П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
11 березня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/3855/20
Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л.М.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Косцової І.П.,
суддів - Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу громадянина Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії ОСОБА_5 на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року у справі за позовом громадянина Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії ОСОБА_5 до Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, за участю третіх осіб: Компанії «Морган Кін Лімітед», приватного виконавця Іванова Андрія Валерійовича, ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
Короткий зміст позовних вимог.
Громадянин Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради №84 від 03.03.2020 року щодо відмови в наданні дозволу на передачу на реалізацію частки ОСОБА_4 у праві власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 8/300 та зобов'язати відповідача надати приватному виконавчому округу міста Києва Іванову Андрію Валерійовичу дозвіл на передачу на реалізацію вказаної частки ОСОБА_4 у праві власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року позов задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував оскаржуване рішення Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради та зобов'язав відповідача повторно розглянути звернення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванова А.В. № 1784-57965411/18 від 25.11.2019 року про надання дозволу на передачу на реалізацію частки ОСОБА_4 у праві власності на житловий будинок з урахуванням висновків суду. У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.
29.07.2020 року за від представника позивача до суду першої інстанції надійшла заява про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20 000 грн.
В обґрунтування заяви зазначено, що оскільки рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.07.2020 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_5 , однак під час ухвалення рішення судом не вирішено питання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, ці витрати в сумі 20 000 грн. мають бути стягнуті на користь позивача.
Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року заяву представника позивача адвоката Заверухи І.Л. задоволено частково. Суд стягнув на користь ОСОБА_5 судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції у розмірі 2 000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву (заперечень).
В апеляційний скарзі ОСОБА_5 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить змінити прийняте у справі додаткове рішення шляхом збільшення суми витрат на оплату професійної правничої допомоги та стягнути з відповідача 20 000 грн.
В обґрунтування своїх доводів апелянт зазначив, що відповідач не заявляв жодних клопотань про зменшення розміру судових витрат, тому суд не мав права їх зменшити з власної ініціативи. Крім того апелянтом зазначено, що ним належним чином обґрунтовано визначений розмір судових витрат та надано до суду докази на підтвердження їх сплати.
Враховуючи, що учасники справи не визначили свого наміру приймати особисту участь, а матеріали справи містять докази у тому обсязі, що дозволяють колегії суддів здійснювати розгляд апеляційної скарги на додаткове рішення суду першої інстанції в порядку письмового провадження, справу розглянуто судом апеляційної інстанції без виклику сторін.
Фактичні обставини справи.
Судом першої інстанції встановлено та сторонами не заперечується, що 24.05.2020 р. між позивачем ОСОБА_5 та Адвокатським об'єднанням «ЛОУКО ПАРТНЕРС», в особі голови ОСОБА_8 укладено Договір №24-05/2019 про надання правової (правничої) допомоги (а.с. 19-22 т.2).
За умовами п.1.1 вказаного договору клієнт доручає, а виконавець приймає доручення про надання правової допомоги в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
Під правовою допомогою в даному Договорі розуміється представництво інтересів Клієнта у відносинах із будь-якими особами, в тому числі із ОСОБА_4 в рамках будь-яких суспільних правовідносин, що вказані у п. 1.6. Договору, а також захист прав та законних інтересів Клієнта у судах, що зазначені в п.1.2.1., органах державної влади і органах місцевого самоврядування, а також перед третіми особами в рамках судових спорів (п. 1.2 Договору).
Виконавець представляє інтереси клієнта в господарських, адміністративних та загальних судах усіх інстанцій (п 1.2.1 Договору).
Відповідно до п. 1.4.Договору правова допомога надається на виконання п.п.1.1,1.2 цього Договору та полягає в наданні консультацій, роз'яснень, усних та письмових довідок з правових питань, складанні заяв, скарг, звернень та інших документів правового характеру; представництві у судах, перед іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, перед громадянами та юридичними особами.
Пунктом 2.1. Договору визначено, що винагорода за надання правової допомоги, визначеної у п. 1 даного Договору, встановлюється за домовленістю Сторін та визначається у Додатку № 1 до Договору.
Відповідно до Додатку 1 до Договору про надання правової допомоги гонорар за надання послуг правової допомоги в рамках судових справ за участю ОСОБА_5 складається із кількох компонентів та визначається наступним чином (пункт 1 додатку): за надання послуг правової допомоги під час розгляду справи в суді однієї (першої та/або апеляційної та/або касаційної) інстанції до винесення судового рішення, яким закінчується розгляд справи у відповідній інстанції Клієнт сплачує Виконавцю гонорар, що становить 20 000 грн. за кожну судову справу у кожній відповідній інстанції (пункт 2 додатку); клієнт сплачує Виконавцю гонорар вказаний в п. 1. Додатку № 1 на підставі рахунків Виконавця двома рівними частинами. Першу частину на суму 10 000 грн. за надання правової допомоги у кожній справі, у кожній відповідній інстанції Клієнт оплачує протягом 30 днів з моменту повідомлення Виконавцю про замовлення послуг щодо відповідної справи. Другу частину на суму 10 000 грн. за надання правової допомоги у кожній справі у кожній відповідній інстанції Клієнт оплачує протягом 60 днів з моменту повідомлення Виконавцю про замовлення послуг щодо відповідної справи (пункт 3 додатку) (а.с.16-18т.2).
Згідно з меморіальним ордером №@2PL250734 від 22.04.2020 року позивач сплатив адвокатському об'єднанню «ЛОУКО ПАРТНЕРС» гонорар в розмірі 10 000 грн. та згідно з меморіальним ордером №@2PL664153 від 18.05.2020 року ще 10 000 грн. (а.с. 7, 9 т. 2).
Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та позиція суду апеляційної інстанції щодо доводів апеляції та висновків суду першої інстанції.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Частиною 3 ст. 134 КАС України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Водночас, за приписами частини 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Аналіз наведених правових норм дає підстави вважати, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Вирішуючи питання про розмір відшкодування позивачеві витрат на правову допомогу, суд першої інстанції, з яким погоджується й колегія суддів, дійшов висновку, що позивачем не надано переконливих доводів, підтверджених належними та допустимими доказами щодо обставин та обсягів надання позивачеві адвокатом правової допомоги.
Так, зі змісту договору про надання правової допомоги вбачається, що сума оплати правничої допомоги визначена у конкретній суми за розгляд справи у суду однієї інстанції та не залежить від обсягу наданих послуг.
В свою чергу, матеріали справи містять Звіт про надані послуги у справі №420/3855/20 та Акт передачі-приймання послуг від 30.06.2020 року №43, відповідно до яких адвокатом затрачено часу на: ознайомлення із документами, що стосуються обставин справи - 10 хв.; підготовка правового висновку щодо стратегії та подальших кроків для захисту порушених прав позивача - 20 хв.; консультування щодо стратегії та подальших кроків для захисту порушених прав позивача - 20 хв.; підготовка позовної заяви, виготовлення копій документів для суду та інших учасників справи, їх посвідчення, виготовлення описів вкладень та конвертів поштового відправлення, відправка пакету документів поштою - 600 хв.; контроль руху позовної заяви в суді, отримання відомостей про результат авто розподілу справи, отримання ухвали про залишення позову без руху, надання клієнту відомостей про рух позовної заяви - 60 хв.; підготовка проекту пояснень щодо обставин, які стали підставою для залишення позову без руху, виготовлення копій додатків, сканування та направлення документів до суду в паперовому та електронному вигляді - 240 хв.; контроль руху справи після надсилання пояснень, отримання копії ухвали про відкриття провадження, направлення до суду підтвердження отримання , інформування клієнта про відкриття провадження - 60 хв.; підготовка заяви про стягнення витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги та направлення документів до суду в паперовому та електронному вигляді - 240 хв. Разом - 1250 хв. (а.с. 10,11-13 т. 2).
Колегія суддів звертає увагу, що вказані у Звіті розрахунки затраченого адвокатом часу не можуть відповідати дійсним обставинам, оскільки є явно завищеними.
За наслідком дослідження позовної заяви судова колегія зазначає, що об'ємне наповнення її відомостями про наявні майнові права ОСОБА_4 щодо квартир у Київській області та м. Києві, її автомобіля, про поділ нею майна з її чоловіком, її фінансові взаємовідносини з особами, що не є учасниками справи, не можуть свідчити, що адвокатом ефективно використаний час на написання позовної заяви.
Крім того, позовна заява містить об'ємні цитування рішень Верховного Суду, інших судових справ, а тому визначений адвокатом затрачений час - 10 годин є завищеним.
Стосовно затраченого часу на підготовку проекту пояснень щодо обставин, які стали підставою для залишення позову без руху, виготовлення копій додатків, сканування та направлення документів до суду в паперовому та електронному вигляді - 240 хв., судова колегія зазначає, що за наслідком дослідження поданих пояснень вбачається, що вони складені на 2 сторінках та містять цитування ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 12.05.2020 року та цитування позовної заяви (а.с. 131-132 т. 1).
З огляду на зазначене у суду апеляційної інстанції викають обґрунтовані сумніви щодо об'єктивності визначеного затраченого часу на підготовку проекту пояснень.
Також судова колегія вважає завищеним визначений час для підготовки заяви про стягнення витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги.
Так, пунктом 26 вказаної заяви визначено, що розмір витрат (20 000 грн.) є звичайнім для позивача, оскільки для надання правничих послуг адвокатами АО «ЛоуКо Партнерс» використовується той самий договір для різних справ, які існують у взаємовідносинах між позивачем та іншими особами, в тому числі ОСОБА_4 та/або її матір'ю - ОСОБА_3 (а.с. 5 т. 2 ).
Тобто, адвокатом підтверджується наявність декількох позовних проваджень з типовими для сторін спорами та типовими процесуальними документами.
Таким чином, хоча сторонами договору про надання правової допомоги не поставлено в залежність розмір гонорару адвоката від затраченого часу, судова колегія зазначає, що наявний в матеріалах справи Звіт про надані послуги містить завищені показники затраченого часу.
Водночас, ч.2 ст.6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, ЄСПЛ зазначив, що згідно з його прецедентною практикою (§ 23 справи «Санді Таймс проти Об'єднаного Королівства (№ 2)» (Sunday Times v. UK (№2) від 6.11.1980, скарга № 6538/74) відшкодування судових витрат передбачає, що встановлена їх реальність, їх необхідність і, більше того, умова розумності їх розміру.
Таким чином, на суд покладаються вимоги не тільки формально дослідити умови виконання договору про надання правової допомоги, а й встановити співмірність визначеної суми з урахуванням індивідуальних обставин кожної справи.
З огляду на зазначене, суд першої інстанції мав підстави для надання оцінки співмірності заявлених до відшкодування витрат на правову допомогу, що корегулюється з прецедентною практикою ЄСПЛ.
Крім того, матеріали справи не містять доказів направлення позивачем заяви про стягнення судових витрат на адресу відповідача, що позбавило його можливості доводити неспівмірність цих витрат, тому суд першої інстанції правомірно самостійно визначив їх розмір, що підлягає відшкодуванню, виходячи з критерію розумної необхідності.
Висновки щодо можливості суду самостійно зменшувати розмір відшкодування витрат на правничу допомогу містяться у додатковій постанові Верховного суду від 30.09.2020 року у справі № 201/14495/16-ц.
Судом першої інстанції враховано, що дана справа є малозначною та розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, тому суд дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 2 000 грн., що відповідає вимогам розумності та співмірності.
З огляду на зазначене судова колегія приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції відповідно до ст.316 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу громадянина Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя Косцова І.П.
Судді Осіпов Ю.В. Скрипченко В.О.