П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
11 березня 2021 р.м.ОдесаСправа № 493/1602/20
Головуючий в І інстанції Мясківська І.М.
Місце ухвалення: м. Балта.
Дата складання повного тексту рішення: 24.12.2020р.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук'янчук О.В.
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради на рішення Балтського районного суду Одеської області від 16 грудня 2020 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора з паркування Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради Бондаря Володимира Михайловича, Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
05.11.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора з паркування Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради Бондаря Володимира Михайловича, Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕЕБ 8201832 від 07.10.2020 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що 09.08.2020 року інспектором з паркування відділу контролю за безпекою дорожнього руху та паркування управління розвитку транспортної інфраструктури департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради ОСОБА_2 виявлено порушення вимог ПДР України, саме правил зупинки, стоянки, паркування транспортного засобу автомобілем марки Ford Focus, номерний знак НОМЕР_1 , за адресою: Фонтанська дорога, 77, м. Одеса.
Позивач наголошує на тому, що він не був проінформований щодо скоєння ним адміністративного правопорушення, оскільки на його лобовому склі автомобіля не було розміщено повідомлення про притягнення його до адміністративної відповідальності.
08.10.2020 року на адресу ОСОБА_1 було скеровано постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕЕБ 8201832 від 07.10.2020 року, яку було випадково виявленого у поштовій скриньці батьком позивача.
Згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕЕБ 8201832 від 07.10.2020 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП України за порушення п. 33 Знак 3.34 Правил дорожнього руху.
Рішенням Балтського районного суду Одеської області від 16 грудня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано дії інспектора з паркування Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради Бондаря Володимира Михайловича по притягненню ОСОБА_1 , 09.02.1999 року до адміністративної відповідальності протиправними.
Скасовано постанову серії ЕЕБ8201832 від 07.10.2020 року по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП - закрито.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Департаментом транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради подано апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що виконав вимоги ч.ч. 3,4 ст. 279-1 КУпАП, а саме розмістив на лобовому склі транспортного засобу позивача повідомлення серії МиА6354805 від 09.08.2020 року.
Також апелянт зазначає, що позивач порушив вимоги ПДР України, а саме здійснив зупинку, стоянку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена», що зафіксовано на поданих до суду першої інстанції фотознімків з місця правопорушення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕЕБ 8201832 від 07.10.2020 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП; п. 33 3.34 ПДР та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.
Як зазначено в постанові, 09.08.2020 року о 13.55 год. по вул. Фонтанська дорога,77 в м. Одеса, транспортний засіб марки Ford Focus, номерний знак НОМЕР_1 , здійснив зупинку, стоянку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», чим порушено пункт 3.34 Розділу 33 «;Дорожні знаки» Правил дорожнього руху.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що дії інспектора з паркування відділу контролю за безпекою дорожнього руху та паркування управління розвитку транспортної інфраструктури департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради ОСОБА_2 є протиправними, оскільки він не вжив усіх заходів, передбачених ч. 1ст. 14-2 КУпАП, а саме не розмістив на лобовому склі автомобіля повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності, що в подальшому призвело до винесення протиправної постанови, що позбавило позивача можливості знати про суть скоєного адміністративного правопорушення і як наслідок належним чином захищати свої права.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють ПДР України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року.
Пунктом 1.1 ПДР України визначено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
У відповідності до п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 1.9 ПДР України передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржуваної постанови стало порушення позивачем вимог п. 33 3.34 ПДР, тобто вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого 1 статті 122 КУпАП.
Пунктом 8.1Правил дорожнього руху, встановлено, що регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
Відповідно до п. 8.2.1Правил дорожнього руху України, дорожні знаки повинні розміщуватися таким чином, щоб їх було добре видно учасникам дорожнього руху як у світлу, так і в темну пору доби. При цьому дорожні знаки не повинні бути закриті повністю або частково від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами. Дорожні знаки повинні бути видимими на відстані не менш як 100 м за напрямком руху та розміщеними не вище 6 м над рівнем проїзної частини. Дорожні знаки встановлюються обабіч дороги на тому її боці, що відповідає напрямку руху. Для поліпшення сприйняття дорожніх знаків вони можуть бути розміщені над проїзною частиною. Якщо дорога має більше ніж одну смугу для руху в одному напрямку, установлений обабіч дороги відповідного напрямку дорожній знак дублюється на розділювальній смузі, над проїзною частиною або на протилежному боці дороги (у разі, коли для руху в зустрічному напрямку є не більше ніж дві смуги). Дорожні знаки розміщуються таким чином, щоб інформацію, яку вони передають, могли сприймати саме ті учасники руху, для яких вона призначена.
