ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
03 березня 2021 року м.Херсон Справа № 5/56-Б
Господарський суд Херсонської області у складі судді Пінтеліної Т.Г., за участю секретаря судового засідання Кудак М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою Кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю "База Постачзбутторг" м.Херсон
до Боржника: Державного підприємства "Херсонський виноробний завод" (ідентифікаційний код юридичної особи ЄДРПОУ 00412091, м.Херсон пров.Янтарний,1)
про банкрутство
За участю представників:
- ПМУ Міністерства юстиції (м.Одеса) - Литвинчук Т.О.
від кредиторів:
- Херсонський міський центр зайнятості - заступник начальника Біла О.О., довіреність №2120/06/15/21 від 04.01.21, видана строком до 31.12.2021 включно
- Управління ВД Фонду соцстрахування України в Херсонській області - головний спеціаліст Сіденко К.В., довіреність № 2 від 04.01.2021, дійсна до 31.12.2021
- ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі - Шаповал Д.В. витяг з ЄДРЮОФОПГФ станом на 14.12.2020
- ГУ ПФУ в Херсонській області - головний спеціаліст-юрисконсульт Лісовець-Назаренко Л.Ю., довіреність дійсна до 30.06.2021
від прокуратури Херсонської області - Зубік В.В.
- ВАТ «ЕК Херсонобленерго» - не прибули
- АКБ Укрсоцбанк - не прибули
- НАФ «Пріоритет» - не прибули
- ДП «Івашківський спиртзавод» - не прибули
- ПП «Альком» - не прибули
- ДП ТОВ «Юг-Тара» - не прибули
- ВУВКГ м.Херсон - не прибули
- ТОВ «Херсонвторресурси» - не прибули
- Фонд захисту інвалідів - не прибули
- Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» - не прибули
- Ліквідатор арбітражний керуючий Севрюков І.О. - не прибув
встановив :
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 18.02.2003р. прийнято заяву ТзОВ «База Постачзбутторг, ЛТД» до розгляду і порушено провадження у справі за №5/56-Б про банкрутство Херсонського виноробного заводу (суддя Ситюк В.Г.).
В подальшому справа № 5/56-Б передана до провадження судді Пінтеліної Т.Г.
Ухвалою від 27.03.2003р. за пропозицією кредитора та органу з питань банкрутства призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Пирожка Є.В., ліцензія АА № 419249 від 24.10.02р., та зобов'язано виконати встановлені Законом повноваження.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 04.07.2003р. затверджено реєстр вимог кредиторів у такому вигляді:
1 черга - сплачені кредиторами суми державного мита, АКБ «Укрсоцбанк» - 764022,42 грн.
2 черга - 25950грн.16коп. (заяв не надходило)
3 черга - ДПІ в м.Херсоні 8 790 533,92грн.
4 черга - Дніпровського районного центру зайнятості - 4444,62 грн., ВАТ «Укртелеком» - 1932,76грн., АКБ Укрсоцбанк - 94775,63грн., ТОВ «Херсонвторресурси» - 13753,00грн., НАФ «Пріоритет» - 7703,43 грн., ДП ТОВ «Юг-Тара» - 59283,36грн., Фонду захисту інвалідів - 26768,36грн., ВАТ «ЕК Херсонобленерго» - 148962,92 грн., ВУВКГ м.Херсон - 12956,35грн., ДП «Івашківський спиртзавод» - 111078,45грн., ПП «Альком» - 87500грн., ТОВ «База Постачзбутторг» - 104504,40 грн.
Ухвалено всі вимоги конкурсних кредиторів, заявлені з пропуском 30-денного строку або не заявлені взагалі, вважати погашеними і при їх надходженні залишати без розгляду.
Постановою від 20.08.2003р. визнано Херсонський виноробний завод (м.Херсон, провулок Янтарний, 1, код ЄДРПОУ 00412091) банкрутом та відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру строком на 6 місяців.
Проте, ухвалою від 10.11.2003р. зупинено процедуру ліквідації боржника, не зупиняючи повноважень ліквідатора. Херсонський міськвиконком зобов'язано терміново надати копію статуту Херсонського винзаводу в останній чинній редакції; Херсонське облстатуправління зобов'язано терміново надати довідку, коли і на підставі чого Херсонський вин завод код ЄДРПОУ 00412091, м.Херсон, пров.Янтарний,1, внесено до реєстру як об'єкт комунальної власності; зобов'язано Херсонську обласну раду надати довідку про виключення Херсонського виноробного заводу з переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.
Ухвала суду мотивована тим, що оскільки суду була надана довідка Херсонського облстатуправління, датована 19.03.2002р. №610, яка свідчить про те, що майно боржника стало об'єктом комунальної власності та про те, що згідно із Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 07 липня 1999 року N 847-XIV, боржника включено до цього переліку. Відомостей про виключення Херсонського винзаводу із зазначеного переліку у встановленому порядку до суду не надавалось. Суду не було відомо, коли і на яких підставах Херсонський винзавод став об'єктом комунальної власності.
Відповідно до п.5 ст.5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», положення цього Закону можуть застосовуватись до юридичних осіб-підприємств, що є об'єктом права державної власності, які не підлягають приватизації, в частині санації чи ліквідації після їх виключення з зазначеного переліку у встановленому порядку.
25.06.2004р. суд прийняв окрему ухвалу, якою припинив повноваження арбітражного керуючого Пирожка Є.В., призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Уварова М.Б., арбітражному керуючому Пирожку Є.В. в 10-денний термін надати суду всі наявні докази здійснення повноважень, понесених витрат (оригінали), у тому числі платіжні документи. Херсонський міськвиконком, Херсонське облстатуправління, Херсонську обласну раду повторно зобов'язано надати суду документи викладені в ухвалі суду від 10.11.2003р. Окрім цього, регіональне відділення Фонду Держмайна України зобов'язано повідомити суд, чи вживались заходи по виключенню боржника з переліку об'єктів, що не підлягають приватизації, а також перевірити законність вибуття підприємства з державної власності і передачу до комунальної власності. Зобов'язано ХОД АКБ «Укрсоцбанк» надати суду повну роздруківку руху коштів по рахункам за період з 14.02.2003р. по 25.06.2004р.
