Справа № 240/13514/20
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Панкеєва Вікторія Анатоліївна
Суддя-доповідач - Мацький Є.М.
11 березня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. В серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просив:
- визнати протиправним і скасувати рішення Міністерства оборони України про повернення без реалізації заяви та документів щодо призначення йому одноразової грошової допомоги як інваліду 3 групи з 15.10.2019 внаслідок травми, так, пов'язаної із захистом Батьківщини, оформлене листом заступника директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 29.04.2019 №248/511/огд;
- зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути його заяву про виплату одноразової грошової допомоги та прийняти рішення у відповідності до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.
2. В обґрунтування позову вказав, що під час проходження служби приймав участь у антитерористичній операції в Донецькій області з 23.04.2014 по 26.06.2014. Під час виконання обов'язків військової служби в ході ведення бою позивач отримав мінно-вибухову травму, забій лівого колінного суглоба, баротравму обох вух, в стані алкогольного сп'яніння не перебував. Дані обставини підтверджуються довідкою про обставини травми №906/вос від 27.08.2014. У зв'язку з встановленням інвалідності 3 групи позивач звернувся до відповідача з заявою на отримання одноразової грошової допомоги.
3. В липні 2020 року він отримав лист від Департаменту фінансів Міністерства оборони України №248/511/огд від 29.04.2020, згідно якого, оскільки нових обставин в пакеті документів, які надійшли не виявлено, то підстав для подачі документів на розгляд Комісії немає. Повідомляється, що 15.01.2020 його документи розглядались Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум. За результатами розгляду прийнято рішення про відмову заявнику в призначенні одноразової грошової допомоги (витяг з протоколу надається). Враховуючи викладене, документи повернуті позивачу без реалізації. Позивач вважає рішення про повернення його документів без реалізації протиправним.
4. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року адміністративний позов задоволено.
4.1. Визнано протиправним і скасовано рішення Міністерства оборони України про повернення без реалізації заяви та документів щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як інваліду 3 групи з 15.10.2019 внаслідок травми, так, пов'язаної із захистом Батьківщини, оформлене листом заступника директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 29.04.2019 №248/511/огд.
4.2. Зобов'язано Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги та прийняти рішення у відповідності до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.
6. Апелянт Міністерство оборони України, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
7. В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що матеріали справи свідчать, що позивачем не надано документів, що засвідчують про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
8. Апелянт стверджує, що додана до адміністративного позову копія довідки про обставини травми № 906/вос від 27.08.2014 не надавалась позивачем в грудні 2019 року при зверненні до Міністерства оборони України через військову частину НОМЕР_1 щодо доплати одноразової грошової допомоги.
ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
9. Судом встановлено, що згідно військового квитка ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , позивач проходив військову службу у складі військової частини НОМЕР_3 (польова пошта НОМЕР_4 ) з 27.08.2013 по 12.01.2016 (а.с.8)
10. Зі змісту довідки військової частини НОМЕР_3 від 01.09.2014 №1022/вос встановлено, що під час проходження служби позивач приймав участь у антитерористичній операції в Донецькій області з 23.04.2014 по 26.06.2014, де 26.06.2014 під час виконання обов'язків служби в ході бою отримав поранення (а.с.7 зворот).
11. Згідно свідоцтва про хворобу Військової лікарської комісії №1603 встановлено, що травма та захворювання позивача пов'язані з проходженням військової служби (а.с.9 зворот -10, 10 зворот).
12. Довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААБ №549408 від 20.11.2019, позивачу встановлено третю групу інвалідності з 15.10.2019 травма, так, пов'язана із захистом Батьківщини (а.с.11 зворот).
13. За результатами розгляду поданих позивачем матеріалів протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 15 січня 2020 року № 4, комісія дійшла висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги з тих підстав, що заявником не подано документ, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Вказано, що свідоцтво про хворобу від 19.07.2019 №1603, які подані разом з іншими документами не є документами, що свідчать про обставини поранення. Зміна інвалідності відбулась понад дворічний термін (а.с.11).
14. 01.04.2020 року ОСОБА_1 повторно звернувся із заявою до Міністерства оборони України через військову частину НОМЕР_1 для виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням мені третьої групи інвалідності з 15.10.2019, внаслідок травми пов'язаної із захистом Батьківщини (а.с.12).
15. Командиром військової частини НОМЕР_1 було відправлено директору Департаменту фінансів Міністерства оборони України висновок щодо можливості отримання позивачем одноразової грошової допомоги №10/131 від 01.04.2020 (а.с.12 зворот).
16. Листом від 29.04.2020 №248/511/огд Департамент фінансів Міністерства оборони України повідомив, що 15.01.2020 документи позивача розглядались Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум. За результатами розгляду прийнято рішення про відмову заявнику в призначенні одноразової грошової допомоги.
17. Оскільки нових обставин в пакеті документів, які надійшли не виявлено, то підстав для подачі документів на розгляд Комісії немає (а.с.13).
