01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua
Головуючий суддя у першій інстанції: Клименчук Н.М.
Суддя-доповідач: Епель О.В.
10 березня 2021 року Справа № 826/17074/16
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Епель О.В.,
суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 жовтня 2020 року у справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Історія справи.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними дій відповідача щодо виключення позивача з реєстру платників єдиного податку та зобов'язання відповідача поновити позивача в реєстрі платників єдиного податку з 31.12.2012.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 жовтня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.
Ухвалюючи таке рішення, суд виходив з того, що позивач належним чином та своєчасно виконала покладений на неї обов'язок зі сплати єдиного податку в сумі 2400,00 грн., такі кошти надійшли до бюджету, а не зазначення банківською установою у платіжному документі ідентифікаційного коду платника не може ставитися позивачу у вину.
Разом з тим, суд зазначив, що матеріали справи не містять доказів наявності підстав для анулювання позивачу свідоцтва платника єдиного податку серії А № 221387 від 17.05.2012 і відповідачем не надано доказів прийняття рішення про анулювання вказаного свідоцтва, а надано лише копію протоколу № 2 засідання працівників управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС щодо стану відпрацювання платників єдиного податків, які мають податковий борг протягом двох послідовних кварталів у порушення статті 295 Податкового кодексу України, відповідно до якого доручено провести анулювання свідоцтв платника єдиного податку фізичних осіб-підприємців, які станом на 31.12.2012 мають заборгованість протягом двох послідовних кварталів.
При цьому, суд вказав, що зазначений протокол не містить переліку суб'єктів господарювання, свідоцтва яких підлягають анулюванню та не є рішенням про анулювання свідоцтва платника єдиного податку серії А № 221387 від 17.05.2012 ФОП ОСОБА_1 .
Крім того, з метою повного захисту порушених прав позивача суд дійшов висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог та зобов'язання Головного управління ДПС у м. Києві відобразити в інтегрованій картці ФОП ОСОБА_1 сплату єдиного податку у сумі 2400,00 грн. на підставі квитанції від 15.12.2011 № 6487.245.15.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та відмовити в задоволенні позову, зазначаючи, що станом на 31.12.2012 в інтегрованій картці позивача рахувалася загальна заборгованість з єдиного податку у зв'язку з несплатою суми узгодженого грошового зобов'язання.
Також апелянт вказує, що 31.12.2012 позивачу було анульовано свідоцтва платника єдиного податку внаслідок порушення нею умов перебування на спрощеній системі оподаткування.
З цих та інших підстав апелянт вважає, що суд першої інстанції однобоко розглянув цю справу та прийняв рішення за неповно встановлених обставин та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2021 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження з 09.03.2021.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вона просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, наполягаючи на безпідставності доводів апелянта та правильності висновків суду першої інстанції.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2021 замінено відповідача у справі на його правонаступника.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.
Обставини справи, установлені судом першої інстанції.
1. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 з 01.01.2012 зареєстрована як платник єдиного податку.
Позивачу видано свідоцтво платника єдиного податку серії А №221387 від 17.05.2012.
2. ФОП ОСОБА_1 подано до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва податкові декларації єдиного податку - фізичної особи-підприємця за звітні періоди І квартал, півріччя, три квартали та рік за 2012 звітний рік), в яких задекларовано показники господарської діяльності для платників єдиного податку І групи.
Відповідно до інтегрованої картки платника податків ФОП ОСОБА_1 з єдиного податку станом на 20.05.2012 у позивача обліковувалась переплата з єдиного податку в розмірі 173,60 грн.
Того ж дня (20.05.2012) в інтегрованій картці позивача збільшено суму грошового зобов'язання, внаслідок чого виникла недоїмка на суму 41,00 грн., яка в подальшому збільшувалась та станом на 20.12.2012 становила 1363,20 грн.
Разом з тим, позивачем було сплачено суму в розмірі 2400,00 грн., згідно з квитанцією від 15.12.2011 № 6487.245.15 (ПАТ КБ «Приватбанк») з призначенням платежу «єдиний податок за 2012 рік», але з незалежних від неї причин ці кошти не було зараховано контролюючим органом як сплату єдиного податку.
Причиною не зарахування вказаної суми коштів стало те, що в платіжному документі банківською установою не зазначено ідентифікаційний код платника, у зв'язку із чим не вдалось визначити особу платника.
Позивач звернулась до ПАО КБ «Приватбанк» щодо виправлення допущених помилок при здійсненні платежу, оформленого квитанцією від 15.12.2011 № 6487.245.15.
Листом від 11.06.2015 № 20.1.0.0.0/7-20150611/1007 ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до управління державного казначейства у Голосіївському районі м. Києва та просив внести зміни у призначення платежу шляхом додавання наступних реквізитів «платник 3216712328».
Листом від 02.06.2015 № 8986/Д ФОП ОСОБА_1 звернулась до ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо зарахування суми 2400,00 грн. в рахунок оплати єдиного податку.
Відповідачем за результатом розгляду вказаного звернення Позивача листом від 15.07.2015 №12224/10/26-50-20-02-10 повідомлено, що кошти в сумі 2400,00 грн. списано до бюджету як помилково та/або надміру сплачені кошти, відповідно до пункту 11 розділу IV наказу № 765 від 04.02.2014 Міністерства доходів і зборів України.
3. Разом з тим, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку податкової декларації позивача за звітний період - 9 місяців 2012 року, за результатами якої складено акт від 25.01.2013 № 1758/17-435.
У вказаному акті перевірки зафіксовано, що позивачем не сплачено ставку єдиного податку протягом двох послідовних кварталів, а саме з 01.07.2012 по 31.12.2012 і заборгованість станом на 31.12.2012 становить 1363,20 грн.