30.07.2004р. виконавчим комітетом Херсонської міської ради до суду було надано копію нової редакції статуту Херсонського виноробного заводу, код ЄДРПОУ 00412091, з якої вбачається, що Херсонський виноробний завод - державне підприємство.
Згідно ухвали суду від 27.08.2004р. залучено до участі у справі власника майна боржника - Міністерство агропромислової політики України (м.Київ) та зобов'язано його в 10-денний строк надати інформацію стосовно перспектив виключення боржника з переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, затвердженого Законом України від 07.07.99р. Ухвалою встановлено, що оскільки Міністерство агропромислової політики України, як орган, уповноважений управляти державним майном, не передавало майно Херсонського виноробного заводу по акту Херсонській обласній Раді, фактичного переходу права власності вин заводу з державної до комунальної не відбулось. Відповідно до останньої чинної редакції статуту боржника (остання редакція зареєстрована Херсонським міськвиконкомом 14.01.2000р.) п.1 - Херсонський винзавод є державним підприємством. Відповідно до п.5 ст.5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», положення цього Закону застосовуються до юридичних осіб-підприємств, що є об'єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, в частині санації чи ліквідації після виключення їх у встановленому порядку з переліку таких об'єктів. Станом на 27.08.2004р. суду не надано доказів виключення Херсонського винзаводу з переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, затвердженого Законом України від 07.07.99р., тому стосовно винзаводу не може бути застосовано процедуру ліквідації.
Ухвалою суду від 26.07.2005р. залучено до участі у справі Міністерство аграрної політики України, в якості учасника та визнано явку представника в засідання обов'язковою.
Ухвалою від 17.08.2005р. припинено повноваження ліквідатора Уварова М.Б., призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Мітюка О.П.
Ухвалою від 16.06.2007р. клопотання комітету кредиторів про припинення повноважень ліквідатора арбітражного керуючого Мітюка О.П. задоволено та призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Коваленка І.О.
30.04.2010р. суд ухвалою зобов'язав ліквідатора включити вимоги управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Херсона у розмірі 1096,71 грн. та вимоги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в сумі 40,11 грн. до реєстру вимог кредиторів як вимоги поточних кредиторів; затвердив раніше надані звіти ліквідатора про здійснення повноважень та клопотання про затвердження додаткової винагороди згідно рішення комітету кредиторів від 16.03.2010р.
31.08.2010р. суд ухвалою затвердив звіти ліквідатора Херсонського виноробного заводу Коваленка І.О. про здійснення повноважень за період квітень, травень, червень, липень 2010р. та звіти про витрати ліквідатора за червень - липень 2010р. в сумі 7 200 грн. Зобов'язав ліквідатора включити до шостої черги реєстру вимог кредиторів заявлені і визнані ним поточні вимоги управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Херсона за травень - червень 2010р. на суму 1663,83 грн., за липень - серпень 2010р. на суму 670,01 грн. та вимоги Херсонського міського центру зайнятості за період з 18.02.2003р. по 31.03.2010р. на суму 95 грн.96 коп.
24.06.2011р. суд ухвалою затвердив звіти ліквідатора Херсонського виноробного заводу Коваленка І.О. за період серпень - грудень 2010р. та січень - червень 2011р. та звіти про втрати ліквідатора за дані періоди. Зобов'язав ліквідатора включити вимоги управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Херсона за вересень - жовтень 2010р. на суму 442,56 грн., за листопад - грудень 2010р. на суму 424,87 грн., за січень - березень 2011р. на суму 652,11 грн., за квітень - травень на суму - 458,45грн грн. та вимоги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м. Херсон в сумі 323469,17 грн., що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян шляхом капіталізації відповідних платежів до реєстру вимог кредиторів як вимоги поточних кредиторів.
За ухвалою суду від 23.06.2015р. припинено достроково повноваження ліквідатора Херсонського виноробного заводу арбітражного керуючого Коваленка Ігоря Олександровича; призначено ліквідатором Херсонського виноробного заводу арбітражного керуючого Севрюкова Івана Олексійовича (свідоцтво від 08.04.2013р. №706).
Ухвалою від 24.04.2017р. за відповідним клопотанням управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні про правонаступництво ухвалено в подальшому замість кредитора управління Пенсійного фонду України в місті Херсоні вважати кредитором Херсонське об'єднане управління Пенсійного фонду України Херсонської області.
Ухвалою від 22.06.2017р. суд здійснив процесуальне правонаступництво та замінив кредитора у справі Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" на його правонаступника Публічне акціонерне товариство "Укртелеком", та залучив до участі у справі в якості сторони у справі про банкрутство - кредитора Публічне акціонерне товариство "Укртелеком". Також ухвалено скаргу Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області на бездіяльність арбітражного керуючого Севрюкова Івана Олексійовича у даній справі залишено без задоволення. Зобов'язано арбітражного керуючого Севрюкова Івана Олексійовича відповідно до п. 11 ст.30 Закону не рідше одного разу на місяць надавати комітету кредиторів та суду звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.
Ухвалою від 09.11.2017р. суд задовольнив відповідне клопотання та здійснив заміну кредитора по справі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Херсоні, код ЄДРПОУ 25900302 на його правонаступника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Херсонській області, ідентифікаційний код 41313410, вул. Рєпіна, 1, м. Херсон, 73034.
Ухвалою від 28.02.2019р. суд задовольнив відповідне клопотання та здійснив заміну кредитора - Херсонське об'єднане управління Пенсійного фонду України Херсонської області підлягає на правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (м. Херсон вул. 28 Армії 6, код ЄДРПОУ 21295057).
Ухвалою від 04.11.2019р. суд ухвалив замінити кредитора - Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (м. Херсон пр. Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 39394259) на Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (м. Херсон пр. Ушакова, 75, код 43143201).
