Справа № 320/13090/20 Головуючий у І інстанції - Василенко Г.Ю.
Суддя-доповідач - Мельничук В.П.
11 березня 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М.,
при секретарі: Черніченко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОТОН ПРО - ПЛЮС» до Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича, третя особа: громадянин Демократичної Республіки Конго ОСОБА_3 про визнання протиправними дій та скасування постанов,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ФОТОН ПРО - ПЛЮС" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича, третя особа: громадянин Демократичної Республіки Конго ОСОБА_3, в якому просило:
- визнати незаконними дії Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича, в частині протиправного прийняття до виконання виконавчого напису, вчиненого Приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем від 24.11.2020 за реєстровим № 5567;
- визнати протиправними та скасувати постанови Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича при примусовому виконанні виконавчого напису, вчиненого Приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем від 24.11.2020 за реєстровим № 5567, в рамках виконавчого провадження № 63754434, а саме:
- постанову про відкриття виконавчого провадження від 26.11.2020;
- постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 26.11.2020;
- постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 26.11.2020;
- постанову про арешт коштів боржника від 27.11.2020;
- постанову про арешт майна боржника від 01.12.2020;
- постанову про арешт коштів боржника від 07.12.2020;
- визнати протиправною бездіяльність Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича, щодо неповернення стягувачу ОСОБА_3 , без прийняття до виконання виконавчого напису, вчиненого Приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем від 24.11.2020 за реєстровим № 5567;
- зобов'язати Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича повернути стягувачу ОСОБА_3 без прийняття до виконання виконавчий напис, вчинений Приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем від 24.11.2020 за реєстровим № 5567.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що при відкритті виконавчого провадження Відповідачем не дотримано вимог статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" та прийнято до виконання виконавчий документ не за місцем реєстрації та знаходження Позивача або його майна, тобто з порушенням правил територіальної юрисдикції, в іншому виконавчому окрузі, чим порушено його права у виконавчому провадженні. На підставі цього, на думку Позивача, оскаржувані постанови Приватного виконавця є протиправними та підлягають скасуванню.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2021 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича щодо прийняття до виконання виконавчого напису, вчиненого Приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем від 24.11.2020 за реєстровим № 5567.
Визнано протиправною та скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 26.11.2020 № 63754434, прийняту Приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Білецьким Ігорем Мироновичем.
Визнано протиправною та скасовано постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 26.11.2020 № 63754434, прийняту Приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Білецьким Ігорем Мироновичем.
Визнано протиправною та скасовано постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 26.11.2020 № 63754434, прийняту Приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Білецьким Ігорем Мироновичем.
Визнано протиправною та скасовано постанову про арешт коштів боржника від 27.11.2020 № 63754434, прийняту Приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Білецьким Ігорем Мироновичем.
Визнано протиправною та скасовано постанову про арешт майна боржника від 01.12.2020 № 63754434, прийняту Приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Білецьким Ігорем Мироновичем.
Визнано протиправною та скасовано постанову про арешт коштів боржника від 07.12.2020 № 63754434, прийняту Приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Білецьким Ігорем Мироновичем.
Визнано протиправною бездіяльність Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича, щодо неповернення стягувачу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , без прийняття до виконання виконавчого напису, вчиненого Приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем від 24.11.2020 за реєстровим № 5567.
Зобов'язано Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича, повернути стягувачу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , виконавчий напис, вчинений Приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем від 24.11.2020 за реєстровим № 5567.
Не погоджуючись з постановленим рішенням, Приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Білецьким Ігорем Мироновичем подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
В апеляційній скарзі Відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Апеляційна скарга мотивована також тим, що у виконавчому написі № 5567 від 24.11.2020, який виданий Приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем, та на підставі якого винесено спірні постанови вказано, що місцем знаходження боржника, крім інших адрес, є м. Львів, вул. Симона Петлюри, 37А, офіс 356, тобто виконавчим документом чітко встановлено, що місце знаходження боржника знаходиться в межах виконавчого округу міста Львів. Відтак, на переконання Відповідача, ним під час винесення спірних постанов не порушено норми статті 24 Закону України "Про виконавче провадження", а тому такі постанови є правомірними та не підлягають скасуванню.
