Справа №443/1431/20
Провадження №2/443/759/21
іменем України
11 березня 2021 року місто Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Сливки С.І.,
з участю: секретаря судового засідання Кушнір М.І.
представника позивача адвоката Лешеги В.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Жидачеві за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини,
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом у якому, з урахуванням заяви від 11.02.2021 року, просить встановити факт сумісного проживання ОСОБА_1 із матір'ю ОСОБА_3 з 2009 року до дня її смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла мати позивачки - ОСОБА_3 , яка до дня смерті була зареєстрована та проживала на АДРЕСА_1 . Після смерті матері залишилося спадкове майно: житловий будинок з надвірними спорудами у АДРЕСА_1 відповідно до витягу про державну реєстрацію №30687291 від 20.07.2011 року та свідоцтва про право власності серії: НОМЕР_1 від 08.07.2011 року, а також земельні ділянки розміром: 0,2500 га. відповідно до державного акту серія:ЯД №406140 від 04 червня 2007 року та розміром 0,2781 га., відповідно до державного акту від 04 червня 2007 року серія: ЯД № 466139. Постановою №372/02-31 від 11 листопад 2019 року державним нотаріусом відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з тим що, вона пропустила піврічний термін. Стверджує, що вона постійно проживала із матір'ю на день смерті останньої.
Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 02.11.2020 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.
У судовому засіданні представник позивачки - адвокат лешега В.В. підтримав позов, надавши пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.
Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, однак подала заяву про проведення розгляду справи без її участі, згідно якорї позов визнає.
Оскільки відповідач визнав позовні вимоги, наслідки визнання позову йому зрозумілі, визнання позову не суперечить закону, не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб, суд відповідно до ч.4 ст.200, ст.206 ЦПК України, ухвалює судове рішення в підготовчому судовому засіданні.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла мати сторін по справі ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 (а.с.5).
Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно: житловий будинок з надвірними спорудами у АДРЕСА_1 відповідно до витягу про державну реєстрацію №30687291 від 20.07.2011 року та свідоцтва про право власності серії: НОМЕР_1 від 08.07.2011 року, а також земельні ділянки розміром: 0,2500 га. відповідно до державного акту серія:ЯД №406140 від 04 червня 2007 року та розміром 0,2781 га., відповідно до державного акту від 04 червня 2007 року серія: ЯД № 466139 (а.с. 8- 13).
Постановою завідувача Жидачівською ДНК Матусека В.В. №372/02-31 від 11 листопада 2019 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв'язку з тим що, вона пропустила піврічний термін (а.с.7).
Відповідно до довідки Виконавчого комітету Ходорівської міської ради №125 від 05.10.2020 року (а.с.19) ОСОБА_3 постійно проживала і була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Разом із нею без реєстрації проживала ОСОБА_1 .
Крім того, згідно акта №20 Виконавчого комітету Ходорівської міської ради №20 від 30.09.2020 року (а.с.18) ОСОБА_1 з 2009 року проживала разом із матір'ю ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до положень ст. ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
У п.п. 2,23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах спадкування» №7 від 30.05.2008 року роз'яснено, що якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Згідно з вимогами ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч. 3ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно із ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки. Чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.
Суд зауважує, що метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем на час відкриття спадщини є необхідність реалізації ним права на оформлення спадкового майна, отже, такий факт породжує юридичні наслідки.
Одночасно суд бере до уваги і той факт, що заявник позбавлений можливості здійснення права на спадкування в інший спосіб, окрім як встановлення у судовому порядку факту постійного проживання із спадкодавцем на час її смерті.
Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги той факт, що позивачка позбавлена можливості здійснення права на спадкування в інший спосіб, окрім як встановлення у судовому порядку факту постійного проживання із спадкодавцем на момент його смерті, суд приходить до переконання, що матеріалами справи, достатньо стверджується той факт, що ОСОБА_1 постійно проживала разом із спадкодавцем (її матір'ю) - ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, а тому позо є підставним та підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 315, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позов задоволити.
Встановити факт постійного сумісного проживання ОСОБА_1 разом із своєю матір'ю ОСОБА_3 з 2009 року і до дня смерті останньої, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто на час відкриття спадщини.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 11.03.2021 р.
Головуючий суддя С.І Сливка