Ухвалою від 10.01.2020р. суд здійснив процесуальне правонаступництво та замінив Міністерство аграрної політики та продовольства України на Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (ідентифікаційний код юридичної особи ЄДРПОУ 37508596, юридична адреса: 01008, вул. Грушевського, 12/2, м. Київ); Головне територіальне управління юстиції у Херсонській області замінено на Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ідентифікаційний код юридичної особи ЄДРПОУ 43315529, для листування - 73003, м.Херсон вул. Потьомкінська, 42/14. Цією ж ухвалою суд зобов'язав Севрюкова І.О., який був присутній у судовому засіданні 10.01.2020р., невідкладно (терміново) направити на адресу суду та комітету кредиторів наявні докази оскарження рішення (наказу) про анулювання свідоцтва арбітражного керуючого (копію позовної заяви та усіх процесуальних документів, прийнятих судом за цією заявою станом на 10.01.2020р.).
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що станом на день розгляду справи органом управління боржника Державного підприємства "Херсонський виноробний завод" (ідентифікаційний код юридичної особи ЄДРПОУ 00412091, м.Херсон пров.Янтарний, 1) є Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.
Оскільки, ухвалою від 10.11.2003р. зупинено процедуру ліквідації боржника, не зупиняючи повноважень ліквідатора, таким чином фактично, провадження у справі наразі триває у процедурі розпорядження майном.
Суд зазначає, що частиною 4 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Так, ухвалою від 10.01.2020р. суд розглянув та задовольнив клопотання Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про здійснення процесуального правонаступництва, замінив учасника у справі - Міністерства аграрної політики та продовольства України на Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2019 року № 829 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» реорганізовано Міністерство аграрної політики та продовольства шляхом приєднання до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, перейменовано Міністерство економічного розвитку і торгівлі України на Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (пункт 1, 2 Постанови).
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України «Деякі питання управління Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства об'єктами державної власності» від 09.10.2019 № 954-р повноваження з управління корпоративними правами держави Державного підприємства "Херсонський виноробний завод", ідентифікаційний код юридичної особи ЄДРПОУ 00412091, були передані із сфери управління Мінагрополітики до сфери управління Мінекономіки.
02.10.2019 року Верховною Радою України прийнято Закон №145-IX "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2019, № 46, ст.302), який набрав чинності 20 жовтня 2019р.
Верховна Рада України постановила визнати таким, що втратив чинність, Закон України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (Відомості Верховної Ради України, 1999р., № 37, ст.332 із наступними змінами). Зазначеним Законом України внесено зміни до законодавчих актів України, зокрема, у ст.96 Кодексу України з процедур банкрутства.
У відповідності до Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 145-IX "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" установлено, що у справах про банкрутство державних підприємств, у тому числі казенних підприємств, або акціонерних товариств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, не застосовуються судова процедура санації, крім тих, що задіяні у виконанні державного оборонного замовлення, виробництві, розробленні, модернізації, ремонті, обслуговуванні озброєння та військової техніки, та судова процедура ліквідації, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом.
За наявними у справі доказами, підприємство-боржник не відноситься до переліку підприємств, що задіяні у виконанні державного оборонного замовлення, виробництві, розробленні, модернізації, ремонті, обслуговуванні озброєння та військової техніки, або ж ліквідуються за рішенням власника протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом.
Зазначені об'єкти права державної власності можуть бути перетворені в акціонерні товариства без права внесення до статутного капіталу майна, визначеного частиною другою статті 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".
Статтею 96 Кодексу України з процедур банкрутства (Особливості банкрутства державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків) встановлено, що Боржник зобов'язаний надати господарському суду докази, що підтверджують належність боржника до державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків.
Кабінет Міністрів України вживає заходів для запобігання банкрутству державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, визначає оптимальні шляхи відновлення їх платоспроможності та координує дії відповідних органів виконавчої влади.
Органи виконавчої влади приймають рішення щодо: доцільності надання державної підтримки неплатоспроможним підприємствам; розроблення заходів, спрямованих на забезпечення захисту інтересів держави і вибір оптимальних шляхів реструктуризації та погашення боргових зобов'язань; проведення аналізу фінансового стану боржника, його санації та погодження плану санації; доцільності виключення відповідних суб'єктів господарювання з переліку підприємств, що є об'єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, та застосування до них процедури санації чи ліквідації.
З метою запобігання банкрутству державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, може застосовуватися порука. Відтак, за наявними у справі, наданими учасниками провадження доказами до підприємства-боржника не може бути застосовано судову процедуру санації або ліквідації.
Згідно ст.4 Кодексу України з процедур банкрутства (Заходи щодо запобігання банкрутству боржника - юридичної особи та позасудові процедури) засновники (учасники, акціонери) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, центральні органи виконавчої влади, органи Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов'язані своєчасно вживати заходів для запобігання банкрутству боржника.
Засновники (учасники, акціонери) боржника, власники майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, кредитори боржника, інші особи в межах заходів щодо запобігання банкрутству боржника можуть надати боржнику фінансову допомогу в розмірі, достатньому для погашення грошових зобов'язань боржника перед кредиторами, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування і відновлення платоспроможності боржника (санація боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство).
Статтею 6 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що відповідно до цього Кодексу щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута.
Відповідно до ст.49 Кодексу України з процедур банкрутства (Закінчення процедури розпорядження майном) у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі.
До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень - схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом.
У підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень: - ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом; - ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом;
- постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
- ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.
Враховуючи, що провадження у справі відкрито (порушено) ухвалою від 18.02.2003р., відбулись зміни у законодавстві, яке має бути наразі застосовано під час розгляду даної справи, суд ухвалою від 16.03.2020р. призначив підсумкове засідання у справі, при цьому зобов'язав Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, боржника, комітет кредиторів до 07.04.2020р. надати суду пропозиції стосовно подальшого провадження у справі на підставі чинного законодавства. Повторно зобов'язано ОСОБА_1 невідкладно (терміново) направити на адресу суду та комітету кредиторів наявні докази оскарження рішення (наказу) про анулювання свідоцтва арбітражного керуючого (копію позовної заяви та усіх процесуальних документів, прийнятих судом за цією заявою).
18.03.2020р. до суду надійшло клопотання ГУ ДПС у Херсонській області від 17.03.2020р. за вих..№2423/9/21-22-08-03-04 про відсторонення ліквідатора від виконання повноважень та призначення нового ліквідатора у справі.