Згідно із п. 3.34 п. 3 розділ 33 ПДР в зоні дії знаку 3.34 забороняється зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).
Не поширюється дія знаку:
на транспортні засоби, що рухаються за встановленими маршрутами;
за наявності під ним таблички - на водіїв з інвалідністю, що керують мотоколяскою або автомобілем, позначеними розпізнавальним знаком «Водій з інвалідністю».
Дія знаків 3.9, 3.10,3.34-3.37 поширюється лише на той бік дороги, на якому вони встановлені.
Згідно із пп. 7.2.1-7.2.6 пункту 7. «Таблички до дорожніх знаків» «Зона дії». Позначають: 7.2.1 - довжину небезпечної ділянки, позначеної попереджувальними знаками, або зону дії заборонних та інформаційно-вказівних знаків;7.2.2 - зону дії заборонних знаків 3.34-3.37,а також довжину одного або декількох розташованих один за одним зупинкових майданчиків;7.2.3 - кінець зони дії знаків 3.34-3.37;7.2.4 - те, що транспортний засіб розташований в зоні дії знаків 3.34-3.37; 7.2.5,7.2.6 - напрямок і зону дії знаків 3.34-3.37 у разі заборони зупинки або стоянки вздовж однієї сторони майдану, фасаду забудови та ін. У разі застосування разом із заборонними знаками таблички зменшують зону дії знаків.
Зона дії знаків 3.1-3.15, 3.19-3.21, 3.25, 3.27, 3.29,3.33-3.37 - від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, - до кінця населеного пункту. Дія знаків не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету.
Відповідно до ч.1 ст. 122 КУпАП відповідальність настає в разі порушення правил перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
За приписами статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 251 КУпАП України визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до положень ст.279-1 КУпАП у разі, якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису) інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.
Якщо адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки) цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису) інспектор з паркування зобов'язаний розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині 1 статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині 1 статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).
Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Постанова про накладення адміністративного стягнення надсилається відповідальній особі, зазначеній у частині 1статті 14-2 цього Кодексу, протягом трьох днів з дня її винесення рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи (місцезнаходження юридичної особи).
Відповідно до ч. 1 ст. 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об'єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов'язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів, а в разі фіксації порушення, що полягає у неоплаті вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування в межах населеного пункту, в якому не впроваджена автоматизована система контролю оплати паркування, обов'язковою є наявність додаткового зображення (зображень), що фіксує відсутність документа про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування під лобовим склом транспортного засобу (примітка до ст. 14-2 КУпАП).
Як вбачається з матеріалів справи, інспектором з паркування Бондарем В.М.. здійснено фотофіксацію вказаних обставин в кількості двох зображень з різних ракурсів.
Однак, вказані фотознімки не містять місця розташування транспортного засобу та географічних координат.
Крім того, із вказаних фотознімків не можливо встановити, чи поширюється на місце стоянки транспортного засобу позивача FORD FUSHION номерний знак НОМЕР_2 дія знаку п. 3.34 п. 3 розділ 33 ПДР, оскільки він знаходиться за перехрестям, та відсутні таблички до дорожніх знаків «Зона дії».
Щодо посилання апелянта на те, що інспектор з паркування Бондар В.М. виконав вимоги ч.ч. 3,4 ст. 279-1 КУпАП, а саме розмістив на лобовому склі транспортного засобу позивача повідомлення серії МиА6354805 від 09.08.2020 року колегія суддів не приймає, оскільки із наданих відповідачем фотознімків не вбачається на лобовому склі транспортного засобу позивача жодних документів (постанови або повідомлення про скоєння адміністративного правопорушення).
Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно постанови серії ЕЕБ8201832 місце розгляду справи: м. Одеса, вул. Б. Хмельницького, 18, що не відповідає зазначеному відповідачем місцю скоєння позивачем адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи із норм даної статті, колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги та зазначає, що докази надані суб'єктом владних повноважень не повинні викликати сумніву, а отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, про скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки із фотознімків наданих відповідачем, не можливо точно установити зону дії знаку п. 3.34 п. 3 розділ 33 ПДР та належного сповіщення позивача про скоєння ним адміністративного правопорушення, встановлено ч.1 ст. 122 КУпАП України, шляхом розміщення на лобовому склі постанови чи повідомлення про порушення позивачем правил дорожнього руху України.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.272, ст.286, ст.308, ст.311, п.1 ч.1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Департаменту транспорту, зв'язку та організації дорожнього руху Одеської міської ради залишити без задоволення, рішення Балтського районного суду Одеської області від 16 грудня 2020 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст судового рішення виготовлений 11 березня 2021 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук'янчук