944/1250/20
1-кп/441/64/2021
судового засідання
10.03.2021 Городоцький районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою в кримінальному провадженні на
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Талалаївка Ніжинського району Чернігівської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, непрацюючого, раніше судимого 08.12.2008 вироком Кременчуцького районного суду Полтавської області за ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 187, ст.ст. 70-72 КК України на 8 років 6 місяців позбавлення волі, що значиться зареєстрованим та проживаючого на АДРЕСА_1 ,
за ч. 3 ст. 185 КК України, -
в провадженні Городоцького районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 185 КК України.
20.01.2021, ухвалою суду обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено строк тримання під вартою на 60 днів - до 20 березня 2021 року включно, на умовах визначених в ухвалі Городоцького районного суду Львівської області від 28.11.2020 в частині визначення розміру застави та виконання обов'язків, відповідно.
Прокурор в суді клопоче про продовження ОСОБА_5 строку тримання під вартою на 60 днів, на умовах визначених в ухвалі Городоцького районного суду Львівської області від 28.11.2020 в частині визначення розміру застави та виконання обов'язків, відповідно, покликаючись на те, що завершити розглядом провадження до спливу продовженого строку тримання під вартою неможливо, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які слугували підставою для обрання та продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не відпали й продовжують існувати, що ОСОБА_5 обгрунтовано обвинувачується у вчиненні п'яти тяжких злочинів проти власності та за які передбачено покарання у виді позбавлення волі, не має міцних соціальних зв'язків та законних засобів для існування, веде негативну антисоціальну поведінку, раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, інше, відтак з метою запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інші кримінальні правопорушення, просить клопотання задовольнити.
Обвинувачений при вирішенні клопотання покладається на розсуд суду.
Захисник клопотання прокурора заперечив, мотивуючи відсутністю нових ризиків передбачених ст. 177 КПК України, просить змінити підзахисному обраний запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт із використанням електронного засобу контролю, або ж урахувати матеріальне становище останнього та зменшити розмір застави.
Заслухавши прокурора, обвинуваченого, захисника, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд доходить наступного висновку.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського Суду з прав людини, обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити документи, інше.
За положеннями ч. 3 ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку, суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Ухвалою Городоцького районного суду Львівської області від 20.01.2021, обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 20.03.2021, включно. Обставинами для продовження строку тримання під вартою слугували достатні підстави вважати, що обвинувачений може ухилятися від суду, перешкоджати встановленню істини в означеному кримінальному провадженні та незаконно впливати на свідків, потерпілих, вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки обвинувачується у вчиненні злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких кримінальних правопорушень та за які, в разі визнання його винуватим, може бути засудженим до позбавлення волі на тривалий термін.
В обґрунтування необхідності продовження строку тримання під вартою, прокурор покликається на те, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України на даний час не зменшилися та не змінилися обставини, які дають підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити і більш м'який запобіжний захід.
Завершити розглядом кримінальне провадження на ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 185 КК України в даному судовому засіданні, або ж до 20.03.2021 не можливо з об'єктивних причин.
За сукупності таких обставин, беручи до уваги характер і тяжкість інкримінованих у вину ОСОБА_5 злочинів передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, суворість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, характеристику обвинуваченого, його сімейний та матеріальний стан, соціальні зв'язки і моральні принципи, поведінку під час судового розгляду, інші обставини кримінального провадження, суд вважає, що ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не припинили існувати, оскільки обвинувачений, зокрема на даному етапі судового провадження, може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, вчинити інший злочин.
Оцінюючи вищевказані обставини, суд також ураховує практику ЄСПЛ, згідно якої тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення ЄСПЛ «Бекчиєв проти Молдови»).
З огляду на викладене, а також положення ч. 4 ст. 183 КПК України, суд доходить висновку про необхідність продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, на умовах визначених в ухвалі Городоцького районного суду Львівської області від 28.11.2020 в частині визначення розміру застави та виконання обов'язків, відповідно й відсутність процесуальної можливості застосування менш суворого виду запобіжного заходу, як про це просить захисник.
В означеному кримінальному провадженні суспільний інтерес превалює над принципом поваги до свободи обвинуваченого та саме запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить належне виконання ОСОБА_5 процесуальних обов'язків, а менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
За наведеного, керуючись ст. ст. 177, 331, 369-372 КПК України, -
клопотання прокурора задовольнити.
ОСОБА_5 строк тримання під вартою продовжити на 60 днів - до 08 травня 2021 року включно, на умовах визначених в ухвалі Городоцького районного суду Львівської області від 28.11.2020 в частині визначення розміру застави та виконання обов'язків, відповідно.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів.
Суддя ОСОБА_6 - Онуфер