Окрім цього, до суду від Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України надійшли наступні документи:
- 01.04.2020р. заява (від 26.03.2020р. № 2431-05/290) про відсторонення ОСОБА_1 від виконання повноважень у справі;
- 01.04.2020р. письмові пояснення (від 26.03.2020р. № 2431-05/294), у яких просить зобов'язати Севрюкова І.О. скликати збори кредиторів для прийняття рішення щодо подальшого провадження у справі про банкрутство боржника та подання відповідного клопотання;
- 07.04.2020р. надійшло клопотання електронною поштою (від 06.04.2020р. № 2431-05/318) про відкладення розгляду справи, призначеного на 07.04.2020р. на іншу дату, після офіційного припинення карантину в Україні.
06.04.2020р. від ГУ ДПС у Херсонській області до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи через запроваджений карантин в Україні.
Ухвалою суду від 07.04.2020 було вирішено розгляд справи відкласти. Призначити підсумкове засідання у справі на 29 квітня 2020 року. Повторно зобов'язано Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, боржника, комітет кредиторів до 29.04.2020р. надати суду пропозиції стосовно подальшого провадження у справі на підставі чинного законодавства. Повторно зобов'язано ОСОБА_1 невідкладно (терміново) направити на адресу суду та комітету кредиторів наявні докази оскарження рішення (наказу) про анулювання свідоцтва арбітражного керуючого (копію позовної заяви та усіх процесуальних документів, прийнятих судом за цією заявою).
Судом в ухвалі запропоновано учасникам справи подати клопотання про розгляд справи за відсутності представників учасників справи № 5/56-Б, за наявними у ній матеріалами, в зв'язку зі встановленням на усій території України карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України короновірусу "COVID-19".
23.04.2020 від Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України клопотання (від 15.04.2020р. № 2431-05/333) про відкладення розгляду справи, призначеного на 29.04.2020р. на іншу дату, після офіційного припинення карантину в Україні.
27.04.2020 від арбітражного керуючого Севрюкова І.О. (через систему «Електронний суд» вих. №02-01/00031 від 27.04.2020) додаткові пояснення у справі, згідно яких останній просить відкласти судове засідання через карантин (при цьому до зазначених пояснень вкотре не додано доказів оскарження рішення (наказу) про анулювання свідоцтва арбітражного керуючого (копії позовної заяви та усіх процесуальних документів, прийнятих судом за цією заявою), які суд ухвалою зобов'язував ОСОБА_1 направити на адресу суду та комітету кредиторів).
29.04.2020 від кредитора Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (вих.№3549/9/21-22-08-03-04 від 28.04.2020) на виконання вимог ухвали суду подано заяву, в якій кредитор не вбачає підстав для закриття провадження у справі про банкрутство ДП «Херсонський виноробний завод» та просить судове засідання призначене на 29.04.2020 перенести на іншу дату в зв'язку із карантином.
Таким чином, у зв'язку із запровадженням в Україні карантину через спалах короновірусу "COVID-19", враховуючи подані до суду клопотання, суд направляє учасникам справи ухвалу-повідомлення, а не ухвалу-виклик та не викликає представників учасників справи для участі у судовому засіданні. Задля убезпечення від ризику життя та здоров'я людей, зокрема учасників справи та працівників суду, клопотання про відкладення розгляду справи підлягають задоволенню. Разом з тим, суд спроможний прийняти рішення у справі за умови надання учасниками справи належних та допустимих документів та доказів, без участі представників та учасників справи. Вказане вбачається із ухвали суду від 29.04.2020р., за якою розгляд справи відкладено, призначено підсумкове засідання у справі на 21 травня 2020 року об 11:00; зобов'язано Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України суду пропозиції стосовно подальшого провадження у справі на підставі чинного законодавства; зобов'язано ПОВТОРНО Севрюкова І.О. невідкладно (терміново) направити на адресу суду та комітету кредиторів наявні докази оскарження рішення (наказу) про анулювання свідоцтва арбітражного керуючого (копію позовної заяви та усіх процесуальних документів, прийнятих судом за цією заявою).
Проте, станом на 21.05.2020р. ОСОБА_1 не надав до суду наявні докази оскарження рішення (наказу) про анулювання свідоцтва арбітражного керуючого (копію позовної заяви та усіх процесуальних документів, прийнятих судом за цією заявою). Відтак, були підстави вважати, що станом на 21.05.2020р. свідоцтво арбітражного керуючого керуючого ОСОБА_1 анульовано.
Суд зазначає, що від Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України:
- 15.05.2020р. електронною поштою надійшло клопотання про визнання причин неявки представника поважною, відкладення розгляду справи після офіційного припинення карантину.
- 19.05.2020р. письмові пояснення (від 13.05.2020р № 2431-05/413) за якими просять суд зобов'язати ОСОБА_1 скликати збори кредиторів для прийняття рішення щодо подальшого провадження у справі про банкрутство боржника та подання відповідного клопотання.
21.05.2020 від ОСОБА_1 (через систему «Електронний суд» від 21.05.2020) додаткові пояснення у справі, згідно яких останній просить відкласти судове засідання через карантин (при цьому до зазначених пояснень вкотре не додано доказів оскарження рішення (наказу) про анулювання свідоцтва арбітражного керуючого (копії позовної заяви та усіх процесуальних документів, прийнятих судом за цією заявою), які суд ухвалою зобов'язував ОСОБА_1 направити на адресу суду та комітету кредиторів).
Таким чином, суд ухвалою від 21.05.2020р. розгляд справи відклав. Визначив дату наступного судового засідання (підсумкове засідання) після офіційного припинення (скасування дії) карантину в Україні. Зобов'язав Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України суду пропозиції стосовно подальшого провадження у справі на підставі чинного законодавства. Зобов'язав повторно ОСОБА_1 невідкладно (терміново) направити на адресу суду та комітету кредиторів наявні докази оскарження рішення (наказу) про анулювання свідоцтва арбітражного керуючого (копію позовної заяви та усіх процесуальних документів, прийнятих судом за цією заявою). Копію даної ухвали-повідомлення надіслано усім учасникам справи, у тому числі ОСОБА_1 на електронну адресу та на адресу АДРЕСА_1 .
