Справа № 324/1670/20
Провадження № 2/324/245/2021
10 березня 2021 року Пологівський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Кацаренко І.О.
за участю секретаря судового засідання Божко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Пологи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
Позивач звернувся до Пологівського районного суду Запорізької області з позовом, в якому зазначив, що за місцем його роботи - Головне комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства «Міськводоканал» Пологівської міської ради (м.Пологи Запорізької області) надійшла постанова приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 10 листопада 2020 року (далі-постанова), якою постановлено здійснювати відрахування із його доходів у розмірі 20%, в тому числі витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 1000 грн., на суму боргу 16285,69 грн. та основну винагороду приватного виконавця у розмірі 1628,57 грн., всього на суму 18 914,26 грн.
Про наявність виконавчого провадження №63406330, відкритого приватним виконавцем Дорошкевич Вірою Леонідівною 24 жовтня 2020 року з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича №33080 від 08 серпня 2020 року (далі-виконавчий напис), позивач дізнався, коли постанова надійшла за місцем його роботи.
З вказаної постанови йому стало зрозуміло, що Відповідач звернувся до приватного нотаріуса за вчиненням виконавчого напису на підставі кредитного договору (заява №001-07048-050313), попередньо укладеного ним, позивачем, з ПАТ «Дельта Банк» (первісний кредитор) 05 березня 2013 року №001-07048-050313 на платіжну картку. Виконавчий напис видано з метою погашення заборгованості за кредитом. На підставі даного виконавчого напису відкрито виконавче провадження ВП № 63406330.
На момент видачі приватним нотаріусом Горай О.С. виконавчого напису, що є предметом оскарження, а саме станом на 08 вересня 2020 року, закінчився трирічний строк позовної давності, так як кредитний договір було укладено 05 березня 2013 року на 4 роки і 2 місяці. Тобто, початок перебігу строку позовної давності почався 05 травня 2017 року і строк позовної давності по даному кредитному договору закінчився 05 травня 2020 року. Таким чином, позовна давність за кредитом сплила 05 травня 2020 року як до основної вимоги, так і до додаткових вимог про стягнення відсотків і комісії, проте нотаріусом взагалі не прийнято до уваги, що трирічний строк позовної давності минув, а також те, що в м.Києві Позивач ніколи не проживав (адреса місця проживання ОСОБА_1 у постанові приватного виконавця зазначена - м.Київ, тоді як у заяві №001-07048-050313 - м.Пологи). Тому вважає, що підстав для винесення виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитним договором з Позивача у приватного нотаріуса не було.
Зі змісту постанови приватного виконавця зрозуміло, що спірним виконавчим написом стягнута заборгованість у розмірі 16285,69 грн., проте за який період вона нарахована - не відомо. Крім того, нотаріусом не взято до уваги, що вказана сума не є безспірною, так як Позивач сплачував кредит, що підтверджуються квитанціями про оплату (додаються), а приватний нотаріус Горай О.С. при вчиненні виконавчого напису не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо розміру заборгованості. Нотаріус взагалі не повідомляв Позивача про вимогу кредитора. Вищевикладене свідчить про те, що заборгованість не була безспірною, тобто, у приватного нотаріуса були відсутні законні підстави для видачі виконавчого напису.
Отже, враховуючи викладене, слід зробити висновок, що приватний нотаріус Горай О.С. при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, та не дотримався строків, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис.
У зв'язку з зазначеним позивач вважає, що виконавчий напис приватного нотаріуса Горай О.С. №33080 від 08 вересня 2020 року є незаконним, протиправним та підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, і тому позивач просить суд постановити рішення, яким визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, реєстраційний номер 33080 від 08 вересня 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальнісю «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості у розмірі 16285,69 грн. таким, що не підлягає виконанню. Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 1261,20 грн.
Позивач у судове засідання надав суду письмову заяву, в якій підтримав свої позовні вимоги з зазначених у позові підстав, просив задовольнити їх у повному обсязі, просить судове засідання провести без його участі без застосування засобів технічної фіксації. Не заперечує проти розгляду справи з винесенням заочного рішення.
