28 січня 2021 року адвокат Сидоренко Валентин Вадимович перебував у відпустці, у зв'язку з чим просив суд відкласти розгляд справи та надав суду відповідні підтверджуючі документи.
Апеляційний суд приходить до висновку, що строк на апеляційне оскарження адвокатом пропущено з поважних причин, виходячи з наступного.
Будучи відсутнім під час судового розгляду через перебування у відпустці, тобто, з поважних причин, адвокат просив суд відкласти судовий розгляд. Відтак, Сидоренко Валентин Вадимиович мав обґрунтовані сподівання, що за наявності поважних причин відсутності в судовому засіданні адвоката, суд прийме рішення про відкладення розгляду справи.
У той же час, суд першої інстанції не тільки не розглянув клопотання захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності, а й безпідставно проігнорував наведені в ньому причини відсутності, які за своєю суттю є поважними та розглянув справу у відсутності як ОСОБА_1 , так і його адвоката.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 258 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Зазначених вимог закону суд першої інстанції не дотримався та копію постанови ні ОСОБА_1 , ні його адвокату не направив.
За даними Єдиного державного реєстру судових рішень оскаржувана постанова була надіслана судом до реєстру 03 лютого 2021 року, тобто, після закінчення строку на апеляційне оскарження.
За таких обставин, право особи на апеляційне оскарження судового рішення, про ухвалення якого вона не знала, має бути забезпечене шляхом поновлення пропущеного з поважних причин строку.
Дослідивши матеріали провадження, заслухавши пояснення адвоката Сидоренка Валентина Вадимовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне
Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 163-1 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції не дотримався вищезазначених вимог закону та дійшов необґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Склад адміністративного правопорушення - це встановлена адміністративним законодавством сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
З наявного у справі протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 , вбачається, що останнім вчинено правопорушення вимог п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України та Розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21.
Відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Зі змісту зазначених норм Податкового кодексу України вбачається, що зазначені норми регламентують порядок розрахунку сум бюджетного відшкодування.
Розділ V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21 визначає Порядок заповнення податкової декларації.
Відповідно до вимог ст. 163-1 КУпАП правопорушенням визнається, відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України...
Складений ГУ ДПС у місті Києві протокол № 327/Ж12/26-15-04-04-23 про адміністративне правопорушення від 11 листопада 2020 року не містить викладення об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 163-1 КУпАП,.
Так, у протоколі не зазначено в чому саме проявилося порушення апелянтом встановленого законом порядку ведення податкового обліку, не зазначено, який саме пункт Розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість порушено ОСОБА_1 , та в чому конкретно полягає порушення.
У даному випадку податкова декларація, подана ОСОБА_1 , не відноситься до податкового обліку, а є документом, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку (ст. 46.1 Податкового кодексу України).
Подача відповідної податкової декларації платником податків з метою відшкодування ПДВ, у разі якщо він вважає що має право на таке відшкодування, не свідчить про порушення зазначеною особою встановленого законом порядку ведення податкового обліку, а лише є відображенням позиції платника податків щодо належності йому зазначеного права.
Висновок податкового органу про відсутність у платника податку права на отримання бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за липень 2020 року в розмірі 404 304 грн. відповідно до поданої декларації може бути підставою для відмови у такому відшкодуванні, яка може бути оскаржена платником податків в судовому порядку.
Отже, подача платником податків декларації з метою відшкодування ПДВ, навіть за відсутності у особи такого права не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 КУпАП, та має наслідком відмову у такому відшкодуванні.
Крім того, матеріали адміністративної справи не містять декларації, яку як вважає ГУ ДПС у місті Києві, не мав права подавати ОСОБА_1 , відтак, як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції взагалі позбавлені можливості перевірити правильність чи неправильність її заповнення.
Наданий суду акт про результати камеральної перевірки від 14 вересня 2020 року, в якому дана оцінка поданій декларації з точки зору контролюючого органу, яким є ГУ ДПС у місті Києві, не обов'язковим для суду, оскільки у відповідності вимог ч. 1 ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Посилаючись в оскаржуваній постанові на акт перевірки, суд першої інстанції не звернув уваги, що в зазначеному акті посадовою особою ГУ ДПС у місті Києві надається оцінка поданій ОСОБА_1 декларації та фактично пропонується суду погодитися з такою оцінкою без дослідження самої декларації. У даному випадку суд прийняв до уваги доказ, який ґрунтується на відсутніх у справі документах, з порушеннями у складенні яких обвинувачується ОСОБА_1 , та які судом не досліджувались.
Суд повинен безпосередньо встановити факт порушення податкового обліку для підтвердження чи спростування наявності в діях особи адміністративного правопорушення.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 КУпАП, а, відтак, висновки суду про притягнення останнього до адміністративної відповідальності не відповідають фактичним обставинам справи та зроблені через неправильне застосування норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, що у відповідності до вимог ст. 294 КУпАП є підставою до скасування постанови суду та закриття провадження у справі з підстав, визначених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 245, п.1 ч.1 ст. 247, 256, ст. 280, 294 КУпАП, суд, -
Поновити адвокату Сидоренку Валентину Вадимовичу, який діє в інтересах ОСОБА_1 , строк на апеляційне оскарження постанови Оболонського районного суду міста Києва від 20 січня 2021 року.
Постанову Оболонського районного суду міста Києва від 20 січня 2021 року скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, закрити з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, тобто, у зв'язку із відсутністю у його діях складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.О. Фінагеєв