10.08.2020р. ОСОБА_1 подав до суду звіти про свою поточну діяльність.
28.12.2020р. від Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України надійшло клопотання (від 24.12.2020р. № 2431-05/974), яким просять суд: розглянути письмові пояснення Мінекономіки №№ 2431-05/294 від 26.03.2020, 2431-05/413 від 13.05.2020, 2431-05/482 від 01.06.2020; розглянути заяву Мінекономіки про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень ліквідатора № 2431-05/290 від 26.03.2020; постановити ухвали за результатом розгляду письмових пояснень Мінекономіки №№ 2431-05/294 від 26.03.2020, 2431-05/413 від 13.05.2020, 2431-05/482 від 01.06.2020 та заяви Мінекономіки №2431-05/290 від 26.03.2020; зобов'язати арбітражного керуючого Севрюкова І. О. скликати збори кредиторів для прийняття рішення щодо подальшого провадження у справі про банкрутство ДП «Херсонський виноробний завод» та подання до суду відповідного клопотання.
Ухвалою від 11.01.2021р. вирішено прийняти клопотання Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (від 24.12.2020р. № 2431-05/974), до розгляду. Призначено судове засідання для розгляду клопотання на 09 лютого 2021 року о 10:30 год. Зобов'язано ОСОБА_1 невідкладно (терміново) направити на адресу суду та комітету кредиторів наявні докази оскарження рішення (наказу) про анулювання свідоцтва арбітражного керуючого (копію позовної заяви та усіх процесуальних документів, прийнятих судом за цією заявою). Зобов'язано арбітражного керуючого Севрюкова І. О. скликати збори кредиторів для прийняття рішення щодо подальшого провадження у справі про банкрутство ДП «Херсонський виноробний завод» та подання до суду відповідного клопотання.
З часу прийняття ухвали від 11.01.2021р. до суду надійшли наступні документи: 1) 22.01.2021 від арбітражного керуючого Севрюкова І.О. надійшли проміжні звіти про діяльність ліквідатора за липень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2020 року, роздруківки заключних виписок за вказані періоди, а також роздруківка розпорядження КМУ №1101-р з веб-порталу Урядовий портал, додаток до розпорядження у виді Переліку цілісних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій, що передаються до сфери управління Фонду державного майна; 2) 22.01.2021р. від арбітражного керуючого Севрюкова І.О. надійшов звіт ліквідатора (проміжний), в якому просив суд діяти, зокрема посилаючись на карантин, в правовому дусі карантину та відкласти судове засіданні по справі до скасування карантину.
Ухвалою від 25.01.2021 заяву Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про проведення судового засідання в режимі відеоконфенції задоволено, доручено Подільському районному суду м.Києва забезпечити її проведення.
05.02.2021 до канцелярії суду від арбітражного керуючого Севрюкова І.О. надійшов проміжний звіт про діяльність ліквідатора за січень 2021 року, до якого зокрема додано копію постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 11.02.2020р. по справі №540/2204/19, П'ятого апеляційного адміністративного суду від 16.07.2020р. та постанову Верховного суду від 19.01.2021р., копію виконавчого листа по справі №540/2204/19.
09.02.2021 безпосередньо у судовому засіданні арбітражний керуючий Севрюков І.О. надав до суду протокол засідання комітету кредиторів №24/к від 09.02.2021, у порядку денному якого зазначено 2 питання: 1. розгляд звітів ліквідатора за травень 2017 - січень 2021, інформація про використання коштів боржника, затвердження звіту про оплату послуг ліквідатора; 2. розгляд інформації ліквідатора про стан та подальші перспективи процедури банкрутства Херсонського виноробного заводу.
Представник Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Гріненко Н.В. щодо поданих в судовому засіданні документів зазначила, що вони на адресу Міністерства не надходили, доказів направлення усім учасникам справи арбітражним керуючим не було надано, щодо проведення комітету кредиторів запрошення не отримували, проміжні звіти не надходили, стосовно нарахування грошової винагороди також нічого не отримували, в зв'язку з чим просила відмовити в долучені протоколу з додатками.
Представник ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі Кромп О.П. в засіданні пояснив, що повідомлення про засідання комітету кредиторів він отримав безпосередньо перед початком судового засідання від арбітражного керуючого в будівлі суду.
Від інших учасників процесу заяв, клопотань не надходило.
Суд в ухвалі від 09.02.2021р. наголосив на тому, що доказів скликання комітету кредиторів арбітражним керуючим Севрюковим І.О. не надано, протокол засідання комітету кредиторів не підписаний учасниками, особу, що підписала протокол від НАФ "Пріоритет" не визначено, причини неявки в судове засідання невідомі, чи взагалі відбулось засідання комітету кредиторів на якому розглядалась чи не розглядалась можливість укладення мирової угоди станом на день подання даного клопотання, суду не надано, таким чином подані арбітражним керуючим в засіданні 09.02.2021 протокол засідання комітету кредиторів з додатками до уваги не приймаються.
Суд розгляд справи відклав, призначив підсумкове засідання у справі на 03 березня 2021 року на о 10:00 год., викликав представників комітету кредиторів та ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Севрюкова І.О. для обов'язкової участі у судовому засіданні; зобов'язано арбітражного керуючого Севрюкова І. О.: шляхом належного повідомлення кредиторів, скликати збори кредиторів для прийняття рішення щодо подальшого провадження у справі про банкрутство ДП «Херсонський виноробний завод», можливого укладення мирової угоди та подання до суду відповідного клопотання; надіслати на адресу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України завірені копії усіх договорів оренди майна боржника з можливими додатковими угодами (додатками до договорів). Задоволено клопотання-заява Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про проведення судового засідання по даній справі 03.03.2021р. о 10год 00хв. в режимі відеоконференції. Доручено Святошинському районному суду м.Києва забезпечити участь представника Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України в судовому засіданні по справі № 5/56-Б 03.03.2021р. о 10.00 год. в режимі відеоконференції.
