Справа № 466/8517/18
02 березня 2021року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді Свірідової В.В.
секретаря с/з Шаповалової Ю.О.
з участю представника позивача адвоката Кремінець М.М.
представника відповідача Сціри Т.І.
справа № 466/8517/18; 2/466/150/21
розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, з участю третіх осіб - Державної казначейської служби України, Жовківського відділу ОП Львівського обласного проектно-виробничого архітектурно- планувального бюро про відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями органом державної влади, -
установив:
25.10.2018 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, з участю третіх осіб - Державної казначейської служби України, Жовківського відділу ОП Львівського обласного проектно-виробничого архітектурно- планувального бюро про відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями органом державної влади, в якому просить стягнути з відповідача на її користь кошти в сумі 1 500 000,00 грн. завданої шкоди незаконними діями органу державної влади.
В подальшому не змінюючи предмету та підстав позову позивач уточнив позовні вимоги та просила стягнути з відповідача на її користь кошти в сумі 1 500 000,00грн завданої шкоди незаконними діями органу державної влади, витрати за проведення почеркознавчої експертизи в сумі 9420,00грн.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що вона звернулась до начальника Головного управління Держгеокадастру у Львівській області із клопотанням про затвердження проекту щодо ведення земельної ділянки та передачі її у власність загальною площею 1,5га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 4622786700:14:000:0090 за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за адресою: Львівська область, Жовківський район, с. Новокамянка, урочище «За климком».
В результаті розгляду вказаного клопотання, їй було відмовлено у затвердженні даного проекту землеустрою, оскільки були названі дві причини, які не входять у безпосередню компетенцію позивача, про, що на її адресу було скеровано лист №Г-6334/0-4223/6-17 від 24.05.2017.
З метою усунення вказаних недоліків, її представником скеровано адвокатський запит від 04.09.2018 за №01 з проханням повернути оригінали документації із землеустрою, а також ряд інших документів. У відповідь надійшов лист №29-13-0.31-8325/2-18 від 12.09.2018 у якому зазначено, що «оригінал вищевказаної документації у Головному управлінні відсутній».
Для узгодження усіх розбіжностей, її представником 02.10.2018 скеровано адвокатський запит №03, на який надійшла відповідь від 08.10.2018 за №29-13-0.13-905/2-18 де зазначено «…оригінал вищевказаної документації відсутній у Головному управлінні, тому надання копій документів, на підставі яких ОСОБА_1 було відмовлено у затвердженні проекту землеустрою є неможливим».
Вважає, що відповіді Головного управління Держгеокадастру у Львівській області є неприйнятними, оскільки до клопотання були долучені оригінали документації землеустрою, що в свою чергу позбавляє її можливості узаконити земельну ділянку площею 1,5га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 4622786700:14:000:0090 за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за адресою: Львівська область, Жовківський район, с. Новокамянка, урочище «За климком», чим завдана їй шкода в розмірі 1500000,00грн., тому змушена звернутися до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова Свірідової В.В. від 29.10.2018 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків (а.с.13).
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова Свірідової В.В. від 12.11.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу до підготовчого судового розгляду (а.с.19).
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 28.02.2019 призначено судову почеркознавчу експертизу (.а.с.67).
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 15.11.2019 залучено до участі у справі в якості третьої особи,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Жовківський відділ ОП Львівського обласного проектно-виробничого архітектурно- планувального бюро (а.с.117).
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 11.02.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (а.с.136).
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Кремінець М.М. позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, покликаючись на мотиви викладені в позовній заяві та відповіді на відзив (а.с.51-52).
В судовому засіданні представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Львівській області - Сціра Т.І. позовні вимоги не визнав та заперечив проти їх задоволення, покликаючись на мотиви викладені у відзивах на позовну заяву (а.с.23-26, 29-32).
Представники третіх осіб Державної казначейської служби України, Жовківського відділу ОП Львівського обласного проектно-виробничого архітектурно- планувального бюро в судове засідання не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце слухання справи, на адресу суду від представника Державної казначейської служби України надійшов відзив, який долучений до матеріалів справи (а.с.26-37).
Заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши дійсні обставини справи, права та обов'язки сторін, перевіривши зібрані по справі матеріали, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. ч. 1,2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. (ч.1-4 ст. 77 ЦПК України).
Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що 13.05.2017 року до Головного управління надійшло клопотання Позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі у власність земельну ділянку площею 1,5000 га для ведення особистого селянського господарства на території Новокам'янської сільської ради Жовківського району Львівської області (а.с.34).
За результатами розгляду клопотання Відповідачем надано вмотивовану відмову 24.05.2017року за №Г-6334/0-4223/6-17 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки(а.с.7).
Разом з тим, матеріали, які подавалися позивачем до клопотання у вигляді додатка, отримано в Головному управлінні 24.05.2017 року, про що поставлена відповідна відмітка про отримання на клопотанні позивача про затвердження документації із землеустрою (а.с.62).
Розробники документації із землеустрою зобов'язані безоплатно передавати копії матеріалів у Державшій фонд документації із землеустрою. Використання цих матеріалів дозволяється лише з дотриманням вимог законодавства про авторські права.
