Справа № 127/10961/20
Провадження № 2/127/1688/20
10.03.2021 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
у складі : головуючого судді Луценко Л.В.,
при секретарі Мутовкіній В.І.,
за участю представників позивача ОСОБА_1 , Кулик Т.А.,
відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
представника відповідачів - адвоката Балтака О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого теплопостачання, -
КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого теплопостачання.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачі проживають та зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , та є споживачами послуг централізованого теплопостачання, що надаються КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» відповідно до умов, визначених Правилами надання послуг населенню з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, Законом України «Про житлово-комунальні послуги». Відповідачі порушують умови надання послуг, в зв'язку з чим станом за період з 30.06.2017 по 31.03.2020 виникла заборгованість у загальній сумі 80 896, 72 грн з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми.
Таким чином, позивач просить стягнути з відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 суму заборгованості у розмірі 80 896, 72 грн з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 01 грудня 2020 року клопотання представника позивача задоволено, до участі у справі у якості співвідповідача залучено ОСОБА_7 (а.с.197).
Представники позивача за довіреністю ОСОБА_1 та ОСОБА_9 у судовому засіданні зменшені позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та у заяві про зменшення позовних вимог (а.с.48-53, 189-191).
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та їх представник адвокат Балтак О.О., який одночасно представляє інтереси відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили відмовити у їх задоволенні з підстав, викладених у письмових поясненнях (а.с.94-98). Крім цього, відповідач ОСОБА_2 подав суду письмову заяву про застосування строків позовної давності (а.с.166-167).
Відповідач ОСОБА_7 у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, своїм правом на подання відзиву на позов не скористався, про причини своєї неявки та з інших підстав заяв до суду не подавав.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази по справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Так, у судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідними довідками про реєстрацію місця проживання особи від 26 травня 2020 року (а.с.32-40).
Зі змісту довідок №217-6к від 30.05.2019, №138 від 29.05.2019 вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_8 на період, зазначений у довідці працювали у м. Києві (а.с.102-103). Разом із тим, відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_4 та ОСОБА_8 періодично їздили до м. Києва, при цьому продовжували постійно проживати за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, суд враховує, що ОСОБА_4 та ОСОБА_8 про своє непроживання у вказаній квартирі постачальника послуг протягом 2018-2020 років належним чином не повідомляли, а доказів проживання за іншою адресою у вказаний період суду не надано.
Таким чином, у період з 30.06.2017 по 31.03.2020 відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 фактично проживали за адресою: АДРЕСА_1 .
Співвідповідач ОСОБА_7 за адресою АДРЕСА_1 не зареєстрований, що підтверджується відповідними довідками про реєстрацію місця проживання особи від 08 грудня 2020 року та від 16 грудня 2020 року (а.с.202, 204),
Більше того ОСОБА_7 не є власником цієї квартири, так як відповідно до рішення апеляційного суду Вінницької області від 07 квітня 2010 року позов ОСОБА_2 задоволено та визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , укладений 10.07.2007 між ВАТ «Завод «Термінал» та ОСОБА_7 (а.с.226-231).
Суд звертає увагу на те, що до співвідповідача ОСОБА_7 позовних вимог не заявлено, виходячи зі змісту позовної заяви та заяви про зменшення позовних вимог (а.с.48-53, 189-191). Позивач просить суд стягнути всю суму заборгованості солідарно з відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що вони є фактичними споживачами наданих послуг за адресою АДРЕСА_1 , а тому в них виникли обов'язки по їх оплаті.
Особовий рахунок № НОМЕР_1 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 відкритий на відповідача ОСОБА_2 (а.с. 12).
Комунальне підприємство Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» є організацією, що надає населенню послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, відповідно до умов, визначених Правилами надання послуг населенню з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630, Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Позивач запропонував населенню публічну оферту для ознайомлення та укладення договорів про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, опублікувавши у Вінницькій газеті № 32 від 03.08.2018 р. договори про надання послуг з централізованого опалення (а.с.9).
Відповідач ОСОБА_2 звертався до позивача щодо перевірки якості наданих послуг, зокрема скаржився на недостатню температуру гарячої води, що відповідає показникам холодної, а не гарячої води, що зумовлює меншу оплату (а.с. 174-182). Із відповіді КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго» від 23 січня 2020 року вбачається, що з огляду виявлені в результаті обстеження порушення буде проведено перерахунок у січні 2020 року розміру плати за послугу з централізованого гарячого водопостачання (а.с.183-184).