03.03.2021р. на адресу суду від ГУ ДПС у Херсонській області, АР Крим та м.Севастополі надійшло підтвердження позиції податкового органу, з доказами направлення учасникам справи, за яким вбачається, що 16.03.2020р. відбулось засідання комітету кредиторів в межах даної справи, на якому прийнято рішення звернутись до суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого Севрюкова І.О. від виконання повноважень ліквідатора ДП «Херсонський виноробний завод». Окрім цього, комітетом кредиторів прийнято рішення звернутись до суду з клопотанням про призначення ліквідатором арбітражного керуючого Акопяна Г.Г. На підставі викладеного просили задовольнити клопотання голови комітету кредиторів - ГУ ДПС у Херсонській області, АР Крим та м.Севастополі.
Інші учасники справи не скористались своїми правами щодо подання заяв про можливість розгляду справи або проведення окремого судового засідання без їх участі, або мотивованого клопотання про відкладення розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
З матеріалів клопотання встановлено, що згідно з абзацом 5 статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, учасником у справі про банкрутство є державний орган з питань банкрутства.
Відповідно до абзацу 3 пункту 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 року №228, Мін'юст є державним органом з питань банкрутства.
Як зазначено у статті 214 Господарського кодексу України, державну політику щодо запобігання банкрутству, забезпечення умов реалізації процедур відновлення платоспроможності суб'єкта підприємництва або визнання його банкрутом стосовно державних підприємств здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері банкрутства.
Відповідно до п. п. 1 пункту 3 Положення, основним завданням Мін'юсту, зокрема, є забезпечення формування та реалізація державної політики з питань банкрутства.
Процедура розпорядження майном щодо боржника ДП «Херсонський виноробний завод» проводиться понад сімнадцять років.
ДП «Херсонський виноробний завод» відповідно до Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» було включено до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.
Приписами частини 4 статті 96 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції після 19.01.2013 року (далі - Закон в редакції після 19.01.2013) було встановлено обмеження щодо можливості застосування до юридичних осіб-підприємств, що є об'єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, положень цього Закону в частині санації та ліквідації. До таких суб'єктів господарювання могли бути застосовані виключно процедури розпорядження майном та мирова угода. При цьому, застосування таких судових процедур банкрутства як санація та ліквідація є можливим лише після виключення юридичної особи-боржника у встановленому порядку з переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.
Разом з тим, абзацом 1 частини 2 розділу III Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» (№145-ІХ від 02.10.2019) встановлено, що у справах про банкрутство державних підприємств, у тому числі казенних підприємств, або акціонерних товариств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, не застосовуються судова процедура санації, крім тих, що задіяні у виконанні державного оборонного замовлення, виробництві, розробленні, модернізації, ремонті, обслуговуванні озброєння та військової техніки, та судова процедура ліквідації, крім тих, що ліквідується за рішенням власника протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною 3 статті 214 Господарського кодексу України до державних підприємств, які відповідно до закону не підлягають приватизації, процедури санації чи ліквідації застосовуються лише після виключення їх у встановленому порядку з переліку об'єктів, що підлягають приватизації.
Отже, до зазначеного державного підприємства до 21.10.2019 року не могли бути застосовані санація та ліквідація, єдиним можливим завершенням процедури банкрутства боржника було укладення мирової угоди у справі про банкрутство на стадії розпорядження майном.
Пропозиція щодо укладення мирової угоди ні від органу уповноваженого управляти державним майном, ні від боржника та кредиторів до господарського суду Херсонської області не надходила та судом не розглядалась.
Згідно положень частини 1 статті 7 Закону в редакції після 19.01.2013 року до суб'єкта господарювання - боржника, щодо якого здійснюється провадження у справі про банкрутство, до 21.10.2019 року застосовувались такі судові процедури банкрутства як розпорядження майном боржника, мирова угода, санація (відновлення платоспроможності) боржника, ліквідація банкрута.
З 21.10.2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 року № 2597-VIII. Зазначений Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
З урахуванням приписів Прикінцевих та перехідних положень Кодексу подальший розгляд справи № 5/56-Б про банкрутство ДП «Херсонський виноробний завод» здійснюється відповідно до положень Кодексу та перебуває на стадії розпорядження майном.
Відповідно до частини 1 статті 6 Кодексу щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника, санація боржника, ліквідація банкрута.
Таким чином, з огляду на приписи Кодексу, укладання мирової угоди у справі про банкрутство №5/56-Б про банкрутство ДП «Херсонський виноробний завод» між кредиторами і боржником на даний час не є можливим.
Відповідно до частин 2, 3 статті 96 Кодексу, яка визначає особливості банкрутства державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, Кабінет Міністрів України вживає заходів для запобігання банкрутству державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, визначає оптимальні шляхи відновлення їх платоспроможності та координує дії відповідних органів виконавчої влади.
Органи виконавчої влади приймають рішення щодо: доцільності надання державної підтримки неплатоспроможним підприємствам; розроблення заходів, спрямованих на забезпечення захисту інтересів держави і вибору оптимальних шляхів реструктуризації та погашення боргових зобов'язань; проведення аналізу фінансового стану боржника, його санації та погодження плану санації; доцільності виключення відповідних суб'єктів господарювання з переліку підприємств, що є об'єктами права державної власності, які не підлягають приватизації та застосуванню до них процедури санації чи ліквідації.
Міністерство економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства України є органом, уповноваженим управляти державним майном ДП «Херсонський виноробний завод».
При цьому, Міністерство економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства України протягом сімнадцяти років процедури розпорядження майном ДП «Херсонський виноробний завод» жодних з вище перелічених заходів, передбачених статтею 96 Кодексу щодо відновлення платоспроможності боржника не вживало.
Водночас слід зауважити, що процедури банкрутства згідно Кодексу мають строковий характер.
Згідно частини 2 статті 44 Кодексу процедура розпорядження майном боржника вводиться строком до 170 календарних днів.
Провадження у справах про банкрутство регулюється Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України (частина 1 статті 2 Кодексу).
Відповідно до частини 1 статті 49 Кодексу, у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі.
Провадження у справі про банкрутство може бути закрито у випадках, передбачених - пунктами 1, 2, 5 і 7 частини першої цієї статті, на всіх стадіях провадження у справі - про банкрутство (до та після визнання боржника банкрутом), у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 8 і 9 частини першої цієї статті, - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 6 частини першої цієї статті, - лише після визнання боржника банкрутом.
