Справа № 695/1446/17
10 березня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б.,
суддів Пилипенко О.Є., Черпіцької Л.Т.,
секретаря Ткаченка В.В.,
за участю представників сторін:
від прокуратури - Тракало Р.І.,
від позивача 1 - Прімак А.А.,
від позивача 2 - Коломієць А.Р.,
від відповідача - не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Військової частини НОМЕР_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом Заступника військового прокурора Черкаського гарнізона в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків, -
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2020 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Міністерства оборони України, в особі Військової частини НОМЕР_1 , кошти у сумі 1301537,50 грн.
Не погоджуючись із рішенням суду, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2021 року апеляційну скаргу задоволено, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2020 року скасовано, а позов Заступника військового прокурора Черкаського гарнізона в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 задоволено в повному обсязі.
На адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява Військової частини НОМЕР_1 про ухвалення додаткового судового рішення, в якій заявник просить вирішити питання про розподіл судових витрат, а саме стягнути з відповідача судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи заяви про ухвалення додаткового судового рішення, колегія суддів уважає, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Статтею 132 КАС України визначено види судових витрат. Так, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
При цьому, за загальним правилом, питання розподілу судових витрат вирішується судом у судовому рішенні, яким закінчується розгляд справи. Разом з тим, Кодексом адміністративного судочинства України передбачені випадки, коли суд може вирішити питання розподілу судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог, а саме: 1) якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат (частина 3 статті 143); 2) у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат (частина 6 статті 143); 3) якщо це питання не було вирішено (пункт 3 частини 1 статті 252).
Відповідно до частини 5 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, передбаченому частиною 3 цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Частина 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Таким чином, у випадку, якщо суд при ухваленні судового рішення по суті спору з певних причин не вирішив питання про судові витрати, або відкладення вирішення цього питання було ініційовано стороною у справі, таке питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення судом додаткового судового рішення в порядку статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розподіл судових витрат регульований положеннями статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частинною 1 цієї правової норми закріплено, що при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Аналіз наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що витрати суб'єктів владних повноважень по сплаті судового збора, у тому числі за подання апеляційної скарги, відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 132, 139, 241, 252, 310, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У відшкодуванні витрат зі сплати судового збора за подання апеляційної скарги Військовій частині НОМЕР_1 відмовити.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Я.Б. Глущенко
Судді О.Є. Пилипенко
Л.Т. Черпіцька
(Повний текст додаткової постанови складений 10 березня 2021 року.)