10.03.2021
ЄУН № 757/55719/20-ц
Провадження № 2/337/973/2021
10 березня 2021 року місто Запоріжжя
Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі:
головуючого судді Котляр А.М.
за участю секретаря Журби Н.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Вишнякова Дмитра Олександровича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», ОСОБА_3 про визнання угоди недійсною,
Позивачі звернулись до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», ОСОБА_3 про визнання угоди недійсною, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 09.10.2012р. між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №К-4254927; 09.10.2012р. між Банком та ОСОБА_2 було укладено Іпотечний договір, що зареєстровано в реєстрі за №3933. Згідно п. 2.1 Іпотечного договору іпотекодавець з метою забезпечення належного виконання позичальником зобов'язання, що виникає з Кредитного договору, передає, а іпотекодержатель приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених цим договором, належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме: квартиру під АДРЕСА_1 .
Зазначає, що 22.10.2019р. між Банком та ОСОБА_3 було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги №2042/К, згідно п. 1.1 якого продавець передає у власність Покупцеві, а Покупець приймає у власність права вимоги, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому та які включають: право вимоги до позичальників, заставодавців, майнових поручителів та фінансових поручителів, які виникли за укладеними договорами та/або на інших підставах наведених в додатку №1 до цього договору.
Позивачі вважають Договір купівлі-продажу прав вимоги таким, що укладено з порушенням діючих норм матеріального права України та, відповідно, є таким, що підлягає визнанню недійним з підстав, зазначених в позовній заяві.
Просять визнати недійсним договір купівлі-продажу прав вимоги №2042/К від 22.10.2019 року, укладений між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_3 .
Одночасно із позовною заявою, представник відповідачів адвокат Вишняков Д.О. подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 . Заява мотивована тим, що існує велика ймовірність продажу предмету іпотеки (а.с. 38-41).
21.12.2020 року Печерський районний суд м. Києва передав справу на розгляд Хортицькому районному суду м. Запоріжжя (а.с. 44).
09.03.2021 року справа була передана в провадження судді Котляр А.М.
10.03.2021 року суддя відкрив по справі спрощене провадження та призначив справу до розгляду.
Дослідивши та проаналізувавши доводи позовної заяви та заяви про забезпечення позову, суд прийшов до наступного.
Так, згідно ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Враховуючи роз'яснення Верховного Суд України, що містяться в Постанові Пленуму від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Позивачі по справі оскаржують договір, за яким ПАТ «Дельта Банк» відступило ОСОБА_3 право вимоги за кредитним договором та договором іпотеки, які укладені із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Мотивують свої вимоги тим, що Банк не мав права відступити право вимоги фізичній особі ОСОБА_3 , розмір заборгованості, вказаний в договорі, не відповідає дійсній заборгованості.
Представник позивачів вважає, що існує ймовірність продажу предмету іпотеки.
Доводи представника позивачів про можливість продажу квартири є припущенням, яке не ґрунтується на доказах. При цьому квартира АДРЕСА_1 не є предметом спору між сторонами. Суд вважає, що зміна іпотекодержателя в договорі іпотеки сама по собі не свідчить про можливість відчуження предмета іпотеки.
Суд вирішив, що в задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити.
Керуючись ст.149 ЦПК України, суд, -
Заяву адвоката Вишнякова Дмитра Олександровича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», ОСОБА_3 про визнання угоди недійсною - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали.
Суддя: А.М. Котляр