Справа № 567/1234/20
05 березня 2021 року м. Острог
Суддя Острозького районного суду Рівненської області Василевич О.В. , з участю секретаря Клімович О.О., захисника ОСОБА_1 - адвоката Кушнірука В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Острог матеріали, які надійшли від Острозького ВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
15.11.2020 р. о 10 год. 37 хв. ОСОБА_1 в м.Острог по проспекту Незалежності Рівненської області керував екскаватором-навантажувачем марки «JCB», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на предмет визначення стану алкогольного сп'яніння проводився у присутності двох свідків на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest 6810», що підтверджується тестом №2451 від 15.11.2020 р., результат огляду 0,70 проміле.
В судові засіданні ОСОБА_1 не з'явився, про місце, день та час розгляду справи був повідомлений належним чином. В поданому до суду 22.12.2020р. клопотані просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, мотивуючи тим, що у день та час, вказаний у складеному відносно нього протоколі він не керував трактором у стані алкогольного сп'яніння. Вказав, що після проходження огляду на предмет сп'яніння з використанням алкотестера, працівник поліції повідомив його про перебування у стані алкогольного сп'яніння та він з таким твердженням не погодився та вказував про свій намір пройти обстеження у закладі охорони здоров'я, у зв'язку з чим було виписано відповідне направлення, проте фактично до медичного закладу для проведення повторного огляду його ніхто не возив. Зазначив, що процедура проведення огляду була проведена з порушенням положень КУпАП та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». В подальшому, в поданому до суду 01.02.2021р. клопотанні просив передати справу про адміністративне правопорушення на розгляд до суду, що знаходиться за місцем його проживання - Андрушівського районного суду Житомирської області, мотивуючи тим, що має намір особисто приймати участь у розгляді справи, та в задоволенні такого клопотання було відмовлено з підстав, викладених у постанові суду від 04.02.2021р. Надалі було вирішено розгляд справи здійснювати з участю ОСОБА_1 в режимі відеоконференції. В подальшому, ОСОБА_1 для участі у судових засіданнях 12.02.2021р. та 24.02.2021р. не з'явився у зв'язку з його перебуванням та перебуванням його захисника на лікуванні, що підтверджується наданими суду листками непрацездатності серія АКА №767170, серії АКА №767170, випискою з медичної картки амбулаторного хворого та довідкою КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Полонської міської ОТГ від 11.02.2021р.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Кушнірук В.М. в судовому засіданні підтримав клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, мотивуючи тим, що при оформленні протоколу та складанні процесуальних документів працівниками поліції було допущено численні неточності та порушення. Зазначив, що ОСОБА_1 не керував у стані алкогольного сп'яніння, та після проходження огляду з використанням алкотестера ОСОБА_1 , не погоджуючись з його результатами, мав намір пройти повторне освідчення на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі, проте працівники поліції відмовили йому у його проханні.
Вивчивши доводи ОСОБА_1 та заслухавши пояснення його захисника - адвоката Кушнірука В.М. на спростування обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд при вирішенні питання про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності виходить з наступного.
Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є керування транспортним засобом, в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст.266 КУпАП, «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015р. №1452/735 та «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. №1103.
Відповідно до вказаних нормативно-правових актів оглядові на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп'яніння згідно з ознаками такого стану, встановленими у вищезгаданій Інструкції, затвердженій спільним наказом МВС України та МОЗ України.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема із Акту огляду на стан алкогольного сп'яніння, ознаками алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 були запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук.
Тобто працівники поліції вказали підстави у зв'язку з якими вони вважають, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, та ОСОБА_1 погодився на проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу на визначення стану сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Alcotest 6810» у присутності двох свідків.
З досліджених у судовому засіданні відеозаписів з нагрудних камер поліцейських встановлено, що після ДТП, яке мало місце з участю керованого ОСОБА_1 екскаватора, йому як водію було вказано про наявність у нього ознак алкогольного сп'яніння, запропоновано пройти освідчення на місці зупинки транспортного засобу, на що ОСОБА_1 погодився. На запитання поліцейського чи вживав ОСОБА_1 спиртні напої, останній відповів, що напередодні ввечері вживав алкогольні напої. В подальшому у присутності двох свідків ОСОБА_1 було повторно запропоновано пройти освідчення, на що ОСОБА_1 погодився. ОСОБА_1 було надано для огляду цілісність упаковки трубки до алкотестера, роз'яснено порядок застосування приладу, після чого водій продув алкотестер, показ якого становив 0,70 проміле. На запитання поліцейського чи погоджується ОСОБА_1 з вказаним результатом - водій заперечень не висловлював. На запитання поліцейського чи буде ОСОБА_1 проходити освідчення у медичному закладі - водій, погоджуючись з результатом алкотестера, вказав на відсутність потреби їхати у лікарню на повторне освідчення.
