1Справа № 335/733/21 1-кс/335/1258/2021
09 березня 2021 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника у режимі відеоконференції ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора щодо не розгляду клопотання заявника від 20.02.2021 року у кримінальному провадженні № 12014080020001068 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України,
До слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, через систему «Електронний суд» надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора щодо не розгляду клопотання заявника від 20.02.2021 року у кримінальному провадженні № 12014080020001068 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.
Так, у вказаній вище скарзі зазначено, що у провадженні прокуратури Запорізької області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014080020001068 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.
20.02.2021 року на електрону адресу прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 було направлено клопотання про проведення слідчих дій.
Однак, подане клопотання не розглянуте і відповіді на нього не надано, через що виникла необхідність звернення до суду з відповідною скаргою на бездіяльність прокурора.
У судовому засіданні заявник вимоги скарги підтримав частково, просив зобов'язати уповноважених осіб прокуратури Запорізької області розглянути клопотання ОСОБА_3 від 20.02.2021 року у строки, передбачені діючим законодавством та винести вмотивовану постанову.
Прокурор, бездіяльність якого оскаржується, у судове засідання не з'явився, хоча матеріали провадження за скаргою містять дані про виклик уповноваженої особи Запорізької обласної прокуратури у судове засідання, однак, його неявка, відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України, не перешкоджає розгляду даної скарги.
Вислухавши заявника, вивчивши доводи скарги, дослідивши надані до скарги докази, слідчий суддя встановив наступне.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, яка для України набрала чинності 11.09.1997 року (далі - Конвенція), закріплено принцип доступу до правосуддя.
Під доступом до правосуддя, згідно зі стандартами ЄСПЛ, розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
При цьому, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення від 04.12.1995 року у справі «Беллет проти Франції» (Bellet v. France)).
Реалізація такого права має здійснюватися заявником з урахуванням того, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).
Діючим кримінальним процесуальним законодавством України, зокрема його ст. 220 КПК України, визначено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Також, Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод», Першого протоколу та протоколів 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (п. 1) Україна визнала обов'язковою юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.
У п. 33 Рішення ЄСПЛ у справі «DomboBeheer B.V. v. TheNetherlands» від 27.10.1993 року та у п. 38 Рішення ЄСПЛ у справі «Аnkel v. Switzerland» від 23.10.1996 року закріплено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.
У п. 134 Рішення ЄСПЛ «Генадій Науменко проти України», п. 168 рішення у справі «Айдин проти Туреччини», п. 75 «Афанасьєв проти України», п. 207 рішення у справі «Ічаба проти Швейцарії» та багатьох інших рішеннях ЄСПЛ встановлено, що засіб правового захисту відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод («Право на ефективний засіб правового захисту»), повинен бути ефективним на практиці, як і в теорії, у тому сенсі, що користуванню засобами захисту не повинно чинитися перешкод діями або бездіяльністю органів влади держави.
У цьому випадку, як вбачається з наданих матеріалів, Запорізькою обласною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12014080020001068 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.
Станом на день розгляду скарги прокуратура Запорізької області змінила назву на Запорізьку обласну прокуратуру.
20.02.2021 року суб'єктом оскарження було отримано клопотання ОСОБА_3 , що датоване 19.02.2021 року, однак, на цей час, відомості про результати розгляду зазначеного клопотання у суб'єкта оскарження, відсутні.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
За таких обставини, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, які йому відомі, на час розгляду скарги, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що скарга ОСОБА_3 підлягає задоволенню шляхом зобов'язання вчинити дії за клопотанням, згідно зі ст. 220 КПК України, так як такий спосіб захисту порушених прав є єдиним ефективним засобом юридичного захисту в національному органі у світлі норм ст. 307 даного Кодексу.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303-307, 369-372, 376, 534 КПК України, слідчий суддя,
Скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.
Зобов'язати уповноважених осіб Запорізької обласної прокуратури, що здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014080020001068 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, вчинити дії, передбачені ст. 220 КПК України за клопотанням ОСОБА_3 від 19.02.2021 року, отриманого Запорізькою обласною прокуратурою 20.02.2021 року, в строки, визначені ст. 220 КПК України, з повідомленням про результат особі, яка заявила дане клопотання.
Ухвала є остаточною та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені в нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 09.03.2021 року.
Повний текст ухвали виготовлений 10.03.2021 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1