Положення про Державний фонд документації із землеустрою, а також порядок надходження, обліку та зберігання матеріалів у ньому затверджує Кабінет Міністрів України.
Відповідно до норм п. 3, 6, 9 Положення про Державний фонд документації із землеустрою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 р. № 1553, державний фонд складається з: Головного фонду документації із землеустрою; регіональних фондів документації із землеустрою - Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя; місцевих фондів документації із землеустрою - адміністративних районів та міст обласного значення.
Місцевий фонд створюється, формується і ведеться територіальними органами Держгеокадастру, що провадять свою діяльність на районному (міському) рівні.
Місцевий фонд призначений для обліку та зберігання документації із землеустрою, проведеного на місцевому рівні.
Залежно від виду документації та рівня проведення землеустрою розробник цієї документації безоплатно передає копії матеріалів виконаних робіт до: Головного фонд7 - із землеустрою, проведеного на загальнодержавному рівні; регіонального фонду - із землеустрою, проведеного на регіональному рівні; місцевого фонду - із землеустрою, проведеною на місцевому рівні.
Передача документації із землеустрою здійснюється згідно з актом приймання- передачі встановленої форми, який складається у двох примірниках за зразком згідно з додатком 1 Положення.
Документи Головного фонду зберігаються у Держгеокадастрі, регіонального фонду - у головних управліннях Держгеокадастру в областях та м. Києві, місцевого фонду - у територіальних органах Держгеокадастру, що провадять свою діяльність на районному (міському) рівні.
Таким чином, в силу вищезазначених норм законодавства, документації із землеустрою не зберігається і не має зберігатися в Головному управлінні Держгеокадастру у Львівській області, а відповідно має передаватися розробником документації згідно з актом приймання-передачі до Відділу у Жовківському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області.
Згідно зі статтею 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Конституція України визначає право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень (стаття 56 Конституції України). Аналогічні за змістом норми закріплені у статті 1174 ЦК України:
Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.(стаття 1174 ЦКУ).
Звертаючись до проблематики врегулювання деліктних відносин з участю держави Україна, Конституційний Суд України в рішенні від 30.05.2001 р. у справі №1-22/2001 за конституційним зверненням ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» зазначив, зокрема, таке: «…Конституція України закріпила принцип відповідальності держави перед людиною за свою діяльність, який проявляється передусім у конституційному визначенні обов'язків держави (ст. 3, 16, 22).Така відповідальність не зводиться лише до політичної чи моральної відповідальності публічної влади перед суспільством, а має певні ознаки юридичної відповідальності держави та її органів за невиконання чи неналежне виконання своїх обов'язків». І далі: «... ст. 152 Конституції України зобов'язує державу відшкодовувати матеріальну чи моральну шкоду, завдану фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними.
Відповідно до ППВСУ «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 01.11.1996 р. № 9, в п. 16 якої вищий судовий орган України звертає увагу на те, що суди повинні суворо дотримуватися передбаченого ст. 56 Конституції України права особи на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Загальні підстави відшкодування шкоди визначені главою 82 Цивільного кодексу України. Встановлено обов'язок держави, Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування відшкодувати шкоду, завдану фізичній або юридичній особі:
• незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень;
• незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень;
• в результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований.
Незаконними діяннями органів державної влади, органів влади Автономної республіки Крим, органів місцевого самоврядування є діяння, які суперечать приписам законів та інших нормативних актів або здійснені поза межами компетенції вищезазначених органів. Незаконність рішення, дії чи бездіяльності завдавача шкоди повинна бути доведена.
Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є факт неправомірних дій цього органу. Факт неправомірності (незаконності) прийняття неправомірного рішення, вчинення дії чи бездіяльності органу державної влади, що призвели до завдання шкоди, повинен бути встановлений у передбаченому законом порядку, тобто повинен підтверджуватись відповідним рішенням, постановою, вироком суду, яке має значення для справи про відшкодування шкоди. Належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності є, як правило, відповідне судове рішення, що набрало законної сили.
Для настання відповідальності перед позивачем обов'язковою умовою є визнання наведених рішень незаконними та їх подальше скасування, а також визнання дій або бездіяльності таких органів протиправними.
Позивачем не заявлялось вимог про визнання неправомірними дій чи бездіяльності органу державної влади. Дії відповідача незаконними не визнавалися.
Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно гуртуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
На підставі вищевикладеного, виходячи з принципів правової визначеності та рівності прав усіх учасників цивільно-правових відносин, закріплених в частині 1 статті 1 Цивільного кодексу України, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 13, 76, 81, 82, 83, 89, 95, 141, 247, 263-265, 268, 352 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, з участю третіх осіб - Державної казначейської служби України, Жовківського відділу ОП Львівського обласного проектно-виробничого архітектурно- планувального бюро про відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями органом державної влади в розмірі 1 500 000,00грн., про стягнення витрат за проведення почеркознавчої експертизи в розмірі 9420,00грн. - відмовити.
Судові збір компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення апеляційної скарги.
Повний текст рішення складено 11.03.2021.
Суддя В. В. Свірідова