За приписами пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо відсутній предмет спору.
Як зазначено у мотивувальній частині постанови Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.04.2018 у справі № 21/146/06, «відсутність предмета спору» означає припинення існування правовідносин внаслідок певних обставин (оплати боргу, знищення предмету спору, скасування оспорюваного акту). Зазначене не виключає можливості припинення предмета спору в силу законодавчого припису. В даному випадку таким законодавчим приписом є вимоги абзацу 1 частини 2 розділу III Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», частини 4 статті 96 Закону в редакції після 19.01.2013 року щодо незастосування до державних підприємств, які не підлягають приватизації судової процедури санації та ліквідації.
Отже, з огляду на те, що провадження у справі № 5/56-Б про банкрутство ДП «Херсонський виноробний завод» триває понад 17 років на стадії розпорядження майном і за цей період, зокрема, з моменту порушення справи та до моменту набрання чинності Кодексом (тобто до 21.10.2019 року) у справі не укладено мирової угоди в процедурі розпорядження майном, а чинна редакція Кодексу не передбачає такого інституту у процедурі банкрутства як мирова угода; боржник не був виключений з переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації і це унеможливлює застосування щодо нього процедур санації чи ліквідації; для забезпечення принципів розгляду справи впродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом і гарантування правової певності кредиторів, вимоги яких визнані судом і включені до реєстру вимог кредиторів; можна зробити висновок про закриття провадження у справі про банкрутство ДП «Херсонський виноробний завод» на підставі пункту 9 частини 1 статті 90 Кодексу та пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Вищезазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство від 10.12.2019 у справі № 906/1290/15.
Окрім того, слід зазначити, що закриття провадження у справі про банкрутство не порушує майнові права та інтереси кредиторів, оскільки кредитори за наявності ознак прибутковості у підприємства та внаслідок скасування мораторію, що був введений у процедурі банкрутства, отримають можливість задовольнити власні вимоги в загальному порядку без здійснення провадження у справі про банкрутство.
Таким чином, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 44, ст. 49, ст. 90, ст. 96 Кодексу, ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства та абзацу 1 частини 2 розділу III Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» провадження у справі про банкрутство ДП «Херсонський виноробний завод» підлягає закриттю.
Відтак, відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута.
У частині 3 статті 214 Господарського кодексу України зазначено, що до державних підприємств, які відповідно до закону не підлягають приватизації, вказані процедури застосовуються в частині санації чи ліквідації лише після виключення їх у встановленому порядку з переліку об'єктів, що не підлягають приватизації.
Згідно із частиною 4 статті 96 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" положення цього Закону застосовуються до юридичних осіб - підприємств, що є об'єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, в частині санації чи ліквідації після виключення їх у встановленому порядку з переліку таких об'єктів.
Відповідно до пункту 5 статті 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" положення цього закону застосовуються до юридичних осіб-підприємств, що є об'єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, в частині санації чи ліквідації після виключення їх у встановленому порядку з переліку таких об'єктів.
Отже, вказані норми, а також і положення частини 3 статті 214 Господарського кодексу України, і Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" встановлюють обмеження в застосуванні норм Закону про банкрутство (щодо процедур санації чи ліквідації) до юридичних осіб-підприємств, що є об'єктами права державної власності, та які включені до переліку об'єктів, що не підлягають приватизації.
Відтак до боржника, що є об'єктом права державної власності і не підлягає приватизації та внесеного до переліку відповідно до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності що не підлягають приватизації" може бути застосовано дві судові процедури банкрутства - процедура розпорядження майном та процедура мирової угоди.
Згідно із додатком 1 до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" боржник - ДП «Херсонський виноробний завод» віднесений до переліку підприємств, що не підлягають приватизації, а отже до нього не можуть бути застосовані такі судові процедури банкрутства як ліквідація та санація.
З 21.10.2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 року № 2597-VIII, який набрав чинності 21.04.2019 року. Зазначений Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
З урахуванням приписів Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства подальший розгляд справи № 5/56-Б про банкрутство ДП «Херсонський виноробний завод» судом здійснюється відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства.
Провадження у справі № 5/56-Б про банкрутство ДП «Херсонський виноробний завод» перебуває на стадії розпорядження майном.
Згідно з частинами 1, 2 статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації). Процедура розпорядження майном боржника вводиться строком до 170 календарних днів.
Відповідно до частини 1 статті 6 Кодексу України з процедур банкрутства щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута.
В порівнянні з приписами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який був чинним до 21.10.2019 року, чинна редакція Кодексу України з процедур банкрутства не передбачає такого інституту у процедурі банкрутства як мирова угода, тобто немає нормативного закріплення можливості та порядку укладення мирової угоди між кредиторами та боржником у цій справі про банкрутство.
Відтак, з огляду на приписи Кодексу України з процедур банкрутства, укладання мирової угоди у справі про банкрутство № 5/56-Б про банкрутство ДП «Херсонський виноробний завод» між кредиторами і боржником на даний час не є можливим.
Поряд з цим, суд зауважує, що 20.12.2019 року набув чинності Закон України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 02.10.2019 №145-IX.
Пунктом 3 розділу III "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону встановлено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім пункту 1 розділу II цього Закону, який вводиться в дію одночасно з введенням в дію Кодексу України з процедур банкрутства.
Установлено, що у справах про банкрутство державних підприємств, у тому числі казенних підприємств, або акціонерних товариств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, не застосовуються судова процедура санації, крім тих, що задіяні у виконанні державного оборонного замовлення, виробництві, розробленні, модернізації, ремонті, обслуговуванні озброєння та військової техніки, та судова процедура ліквідації, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом.
Під час процедури санації нерухоме майно таких підприємств може бути відчужене лише у випадках, передбачених планом санації, погодженим з органом (суб'єктом), уповноваженим управляти державним майном.
Отже, суд дійшов висновку, що норми Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 02.10.2019 року №145-IX встановлюють обмеження в застосуванні Кодексу України з процедур банкрутства щодо процедур санації та ліквідації державних підприємств, у тому числі казенних підприємств, або акціонерних товариств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що ДП «Херсонський виноробний завод» є підприємством з державною формою власності, застосування відносно боржника судової процедури санації чи визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури не є можливим.