25.01.2013 на підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом анульовано свідоцтво платника єдиного податку серії А № 221387 від 17.05.2012.
Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо виключення її з реєстру платників єдиного податку, звернулася до суду з цим позовом.
Нормативно-правове обґрунтування.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України), Бюджетним кодексом України (далі - БК України), Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 № 2346-III (далі - Закон № 2346-III),
1. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
2. Згідно із пунктом 57.5 статті 57 ПК України фізичні особи - платники податків повинні сплачувати податки і збори, що встановлені цим Кодексом, через установи банків та поштові відділення.
Частиною 1 статті 43 БК України визначено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.
Згідно із частинами 4, 5 статті 45 БК України податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).
Податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.
3. Пунктом 22.4 статті 22 Закону № 2346-III визначено, що при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.
4. Відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого і покладено на контролюючі органи.
5. Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений вказаним Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
6. У пункті 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, визначено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Згідно із підпунктом 3 пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі, зокрема, у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.
7. Згідно із пунктом 291.2 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 вказаного Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених вказаною главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Пунктом 299.10 статті 299 ПК України в редакції, чинній на дату спірних правовідносин, передбачено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 вказаного Кодексу.
Так, абзацом 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України визначено, що у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів платник єдиного податку зобов'язаний в останній день другого із двох послідовних кварталів перейти на сплату інших податків і зборів, визначених вказаним Кодексом.
8. Пунктом 299.11 статті 299 ПК України передбачено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
9. Положеннями пункту 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України встановлено, що платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки, зокрема, у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.
10. Відповідно до пункту 299.15 статті 299 Податкового кодексу України у редакції, чинній на дату анулювання свідоцтва платника єдиного податку, свідоцтво платника податку анулюється за рішенням органу державної податкової служби у випадках та у строки:
1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано заяву щодо такої відмови;
2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання органом державної податкової служби від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;
3) несплати протягом двох послідовних кварталів у порядку, встановленому цим Кодексом, податкового боргу, що виник у платника єдиного податку, - в останній день календарного місяця, в якому закінчився граничний строк погашення податкового боргу;
4) здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - в останній день податкового (звітного) періоду, в якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;
5) перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - в останній день податкового (звітного) періоду, в якому допущено таке перевищення;
6) перевищення протягом податкового (звітного) кварталу (календарного року) обсягу доходу, який дає право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному податковому (звітному) кварталі (календарному році), - в останній день податкового (звітного) періоду, в якому відбулося таке перевищення;
7) застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6 статті 291 цього Кодексу, - в останній день податкового (звітного) періоду, в якому допущено такий спосіб розрахунків.
11. Згідно з пунктом 299.16 статті 299 ПК України у разі виявлення органами державної податкової служби під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку вимог, установлених цією главою, свідоцтво платника єдиного податку анулюється за рішенням органу державної податкової служби на підставі акта перевірки.
Висновки суду апеляційної інстанції.
1. Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку є існування у такого платника податку податкового боргу.
2. При цьому, анулювання реєстрації платника єдиного податку з вказаної підстави фактично є різновидом податкової відповідальності за правопорушення, вчинене платником, а отже для притягнення до такої відповідальності має бути встановлена протиправна винна поведінка саме платника.
3. Разом з тим, якщо податковим органом буде встановлено наявність достатніх правових підстав для анулювання реєстрації платника єдиного внеску, то за процедурою, визначеною законодавством, такий орган повинен прийняття рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку.
3. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що позивач своєчасно та належним чином виконали свої обов'язки зі сплати єдиного податку в розмірі 2400,00 грн. і не зарахування цієї суми в рахунок сплати нею єдиного податку сталось не з її вини, а внаслідок допущення помилки банківської установою.
4. Крім того, податковим органом не приймалося рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку, виданого позивачці.
5. Посилання апелянта на протокол №2 засідання працівників управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС щодо стану відпрацювання платників єдиного податків, які мають податковий борг протягом двох послідовних кварталів у порушення статті 295 Податкового кодексу України, апеляційний суд відхиляє як безпідставні, оскільки у вказаному протоколі відсутній перелік суб'єктів господарювання, свідоцтва яких підлягають анулюванню і такий протокол не є рішенням про анулювання свідоцтва платника єдиного податку серії А №221387 від 17.05.2012 ФОП ОСОБА_1 .
6. Доводи апелянта про те, що станом на 31.12.2012 в інтегрованій картці позивача рахувалася загальна заборгованість з єдиного податку у зв'язку з несплатою суми узгодженого грошового зобов'язання, колегія суддів до уваги не приймає з підстав, зазначених вище.
7. Твердження апелянта про те, що 31.12.2012 позивачу було анульовано свідоцтва платника єдиного податку внаслідок порушення нею умов перебування на спрощеній системі оподаткування, судова колегія також вважає необґрунтованими з огляду на зазначене раніше та відзначає, що свідоцтво платника єдиного податку серії позивачу було анульовано 25.01.2013 на підставі акта перевірки, а не 31.12.2012.
8. Аналізуючи всі доводи апеляційної скарги, апеляційний суд враховує висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні від 21.01.1999 р. по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.
Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» висновки ЄСПЛ є джерелом права.
9. Отже, перевіривши рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст. 308 КАС України, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційна скарга Головного управління Державної податкової служби у м. Києві підлягає залишенню без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 жовтня 2020 року - без змін.
Розподіл судових витрат.
Судові витрати, які були понесені позивачем, відповідно до ст. 139 КАС України, відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 жовтня 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Судове рішення виготовлено 10 березня 2020 року.
Головуючий суддя О.В. Епель
Судді: О.В. Карпушова
А.Г. Степанюк