Крім того, Відповідач звернув увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 826/15676/16, де вказано, що положеннями Закону України "Про виконавче провадження" на державного виконавця не покладено обов'язку проведення перевірки місцезнаходження боржника, зазначеного у виконавчому документі, даним, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства.
Вказано, що жодних доказів того, що місцезнаходженням майна Позивача або самого Позивача є: м. Львів, вул. Симона Петлюри, 37-А, офіс 356, стягувачем в ході розгляду справи надано не було, і не могло бути надано, оскільки це не відповідає дійсності.
Отже, на переконання Позивача, за даних обставин у Відповідача були відсутні будь-які законні підстави для прийняття виконавчого документа та відкриття виконавчого провадження про стягнення коштів з Позивача, який на той час знаходився в Івано Франківській області, проте були повноваження на перевірку зазначеної стягувачем адреси як адреси місцезнаходження боржника з огляду на те, що у виконавчому документі значилось декілька адрес боржника та адреса, на яку вказував Стягувач, відрізняється від адреси ТОВ «ФОТОН ПРО-ПЛЮС», вказаної у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.
Всупереч викладеному, Відповідачем в порушення приписів ч. 10 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», пункту 1 розділом II Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 не було використано всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення та було протиправно прийнято до виконання виконавчий документ, місце виконання якого відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах іншого виконавчого округу, та розпочато виконавчі дії, у зв'язку з чим всі постанови Приватного виконавця у даному виконавчому провадженні повинні бути скасовані.
Представник Позивача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги з тих підстав, що оскаржуване рішення прийнято відповідно до вимог закону з належним встановленням обставин справи.
В судове засідання Відповідач та Третя особа - громадянин Демократичної Республіки Конго ОСОБА_3 не з'явились, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду справи.
Втім, колегія суддів не знайшла підстав для відкладення розгляду справи та дійшла висновку про можливість апеляційного розгляду справи без участі вказаних учасників справи, з огляду на таке.
Приписами ч.ч. 4, 7 ст. 287 КАС України передбачено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
Суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку на апеляційне оскарження з повідомленням учасників справи.
Отже, законодавцем визначено скорочений термін розгляду даної категорії справ.
Крім того, явка сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, усі учасники справи скористались своїми правами для подачі відзиву, додаткових пояснень по справі, у зв'язку з чим, в силу приписів ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, у зв'язку з чим, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів, без участі Відповідача та Третьої особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області 24.11.2020 вчинено виконавчий напис, що зареєстрований в реєстрі за № 5567 про стягнення з ТОВ "ФОТОН ПРО-ПЛЮС", який є Боржником за договором позики від 09.07.2020, укладеним з ОСОБА_3 , заборгованості у сумі 4 500 000 дол. США, штрафу у сумі 450 000 дол. США та суми плати за вчинення виконавчого напису 25000 гривень.
26.11.2020 представник Стягувача ОСОБА_3 Шатов С.М. звернувся до Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича із заявою про примусове виконання, в якій просив відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису, виданого Приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області 24.11.2020 за № 5567 про стягнення з ТОВ "ФОТОН ПРО-ПЛЮС" на користь Стягувача заборгованості у сумі 4 950 000 дол. США (по офіційному курсу гривні 28,36 - 140 382 000 грн.) та 25000 гривень.
У виконавчому написі зазначено адресу реєстрації ТОВ "ФОТОН ПРО-ПЛЮС": Україна, Івано-Франківська область, Рогатинський район, місто Рогатин, вулиця Шашкевича, будинок 6. Також зазначені адреси фактичного місцезнаходження: Україна, 01010, м. Київ, вул. Московська, 32/2, офіс 746; Україна, 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вулиця 130-ї Таганрозької дивізії, 4, офіс 12; Україна 79021, м. Львів, вул. Симона Петлюри, 37-А, офіс 356.