З роздруківки тестування на алкоголь № 2451 від 15.11.2020р. встановлено, що при проведенні освідчення ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння результат тесту - 0,70 проміле.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №438354 від 15.11.2020р., ОСОБА_1 цього дня о 10 год. 37 хв. в м.Острог по проспекту Незалежності Рівненської області керував екскаватором-навантажувачем марки «JCB», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на предмет визначення стану алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest 6810» у присутності двох свідків, що підтверджується тестом №2451 від 15.11.2020 р., результат огляду 0,70 проміле.
З пояснень, наведених ОСОБА_1 при складанні протоколу, останній вказав, що «вчора вживав алкоголь близько 22 год., пив горілку», фактично погодившись з правопорушенням, вчинення якого йому ставиться у провину.
Свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 дійсність обставин, викладених у протоколі серії ДПР18 № 438354 від 15.11.2020р., засвідчили своїми підписами у протоколі. Підстав ставити під сумнів об'єктивність та неупередженість залучених свідків судом не встановлено, і таких доказів ні ОСОБА_1 , ні його захисником не наведено.
В ході судового розгляду не встановлено підстав вважати, що поліцейські, перебуваючи при виконанні службових обов'язків, діяли упереджено по відношенню до ОСОБА_1 , переслідуючи інші цілі, а ніж передбачені законодавством у випадку виявлення у водія ознак алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 та його захисник не навели суду будь-яких обгрунтованих доводів та не надали суду жодних доказів, які б спростовували обставини, встановлені поліцейськими та зафіксовані у процесуальних документах, зібраних у матеріалах справи, які було досліджено судом.
Суд не приймає до уваги доводи ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Кушнірука В.М. на підтвердження спростування провини ОСОБА_1 , в яких вони вказували на те, що ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного сп'яніння та працівники поліції не забезпечили йому можливість пройти повторне освідчення у медичному закладі, оскільки такі доводи спростовуються дослідженим у судовому засіданні відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, відповідно до якого ОСОБА_1 після продування алкотестера погодився з позитивним результатом 0,70 проміле та на пропозицію працівника поліції пройти повторний огляд у медичном закладі - вказав на відсутність необхідності їхати у лікарню.
Згідно п.2.9 «а» Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З дослідженого у судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що огляд ОСОБА_1 на предмет виявлення стану алкогольного сп'яніння був проведений у відповідності до вимог чинного законодавства та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015р. №1452/735.
Наявні у справі докази, які безпосередньо дослідженні в судовому засіданні, відповідають вимогам достатності, допустимості та належності та підтверджують факт порушення ОСОБА_1 вимог п.2.9 «а» ПДР України та, відповідно, наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Таким чином, факт скоєння вказаного правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується зібраними у справі доказами, які повністю узгоджуються між собою. Підстав вважати їх недопустимими суд не вбачає.
Отже, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 «а» ПДР, за якими водієві забороняється керувати транспортними засобами в стані алкогольного сп'яніння, а тому в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Окрім того, відповідно до ст.16 Закону України "Про дорожній рух" водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілем є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі. Так, згідно правового поля України (п.2.9 «а» ПДР України, ст.16 Закону України «Про дорожній рух») водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, та згідно ст.130 КУпАП у разі порушення встановлених заборон - водій несе встановлену відповідальність.
Відповідно до ст.38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Згідно з п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що на момент розгляду справи закінчився 3 місячний строк, встановлений ст.38 КУпАП для накладення адміністративного стягнення, а відтак існують підстави, передбачені п.7 ч.1 ст.247 КУпАП для закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.38, 283, 284, п.7 ч.1 ст.247 КУпАП,-
постановив:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Повний текст постанови складено 09.03.2021 р.
Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.