Справа № 634/231/20
Провадження № 1-кп/634/120/21
11.03.2021 рокусмт Сахновщина Харківської області
Сахновщинський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурорів - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Сахновщина Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Аллаверді Вірменія, одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,-
встановив:
25 червня 2019 року близько 15 год., ОСОБА_4 перебуваючи на території торгівельного майданчику за адресою: АДРЕСА_3 , де реалізуючи прямий умисел на викрадення чужого майна, таємно, умисно, протиправно, з корисливих мотивів, викрав торгівель павільйон вагою 200 кг, який належить ОСОБА_6 , вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи від 04.10.2019 року № 21369 становить 600 грн., після чого з місця скоєння злочину зник та скористався викраденим на власний розсуд, а саме продав ОСОБА_7 , чим спричинив ОСОБА_6 матеріальний збиток на вищевказану суму.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Крім того, на початку липня 2019 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням встановлено не було, ОСОБА_4 перебуваючи на території ТОВ «ПМК-19 Харківводбуд» за адресою: вул. Південновокзальна, 61 А, смт Сахновщина Харківської області, де реалізуючи прямий умисел на викрадення чужого майна, таємно, умисно, протиправно, з корисливих мотивів, викрав 12 залізобетонних плит, які належить власнику підприємства ТОВ «ПМК-19 Харківводбуд», ОСОБА_8 , вартість яких згідно висновку судово-товарознавчої експертизи від 21.01.2020 року № 7 становить 4800 гривень, після чого з місця скоєння злочину зник та скористався викраденим на власний розсуд, а саме продав ОСОБА_9 , чим спричинив ОСОБА_8 матеріальний збиток на вищевказану суму.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
11 березня 2021 року між прокурором - начальником Сахновщинського відділу Первомайської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості.
Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_8 надали письмові згоди прокурору на укладення угоди про визнання винуватості.
Згідно даної угоди прокурор ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_4 , дійшли згоди щодо скоєння кримінальних правопорушень ОСОБА_4 за зазначених в обвинувальному акті обставин, що ОСОБА_4 беззастережно визнає вину у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185 КК України. Також сторони узгодили покарання, яке буде застосовано до ОСОБА_4 у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185 КК Українивизнав повністю, пояснив суду, що 25 червня 2019 року близько 15 год., він з території торгівельного майданчику за адресою: АДРЕСА_3 , викрав торгівель павільйон який належить ОСОБА_6 який продав ОСОБА_7 . Крім того, на початку липня 2019 року, точної дати та часу не пам'ятає, він з території ТОВ «ПМК-19 Харківводбуд» за адресою: вул. Південновокзальна, 61 А, смт Сахновщина Харківської області викрав 12 залізобетонних плит, які продав ОСОБА_9 .В скоєному покаявся, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджену міру покарання, при тому вказав, що йому у повній мірі зрозуміло характер обвинувачення, він повністю розуміє права, надані законом та наслідки укладення і затвердження вказаної угоди.
Захисник ОСОБА_5 зазначив, що угода була укладена у його присутності, підзахисний у повній мірі зрозумів умови укладеної угоди, вид та міру узгодженого покарання та наслідки невиконання цієї угоди, і не заперечував проти затвердження угоди про визнання винуватості.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості.
Шляхом опитування сторін, вивченням угоди та обвинувального акту, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення, які суд кваліфікує за ч.1 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена зокрема у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди. Судом встановлено, що потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_8 надали письмові згоди на укладення прокурором угоди про визнання винуватості.
Кримінальні правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винним, а саме ч.1 ст.185КК України віднесено до проступків.
Призначаючи розмір штрафу обвинуваченому, суд враховує, що вищезазначене кримінальне правопорушення обвинувачений скоїв до набрання чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" (далі - Закон), яким посилено санкцію ч.1 ст. 185 КК України, тобто до 01.07.2020 року, а тому з урахуванням ч. 2 ст. 4, ч.1 ст. 5 КК України, суд вважає необхідним визначити розмір штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України, яка діяла до набрання чинності вищезазначеного Закону, оскільки санкція ч. 1 ст.185 КК України в новій редакції посилює кримінальну відповідальність за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України і тому вищезазначений Закон не має зворотної дії в часі відповідно до ст. 5 КК України.
Беручи до уваги вказане, суд на підставі ст.5 КК України визначає покарання у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 185 КК України (в редакції на час вчинення кримінального правопорушення), що буде достатнім для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 цілком розуміє положення ч.ч. 4, 5 ст. 474 КПК України.
Також встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, зокрема, інтересам суспільства, а матеріали кримінального провадження свідчать про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Обвинувачений ОСОБА_4 погоджується на призначення узгодженого покарання.
При вивченні особи обвинуваченого ОСОБА_4 судом встановлено, що віна не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, працює за кордоном та отримує середньомісячну заробітну плату в розмірі 15000 грн., одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, за місцем проживання характеризується позитивно.
Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання ОСОБА_4 є щире каяття.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 не встановлено.
Виходячи з викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди між начальником Сахновщинського відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 .
Питання щодо речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати відсутні.
Керуючись вимогами ст.ст. 369 - 371, 373, 374, 376, 392 - 395 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних проступів, передбачених ч.1 ст.185 КК України, та призначити йому покарання за ч.1 ст.185 КК Україниу виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Запобіжній захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 не обирався.
Речові докази по кримінальному провадженні, а саме:
-металеву пластину зеленого кольору, передану на зберігання до кімнати збергіання речових доказів Сахновщинського ВП ГУНП в Харківській області - повернути ОСОБА_6 як законному власнику;
-12 залізобетонних плит, переданих на зберігання потерпілому ОСОБА_8 , вважати повернутими власнику.
Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Сахновщинський районний суд Харківської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: /підпис/
Копія вірна. Суддя: