09 березня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/18668/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Баранець О.М. - головуючий, Мамалуй О.О., Студенець В.І.
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтергеоком»
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Чинчин О.В.
від 22.07.2020
та постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Корсака В.А., Владимиренко С.В., Попікової О.В.
від 07.12.2020
за позовом 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «БРСМ-Нафта»
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтергеоком»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Студія 1+1»
про спростування недостовірної інформації та зобов?язання вчинити дії
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтергеоком» 24.12.2020 звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2020 (повний текст складено 08.12.2020) у справі № 910/18668/19.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 15.01.2021 визначено склад колегії суддів: Баранець О.М. - головуючий, Мамалуй О.О., Студенець В.І.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтергеоком» судом встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України, у зв?язку з чим ухвалою від 03.02.2021 касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення зазначених у ній недоліків.
На виконання зазначеної ухвали Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтергеоком» надало заяву про усунення недоліків касаційної скарги та касаційну скаргу в новій редакцій, у якій в обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень зазначило про те, що суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права та неправильно застосували норми матеріального права, зокрема, застосовуючи приписи статті 277 Цивільного кодексу України, суди попередніх інстанцій не врахували правових висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 910/7978/18, а при застосуванні статті 30 Закону України «Про інформацію» суди не врахували правових висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 05.12.2019 у справі № 910/14928/18, від 04.08.2020 у справі № 903/927/19, від 01.02.2018 у справі № 757/33799/15-ц, постанові Верховного Суду України від 29.11.2017 у справі № 761/6866/16-ц, рішенні Верховного Суду України від 17.10.2007 у справі № 6-495св07 та ухвалі Верховного Суду України від 01.02.2008 № 6-2236ск08.
Скаржником також зазначено про необхідність відступу від правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 10.07.2018 у справі № 910/15148/17, від 19.07.2018 у справі № 910/5117/17, від 29.11.2018 у справі № 914/2583/17 щодо поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б однієї особи у будь-який спосіб, поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача, поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності, поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право, оскільки у даних висновках не конкретизована правова норма, щодо якої викладені ці висновки.
Крім цього, скаржником зазначено про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статті 32 Конституції України у подібних правовідносинах стосовно видалення інформації.
Також скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не досліджено та не надано правової оцінки обставинам та доказам, на які посилались позивачі у справі, при цьому скаржник посилається на те, що обов'язок дослідження усіх доказів та з'ясування усіх обставин передбачено постановою Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/879/19 щодо застосування статей 236, 237 Господарського процесуального кодексу України, який не взято до уваги апеляційним судом.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтергеоком» колегія суддів встановила, що касаційна скарга позивача-2 подана на підставі пунктів 1, 2, 3 та 4 абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, у порядку та строку, передбачених статтею 289 Господарського процесуального кодексу України, та відповідає вимогам статті 290 цього Кодексу.
Наявність підстав для застосування статей 292 та 293 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги колегією суддів не встановлено.
Заперечень проти відкриття касаційного провадження в порядку статті 294 Господарського процесуального кодексу України від учасників справи не надходило.
Оскільки підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження немає, суд дійшов висновку про відкриття касаційного провадження у справі № 910/18668/19.
Частиною третьою статті 301 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Керуючись статтями 234, 235, 294, 295, частиною третьою статті 301 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтергеоком» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.12.2020 (повний текст складено 08.12.2020) у справі № 910/18668/19.
2. Призначити розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтергеоком» на 08 квітня 2021 року о 10:00 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, зал судових засідань № 7 (кабінет 328).
3. Надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 25.03.2021. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судових рішень.
4. Довести до відома учасників справи, що участь їх представників у судовому засіданні не є обов'язковою.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий О. Баранець
Судді О. Мамалуй
В. Студенець