Крім цього, представником відповідачів ОСОБА_10 надано квитанції про часткову оплату комунальних послуг, у тому числі наданих позивачем, у період з вересня 2018 року по березень 2020 року (а.с.105-116).
При цьому, доказів того, що відповідачам ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 припинено надання послуг, вказану квартиру було відключено від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, від наданих позивачем послуг відповідачі у встановленому законом порядку не відмовились, суду не надано.
Тобто, послуги позивачем надавалися, квартира за цією адресою опалювальною площею 72,3 кв.м. у період з 30.06.2017 по 31.03.2020 забезпечувалась послугами централізованого теплопостачання, що надаються КП ВМР «Вінницяміськтеплоенерго», за які нараховано відповідну оплату, що підтверджується оборотною відомістю по особовому рахунку (а.с.192).
Із графи «Перерахунок» оборотної відомості вбачається, що позивачем з урахуванням результатів обстеження, здійснено перерахунок нарахованих сум за період з листопада 2019 року по березень 2020 року у загальному розмірі 4 008 грн 58 коп.
Загальна сума заборгованості за період з 30.06.2017 по 31.03.2020 відповідно до оборотної відомості та розрахунку, наданих позивачем, становить 71 583 грн 35 коп (а.с.192-193).
Зі змісту наданих відповідачем ОСОБА_2 квитанцій вбачається, що за особовим рахунком № НОМЕР_2 жовтня 2018 року оплачено нараховану суму за гаряче водопостачання позивачу 536, 27 грн, у графі «призначення платежу» зазначено «за період 09.18.-09.18» (а.с.105). Аналогічно за 10.18 за опалення сплачено 511,94 грн, а за гаряче водопостачання - 154,18 грн (а.с.106), за 11.08 - 300 грн (опалення) та 76,59 грн (гаряче водопостачання) (а.с.107-108), за 12.18 - 250 грн (опалення) та 76, 59 грн (гаряче водопостачання) (а.с.108).
За січень 2019 року за гаряче водопостачання оплачено 90,10 грн, а за опалення - 500 грн, у дублікатах квитанцій у графі «період оплати» зазначено - «01.01.2019-31.01.2019) (а.с.110, 113). Аналогічно за лютий 2019 року сплачено 400 грн (опалення) та 180,20 грн (гаряче водопостачання) (а.с.109), за квітень 2019 року сплачено 180,20 грн (гаряче водопостачання) та 200 грн (опалення) (а.с.110, 114), за травень 2019 року - 270, 30 грн (гаряче водопостачання) (а.с.111), за липень 2019 року - 270,30 грн (гаряче водопостачання) (а.с.111), за вересень 2019 року - 90,10 грн (гаряче водопостачання) (а.с.112), за жовтень 2019 року - 238, 65 грн (опалення) (а.с.114), за листопад 2019 року - 180, 20 грн (гаряче водопостачання) та 400 грн (опалення) (а.с.112, 115), за грудень 2019 року - 350 грн (опалення) (а.с.115).За березень 2020 за опалення було сплачено позивачу 500 грн (а.с.116).
Всього за період з вересня 2018 року по березень 2020 року за особовим рахунком № НОМЕР_1 за опалення та гаряче водопостачання відповідно до перелічених вище квитанцій було сплачено 5 755 грн 62 коп.
У ч.1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком, та комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Згідно з ч.1 ст.6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
У ч.2 ст.6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що виконавцем комунальних послуг із постачання теплової енергії є теплопостачальна організація.
При цьому, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).
Положенням п.1 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачений обов'язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Цей обов'язок кореспондується з обов'язком виконавця, визначеному у п.2 ч.2 ст.8 цього Закону, підготувати та укласти зі споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Форма та зміст (умови) Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення».
Згідно з абз. 3 ч. 4 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.
Окрім цього, положенням п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів. Такому праву відповідає визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 цього Закону обов'язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов'язку оплачувати надані йому послуги (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, висловлена у постанові від 20.09.2018 р в справі №751/3840/15-ц).
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувались ними.
Відповідно до заявлених позовних вимог суд не надає оцінку законності підстав користування відповідачами ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 квартирою АДРЕСА_2 .
Разом із тим, факт користування цими особами квартирою суд вважає доведеним, адже доказів проживання за іншою адресою за період з 30.06.2018 по 31.03.2020 суду не надано, відсутність таких доказів підтвердив відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні.
Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Відтак, суд вважає, що відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 уклали у встановленому законодавством порядку договір із позивачем про надання послуг із централізованого теплопостачання, а тому є споживачами послуг з централізованого теплопостачання, що надані позивачем, адже фактично користувалися цими послугами, а відтак зобов'язані оплатити надані їм послуги.
Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Якщо у зобов'язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов'язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства (стаття 540 ЦК України).
Натомість, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання (статті 541 ЦК України).
Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Частиною 1 ст. 544 ЦК України встановлено, що боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.
Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо договором не встановлено інший строк.
Однак, відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 свої зобов'язання належними чином не виконали, плату за спожиті послуги з централізованого теплопостачання своєчасно не внесли.
Зокрема, згідно оборотної відомості та розрахунку, у відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 виникла заборгованість за послуги з централізованого теплопостачання за період з 30.06.2017 по 31.03.2020 у розмірі 71 583 грн 35 коп (а.с.192-193).
Разом із тим, як вбачається із наданих представником відповідачів ОСОБА_10 квитанцій вказаний борг частково погашався відповідачами, а саме за період з вересня 2018 року по березень 2020 року за особовим рахунком № НОМЕР_1 за опалення та гаряче водопостачання було сплачено 5 755 грн 62 коп (а.с.105-116).
Вказана сума погашення не відображена в оборотній відомості у графі «Оплата» (а.с.192), оскільки вона правомірно була зарахована як погашення заборгованості за попередній період (десятирічний борг) не зважаючи на призначення платежу на підставі п.3.4. договору приєднання, відповідно до якого сторони домовилися, що всі платежі за послуги з централізованого теплопостачання, що вносяться споживачем на поточний рахунок виконавця, погашають заборгованість попереднього періоду при її наявності, не залежно від призначення платежу, вказаного в платіжному документі (а.с.9).
Надані квитанції про оплату за гаряче водопостачання та опалення за період з 01 травня 2020 року по 31 травня 2020 року (а.с.113, 116), суд відхиляє, так як оплата послуг за цей період не входить до предмету доказування, адже позивач звертається із вимогами про стягнення заборгованості не по 31 травня 2020 року, а лише по 31 березня 2020 року.
Таким чином, суд вважає доведеним, що заборгованість відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 за період з 30.06.2017 по 31.03.2020 становить 71 583 грн 35 коп.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, з відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 підлягає стягненню не тільки сума основного боргу, а також 3% річних та суми втрат від інфляції основного боргу, що відповідно до розрахунку суми заборгованості становить: 6 016 грн 02 коп інфляційних втрат, 3 297 грн 35 коп 3% річних від простроченої суми заборгованості, зважаючи на відповідні вимоги позивача (а.с.190-191, 193).
Заявлене відповідачем ОСОБА_2 клопотання про застосування позовної давності не підлягає задоволенню, оскільки позивач 22 травня 2020 року звернувся до суду з вимогами про стягнення заборгованості, яка виникла з 30 червня 2017 року, тобто у межах трирічного строку позовної давності.
Відтак, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення в примусовому порядку з відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 на користь позивача заборгованості по сплаті за послуги з централізованого теплопостачання за період з 30 червня 2017 року по 31 березня 2020 року у загальному розмірі 80 896 грн 72 коп, з яких 71 583 грн 35 коп основного боргу, 6 016 грн 02 коп інфляційних втрат, 3 297 грн 35 коп 3% річних від простроченої суми заборгованості.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2102,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 5-7, 12-14, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 526, 530, 625 ЦК України, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, ст.ст. 4, 7, 10, 76-82, 89, 141, 263- 265, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 на користь комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» заборгованість за спожиті послуги з централізованого теплопостачання за період з 30 червня 2017 року по 31 березня 2020 року в розмірі 80 896 грн 72 коп (вісімдесят тисяч вісімсот дев'яносто шість гривень 72 копійки), з яких 71 583 грн 35 коп основного боргу, 6 016 грн 02 коп інфляційних втрат, 3 297 грн 35 коп 3% річних від простроченої суми заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 на користь комунального підприємства Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго» судовий збір у розмірі 2102 грн. 00 коп. (дві тисячі дві гривні 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Комунальне підприємство Вінницької міської ради «Вінницяміськтеплоенерго», код ЄДРПОУ 33126849, місцезнаходження: вул. 600-річчя, 13, м. Вінниця;
Відповідач: ОСОБА_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_3 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_5 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_4 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП не відомий, місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_8 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП не відомий, місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_7 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП не відомий, паспорт серії НОМЕР_6 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду складено 11 березня 2021 року.
Суддя