Представник відповідача, будучи неодноразово завчасно належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, про що свідчать рекомендовані поштові відправлення, у судове засідання повторно не явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав, тому суд відповідно до вимог ч.4 ст.223, ст.280 ЦПК України вирішує справу у відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів з постановленням заочного рішення.
Треті особи у справі, будучи належним чином повідомленими про наявність спору в суді і про час та місце розгляду справи, у судове засідання повторно не явилися, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надали, тому суд відповідно до вимог ч.4 ст.223, ст.280 ЦПК України вирішує справу у відсутності третіх осіб на підставі наявних у справі доказів з постановленням заочного рішення.
За таких обставин суд розглядає справу з ухваленням заочного рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до вимог ч.4 ст.223 ЦПК України і на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, беручи до уваги підтримання позовних вимог позивачем, відсутність заперечень проти задоволення позову з боку відповідача, третіх осіб, дослідивши письмові докази, вважає позов доведеним і таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, судом встановлено, що 08 серпня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. вчинено виконавчий напис за №33080 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Аланд» заборгованості за кредитним договором у сумі 16285,69 грн.
Відповідно до постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. від 10 листопада 2020 року, на підставі вищевказаного виконавчого напису приватного нотаріуса, постановлено звернути стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 .
Копії документів, на підставі яких був вчинений вищезазначений виконавчий напис, не були предметом дослідження судом, оскільки не надані приватним нотаріусом Горай О.С. та приватним виконавцем Дорошкевич В.Л.
У зв'язку з ненаданням суду витребуваних доказів судом було попереджено представника «Фінансова компанія «Аланд», приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л., що у випадку ненадання витребуваних судом доказів, вказаних в ухвалі, без поважних причин у відповідності до ст.148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідних осіб штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Відповідно до ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ст.89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
Відповідно до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Судом встановлено, що виконавчий напис виданий на підставі п.2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2017 року у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року, відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, якою було визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів'в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п.4 ст.254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а, отже, з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин. Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису 08 вересня 2020 року були відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.
Крім того, на переконання суду, навіть у разі наявності правових підстав у відповідності до п.2 Переліку документів, за яких стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів Українивід 29 червня 1999 року №1172 для вчинення виконавчого напису нотаріуса, то неможливість вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, визначеної у відповідності до виконавчого напису від 08 вересня 2020 року була обумовлена й іншими обставинами, наведеним нижче.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду України від 05 червня 2017 року у справі №6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов'язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору.
Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.
З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, та чи яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису. Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.
Отже, на думку суду, у даному випадку нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, вчинив виконавчий напис поза межами встановлених ст.88 Закону України «Про нотаріат» строків, чим порушив нормиЗакону України «Про нотаріат'та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Крім того, згідно з позицією ВСУ, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі №826/20084 від 20 червня 2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Згідно ст.12 та ст.81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Суд вважає за необхідне зазначити строк дії заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 18 грудня 2020 року, відповідно до вимог ч.7 ст.158 ЦПК України.
За правилами ст.141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати, які пов'язані із сплатою судового збору, в розмірі 1261,20 грн.
Керуючись ст.ст.12, 23, 76, 81, 128 ч.11, 141, 223 ч.4, 247 ч.2, 258, 273, 280, 284, 289 ЦПК України,ст.ст.87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат», суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 08 вересня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем за №33080 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості за кредитними зобов'язаннями та плати за його вчинення на загальну суму 18 914 (вісімнадцять тисяч дев'ятсот чотирнадцять) грнивень 26 копійок.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1261 грн. 20 коп.
Заходи забезпечення позову у даній цивільній справі, вжиті ухвалою Пологівського районного суду Запорізької області від 18 грудня 2020 року у справі №324/1670/20, провадження №2-з/324/15/2020 шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису від 08 вересня 2020 року, діють відповідно до вимог ч.7 ст.158 ЦПК України протягом дев'яноста днів з дня набрання цим рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Пологівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Кацаренко І. О.