18. Позивач, вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, звернувся до суду з даним позовом з метою захисту своїх порушених прав.
ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН
19. Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України.
20. Апелянт зазначає, що поданий пакет документів позивача 15.01.2020 розглядався Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум. За результатами розгляду прийнято рішення про відмову заявнику в призначенні одноразової грошової допомоги. Враховуючи викладене, документи повернуті позивачу без реалізації.
ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
21. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
22. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
23. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ, тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
24. Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), статтею 1 якого передбачено, що соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
25. Статтею 41 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом № 2011-ХІІ.
26. Згідно з частиною першою статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, чинній на момент встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
27. Пунктами 4, 5 частини другої статті 16 Закону № 2011-ХІІ встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті; встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.
28. Згідно зі статтею 16-4 Закону №2011-XIІ, призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком: вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
29. Частиною дев'ятою статті 16-3 Закону №2011-ХІІ передбачено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
30. На виконання вимог цієї статті Закону, Кабінет Міністрів України постановою №975 від 25.12.2013 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» затвердив Порядок № 975 (далі також - Порядок №975, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
31. Відповідно до пункту 2 Порядку №975, особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги: допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.
V. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
32. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що апелянт під час прийняття рішення у формі листа від 29.04.2020 року необгрунтовано посилався на відсутність нових обставин в пакеті документів.
33. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
34. Пунктом 11 Порядку № 975 визначено, що військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.
35. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
36. Отже, законодавець делегував Уряду повноваження визначати порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16-2 Закону № 2011-XII.
37. Подання зазначених у пункті 11 Порядку № 975 документів при зверненні за призначенням одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення інвалідності, є необхідною умовою для призначення такої допомоги та ґрунтується на необхідності перевірити відсутність обмежень, встановлених у статті 16-4 Закону № 2011-XII (зокрема, коли інвалідність є наслідком вчинення особою дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю), за наявності яких особа позбавляється права на отримання такої допомоги.
38. Судом першої інстанції вірно зауважено, що у спірних правовідносинах не розглядаються обставини відмови позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 15 січня 2020 року №4, оскільки позивач оскаржує рішення прийняте за результатами розгляду повторної заяви від 01.04.2020, до якої серед інших документів було долучено копію довідки про обставини травми від 27.08.2014 №906/вос.
39. Наведені обставини не враховані апелянтом під час прийняття рішення у формі листа від 29.04.2020.
40. Позивачем під час звернення до апелянт вперше з пакетом документів у 2019 році не було надано визначений у п.11 Порядку № 975 документ, що свідчить про причини та обставини поранення.
41. Так, у протоколі засідання комісії Міністерства оборони України від 15 січня 2020 року № 4 однією з підстав відмови вказано відсутність відповідного документа.
42. Разом з тим, позивач в подальшому повторно звернувся до апелянта у встановленому Законом порядку з пакетом документів, до якого додатково було надано копію довідки про обставини травми від 27.08.2014 №906/вос (а.с.9).
43. На підтвердження вказаних обставин до матеріалів справи надано копії заяви позивача від 01.04.2020 (а.с.12) та листа військової частини НОМЕР_1 про перенаправлення наданих позивачем документів відповідачу (а.с.12 зворот). Серед додатків до вказаних документів вказано копію довідки про обставини травми від 27.08.2014 №906/вос за порядковим номером №1 та №7 відповідно.
44. Відтак, позивач у квітні 2020 року звертаючись з відповідною заявою на отримання одноразової грошової допомоги долучив до пакету документів довідку, що стала однією з попередніх підстав для відмови у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги.
45. Тому, відповідь заступника директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 29.04.2019 №248/511/огд листом від 29.04.2020 є протиправною, оскільки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, в розумінні Порядку № 975.
46. Окрім того, жодної підстави неврахування довідки про обставини травми від 27.08.2014 №906/вос апелянтом не наведено.
47. Враховуючи наведене, не заслуговують на увагу покликання апелянта на те, що позивач не подав повного пакету документів для розгляду питання призначення допомоги.
48. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
49. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
50. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
51. У справі «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99; пункт 30).
52. У справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58) зазначено, що призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99, пункт 30).
53. У пункті 31 рішення у справі «Волошин проти України» (№ 15853/08) та пункті 22 рішення у справі «Бацаніна проти Росії» (№ 3932/02) зазначено, що принцип рівності сторін вимагає «справедливого балансу між сторонами» і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її.
54. У пункті 25 рішення у справі «Проніна проти України» (№ 63566/00), пункті 13 рішення у справі «Петриченко проти України» (№ 2586/07) та пункті 280 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (№ 42310/04) була висловлена позиція, згідно з якою Суд зобов'язаний оцінити кожен специфічний, доречний та важливий аргумент, а інакше він не виконує свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції.
55. Отже, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, описаних вище, зважаючи на їхній зміст та юридичну природу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку наявність підстав для задоволення позову.
VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.
56. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
57. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
58. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
59. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
60. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
61. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу Міністерства оборони України слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.