Справа № 560/5541/20
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Майстер П.М.
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
11 березня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Смілянця Е. С. Сапальової Т.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
в вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 7 липня 2020 року щодо відмови в підтвердженні періоду роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 1 січня 1998 року по 31 грудня 1999 року та з 1 січня 2002 року по 29 липня 2003 року до пільгового стажу.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що звернувся до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії. Однак, рішенням від 07.07.2020 Головне управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відмовило у зарахуванні до пільгового стажу періоди роботи з 1 вересня 1986 року по 15 червня 1987 року оскільки позивач навчався, а також з 1 січня 1998 року по 31 грудня 1999 року, з 1 січня 2002 року по 29 липня 2003 року, оскільки робота на посадах тракториста не підтверджується первинними документами. Позивач вважає, що усі відомості у трудовій книжці і записи про періоди роботи на посадах тракториста відповідають вимогам, а тому періоди з 1 січня 1998 року по 31 грудня 1999 року та з 1 січня 2002 року по 29 липня 2003 року повинні бути зараховані до пільгового стажу роботи.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року позов задоволено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
08 лютого 2021 року на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив від позивача, в якому він просить залишити рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року без змін, а апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області - без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, у травні 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 10.07.2020 року №2200-0301-8/30782 позивачеві повідомлено, що Комісія при Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області розглянула заяву ОСОБА_1 , та рішенням рів 07.07.2020 року №4 зарахувала до пільгового стажу періоди роботи з 01.02.1986 року по 31.08.1986 року, з 16.06.1987 року по 31.12.1997 року, з 01.01.200 року по 31.12.2001 року, згідно п.3 ч.2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відмовила в зарахуванні періодів роботи: з 01.09.1986 року по 15.06.1987 року, оскільки заявник навчався; з 01.01.1998 року по 31.12.1999 року, з 01.01.2002 року по 29.07.2003 року, оскільки робота на посаді тракториста не підтверджується первинними документами.
Не погоджуючись із рішенням відповідача щодо відмови в зарахуванні пільгового стажу, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано жодних доказів, що дані, які містяться в трудовій книжці ОСОБА_1 від 18.02.1992 серії УКР №1110632, містять неправдиві або недостовірні дані. В судовому порядку вказана трудова книжка недійсною також не визнавалась.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Питання, що пов'язані з пенсійним забезпеченням врегульовані Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-1V), Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ).
Згідно зі статтею 8 Закону №1058-IV громадяни України мають право на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до ст. 62 Закону №1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Положеннями пункту "в" частини першої статті 13 Закону №1788-XII регламентовано, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців.
Аналогічні умови призначення пенсії трактористам-машиністам на пільгових умовах визначені пунктом 3 частини другої 2 статті 114 Закону №1058-IV.
Згідно зі статтею 10 Закону №1788-ХІІ, пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.
За приписами частин першої, другої статті 7 Закону №1788-ХІІ звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз'яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року №7. Так, до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Трактористи-машиністи допоміжних сільських господарств, які не мають самостійного балансу і знаходяться в складі промислових, будівельних та інших підприємств і організацій, мають право на пільгову пенсію при виконанні умов, передбачених наведених вище умов. Трактористам-машиністам, постійно зайнятим на причіпних і стаціонарних установках і агрегатах, пенсії призначаються на загальних підставах. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства.
Згідно з положеннями пунктів 1.6, 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1, надалі - Порядок №22-1), звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
У відповідності до підпункту 2 пункту 2.1 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі Порядок №637).
Пунктами 1, 2 Порядку №637 визначено, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Згідно з положеннями пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
У відповідності до норм пункту20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.
Системний аналіз вищезазначених положень дозволяє дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Так, з матеріалів справи встановлено, що позивачем на підтвердження стажу роботи трактористом та безпосередньої зайнятості у виробництві сільськогосподарської продукції надана трудова книжка колгоспника від 18.02.1992 серії УКР №1110632, дослідженням якої встановлено, що у ній наявні записи, що позивач у період з 01.02.1986 по 29.07.2003 був членом СГК «Авангард», де працював трактористом.
Вищезазначені дані підтверджуються і архівними довідками Волочиського районного трудового архіву Хмельницької області від 21.03.2020 № 01-11/157, №01-11/158, №01-11/160, №01-11/161, згідно яких позивач працював трактористом в колгоспі «Авангард» с. Лонки Волочиського району Хмельницької області (з 2000 року - СГК «Авангард»), нарахування доходів проводилось в графі «шофер, тракторист» з 1986 року по 2003 рік.
Загальні положення про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників врегульовані постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 № 310 «Про трудові книжки колгоспників», якою, зокрема, передбачено, що трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспу. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту прийняття їх в члени колгоспу. В трудову книжку колгоспника вносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім'я, по-батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про членство у колгоспі: прийом у члени колгоспу, припинення членства; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, припинення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий у колгоспі річний мінімум трудової участі, його виконання.
Так, колегія суддів наголошує, що трудова книжка колгоспника позивача містить відомості про його роботу саме трактористом у періоди з 01.09.1986 по 15.06.1987, з 01.01.1998 по 31.12.1999, та 01.01.2002 по 29.07.2003.
Водночас, колегія суддів звертає увагу, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Аналогічна позиція викладена у п.29 постанови Верховного Суду від 24 травня 2018 року по справі № 490/12392/16-а.
Колегія суддів зауважує, що відповідачем не надано жодних доказів, що дані, які містяться в трудовій книжці ОСОБА_1 від 18.02.1992 серії НОМЕР_1 , містять неправдиві або недостовірні дані. В судовому порядку вказана трудова книжка недійсною також не визнавалась.
З огляду на зазначене слідує, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідачем протиправно не зараховано до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах періоди роботи трактористом з 01.09.1986 по 15.06.1987, з 01.01.1998 по 31.12.1999, та 01.01.2002 по 29.07.2003.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог щодо зарахування позивачу для призначення пенсії вказаних періодів роботи, оскільки факт роботи ОСОБА_1 трактористом безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції у вказані періоди об'єктивно підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та зобов'язав відповідача призначити пенсію ОСОБА_1 на пільгових умовах.
Відповідно до ч.1-3 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 11 березня 2021 року.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Смілянець Е. С. Сапальова Т.В.