У вищезазначеній заяві представником Стягувача зазначено як фактичне місцезнаходження Боржника: м. Львів, вул. Симона Петлюри, 37А, офіс 356.
Приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Білецьким Ігорем Мироновичем 26.11.2020 прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 63754434.
Після відкриття зазначеного виконавчого провадження, Відповідачем в рамках такого виконавчого провадження були винесені постанови про стягнення з Боржника основної винагороди від 26.11.2020 та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 26.11.2020.
Вказані постанови направлялись Позивачу за адресою м. Львів, вул. Симона Петлюри, 37А, офіс 356 простим поштовим відправленням.
Після отримання відповіді на запит № 91332485 від 26.11.2020 до Державної фіскальної служби України про наявні рахунки у Боржника Відповідачем прийнято постанову про арешт коштів Боржника від 27.11.2020, що наявні в банках, а саме: АБ "Укргазбанк" м. Києва, АТ "Альфа-банк" м. Києва та ПАТ "РВС Банк" м. Києва.
27.11.2020 ТОВ "ФОТОН ПРО-ПЛЮС" звернулось з листом до Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І.М., в якому зазначило, що відповідно до інформації з банків на підставі постанови Приватного виконавця, яка винесена на підставі виконавчого напису нотаріуса, арештовано рахунки Товариства. У даному листі Позивач вимагав від Приватного виконавця надіслати постанову про відкриття виконавчого провадження та інші прийняті постанови, оскільки жодних не отримував.
01.12.2020 Відповідачем прийнято постанову про арешт майна боржника та постанову про арешт коштів Боржника від 07.12.2020.
Вважаючи вказані постанови протиправними, Позивач звернувся до адміністративного суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідач без дослідження інформації про дійсне місце знаходження Позивача надав перевагу інформації про ймовірне місце знаходження останнього, та відкрив виконавче провадження з порушенням встановлених ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII вимог щодо прийняття до виконання виконавчого документу, оскільки у даному випадку Приватний виконавець був зобов'язаний перевірити всю наявну інформацію та повернути виконавчий документ Стягувачу, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 29.01.2020 у справі № 804/476/17, від 08.04.2020 у справі № 804/6996/17 та від 30.04.2020 у справі № 580/3311/19.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та Приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус визначає Закон України від 2 червня 2016 року № 1403-VIII ««Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (далі - Закон № 1403-VIII).
Згідно зі статтею 1 Закону № 1403-VIII примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (надалі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 23 Закону № 1403-VIII у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 3 Закону № 1404-VІІІ примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Частинами першою, другою статті 5 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону.
Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону № 1404-VIIІ приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Пунктом 1 розділом ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 року за № 489/20802; далі - Інструкція № 512/5) визначено, що виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов'язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення.
Згідно з пунктом 4 розділу ІІІ Інструкції № 512/5 виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред'явлення виконавчого документа.
Пунктом 10 частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VІІІ передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, зокрема, Приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ Інструкції № 512/5 у разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Згідно з пунктом 10 розділу ІІІ Інструкції № 512/5 місце виконання рішення визначається відповідно до вимог, встановлених статтею 24 Закону.
Приписами пункту 13 розділу ІІІ Інструкції № 512/5 передбачено, що Приватний виконавець самостійно проводить перевірку інформації про наявність боржника, його майна, місця роботи в іншому виконавчому окрузі або залучає для перевірки цієї інформації іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій за встановленою типовою формою.
В контексті викладеного, суд першої інстанції правомірно вказав, що аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що Закон № 1404-VIII визначає вимоги (критерії) до місця відкриття Приватним виконавцем виконавчого провадження. При цьому право Приватного виконавця відкривати виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого Приватний виконавець здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі Приватних виконавців України.
Якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та, відповідно, на яку розповсюджуються компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх примусового виконання.
З Єдиного реєстру приватних виконавців України вбачається, що виконавчим округом Відповідача є Львівська область.
Станом на 26.11.2020 (на день відкриття виконавчого провадження) за відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження Позивача є: Україна, 77000, Івано-Франківська обл., Рогатинський р-н, місто Рогатин, вул. Шашкевича, будинок 6.
Аналогічна юридична адреса також була зазначена і у виконавчому написі Приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Тараса Володимировича від 24 листопада 2020 р. за реєстровим № 5567.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта ТОВ "ФОТОН ПРО-ПЛЮС" (ЄДРПОУ 43244799), встановлено, що все майно Позивача знаходиться у Скадовському районі Херсонської області.
Крім того, з відповіді на запит Приватного виконавця № 91332485 від 26.11.2020 до Державної фіскальної служби України, вбачається, що у Позивача наявні рахунки у банках АБ "Укргазбанк", АТ "Альфа-банк" та ПАТ "РВС Банк", що знаходяться у м. Київ.
Разом з тим, будь-яких відомостей на підтвердження того, що місцем знаходження Позивача як боржника дійсно є Львівська область чи знаходження його майна або банківських рахунків у Львівській області, Відповідачем, ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції не подано і останніми таких даних не встановлено.
Відтак, суд першої інстанції вірно вказав, що Відповідач, отримавши інформацію про Боржника, в якій значилось декілька адрес його можливого місцезнаходження жодним чином не перевірив таку інформацію.
Крім того, судом першої інстанції правомірно відхилені пояснення представника Третьої особи щодо зазначення адреси - м. Львів, вул. Симона Петлюри, 37А, офіс 356, яку йому повідомив сам Позивач в усних розмовах, позаяк жодних доказів на підтвердження вказаного матеріали справи не містять, а такі пояснення не можуть бути належним доказом правомірності дій Відповідача в межах спірних правовідносин.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що Відповідач без дослідження інформації про дійсне місце знаходження Позивача надав перевагу інформації про ймовірне місце знаходження останнього, та відкрив виконавче провадження з порушенням встановлених ч. 2 ст. 24 Закону № 1404-VIII вимог щодо прийняття до виконання виконавчого документу.
Аналогічна правова позиція неоднарозово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 29.01.2020 у справі № 804/476/17, від 08.04.2020 у справі № 804/6996/17 та від 30 квітня 2020 року у справі № 580/3311/19.
Відповідачем в доводах апеляційної скарги жодним чином не обґрунтовано наявність підстав для відступу від вищевказаної правової позиції Верховного Суду, яка під час розгляду справи була правомірно врахована судом першої інстанції на виконання ч. 5 ст. 242 КАС України.
В частині тверджень Відповідача щодо наявності підстав для врахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 826/15676/16, колегія суддів зазначає, що обставини даних справ відрізняються, а відтак зазначена правова позиція не враховується колегією суддів при розгляді даної справи. Крім того, правовідносини у даній справі регулювались Законом України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (тобто в попередній редакції), що також свідчить про відмінність вказаних праовідносин з тими, які мають місце у даному спорі який розглядається.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що оскаржувані постанови Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича підлягають скасуванню, з чим погоджується колегія суддів.
Апеляційна скарга Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у відзиві на позовну заяву, з урахуванням яких, суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи. Належних обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга Відповідача не містить.
Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши доводи Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оцінюючи клопотання Відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу, колегія суддів зазначає, що оскільки апеляційна скарга Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича задоволенню не підлягає, а оскаржуване судове рішення за наслідками апеляційного розгляду залишається колегією суддів без змін, то підстави для стягнення витрат на правничу допомогу на користь Відповідача також відсутні.
Керуючись ст. ст. 139, 241, 242, 243, 271, 272, 287, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: І.О. Лічевецький
О.М. Оксененко