Провадження у справі № 5/56-Б про банкрутство ДП «Херсонський виноробний завод» перебуває на стадії розпорядження майном. Оскільки, ухвалою від 10.11.2003р. зупинено процедуру ліквідації боржника, не зупиняючи повноважень ліквідатора.
Водночас слід зауважити, що процедури банкрутства за приписами Кодексу України з процедур банкрутства, мають строковий характер.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції, учасником якої є Україна, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сюрмелі проти Німеччини" від 08.06.2006 року визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції тривалість судового провадження, яке продовжувалося у судах понад 16 років та відсутність ефективних засобів оскарження затяжного характеру триваючого розгляду цивільної справи в національному законодавстві Німеччини.
Отже, у разі тривалого здійснення провадження у справі про банкрутство через неможливість його завершення із застосуванням спеціальних норм законодавства про банкрутство суд має право застосувати загальні процесуальні норми з метою забезпечення права на справедливий суд в розумінні строків розгляду справи і забезпечення балансу інтересів кредиторів та боржника під час судового провадження.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору.
Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України", від 27.04.2000 року у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 року у справі "Красношапка проти України").
Водночас на державні органи покладено обов'язок щодо дотримання принципу ''належного урядування'' і ті з них, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (рішення ЄСПЛ від 20.11.2011 року у справі ''Рисовський проти України'').
Згідно частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до частини 1 статті 49 Кодексу України з процедур банкрутства у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі.
За приписами Кодексу України з процедур банкрутства у підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень:
- ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом;
- ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом;
- постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
- ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо:
1) боржник - юридична особа не внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
2) юридичну особу, яка є боржником, припинено в установленому законодавством порядку, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
3) у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того самого боржника;
4) відновлено платоспроможність боржника або погашені всі вимоги кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів;
5) затверджено звіт керуючого санацією або ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом;
6) до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог;
7) справа не підлягає розгляду в господарських судах України;
8) господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника;
9) в інших випадках, передбачених законом.
Провадження у справі про банкрутство може бути закрито у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 5 і 7 частини першої цієї статті, на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (до та після визнання боржника банкрутом), у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 8 і 9 частини першої цієї статті, - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 6 частини першої цієї статті, - лише після визнання боржника банкрутом.
Про закриття провадження у справі про банкрутство постановляється ухвала. За приписами пункту 1 ст.231 ГПК України та п.2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо справа не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства та якщо відсутній предмет спору.
Беручи до уваги те, що:
- провадження у справі № 5/56-Б про банкрутство ДП «Херсонський виноробний завод» триває понад сімнадцять років на стадії розпорядження майном і за цей період, зокрема, з моменту порушення справи та до моменту набрання чинності Кодексом України з процедур банкрутства (тобто до 21.10.2019 року) у справі не укладено мирової угоди в процедурі розпорядження майном у цій справі, а чинна редакція Кодексу України з процедур банкрутства не передбачає такого інституту у процедурі банкрутства як мирова угода;
- норми Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 02.10.2019 року №145-IX встановлюють обмеження в застосуванні Кодексу України з процедур банкрутства щодо процедур санації та ліквідації державних підприємств, у тому числі казенних підприємств, або акціонерних товариств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, а також те, що чинний у справі про банкрутство мораторій упродовж тривалого часу забороняє задоволення вимог конкурсних кредиторів боржника, для забезпечення принципів розгляду справи впродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом і гарантування правової певності кредиторів, вимоги яких визнані судом і включені до реєстру вимог кредиторів, для забезпечення принципів розгляду справи впродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом та гарантування правової певності кредиторів, суд дійшов до висновку про необхідність закриття провадження у справі про банкрутство ДП «Херсонський виноробний завод» на підставі пункту 9 частини 1 статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства та пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, судом прийнято до уваги правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 10.12.2019 року у справі № 906/1290/15 та у постанові від 07.10.2020 року Верховного Суду у справі № 917/1230/15. У зазначеній постанові зазначено, що "відсутність предмета спору" в розумінні пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України означає припинення існування спірних правовідносин внаслідок певних обставин (оплати боргу, знищення предмета спору, скасування оспорюваного акта).
Зазначене не виключає можливості припинення предмета спору на підставі законодавчого припису. В цьому випадку таким законодавчим приписом є вимоги частини четвертої статті 96 Закону про банкрутство (чинного на момент прийняття рішень господарським судом Херсонської області), які обмежують можливість здійснення процедури банкрутства підприємства, що не підлягає приватизації, щодо переходу до процедур санації та ліквідації. Отже, процедура розпорядження майном може завершитися укладенням мирової угоди у справі про банкрутство або закриттям провадження у справі про банкрутство із застосуванням пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Предметом провадження у справі про банкрутство є досягнення легітимної мети визначеної Законом про банкрутство, яким встановлено умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.
З огляду на викладене, наявність встановленого законом обмеження щодо застосування до боржника, який не був виключений з переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, процедур санації чи ліквідації (частина четверта статті 96 Закону про банкрутство), неукладення впродовж тривалого часу мирової угоди в процедурі розпорядження майном у цій справі та відсутність у зв'язку з наведеним успішного завершення процедури банкрутства боржника позбавляють можливості досягнення легітимної мети Закону про банкрутство.
Суд зазначає, що вимога Закону (Кодексу) про необхідність закриття провадження у справі з даних підстав виключає необхідність рішення комітету кредиторів з цього питання.
Керуючись ст.ст.2, 6,49, 90 Кодексу України з процедур банкрутства, пунктом 2 частини 1 статті 231, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Припинити процедуру розпорядження майном ДП «Херсонський виноробний завод» (ідентифікаційний код юридичної особи ЄДРПОУ 00412091, м.Херсон, пров.Янтарний,1) та припинити повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Севрюкова Івана Олексійовича.
2. Закрити провадження у справі № 5/56-Б про банкрутство ДП «Херсонський виноробний завод» (ідентифікаційний код юридичної особи ЄДРПОУ 00412091, м.Херсон пров.Янтарний,1).
3. Скасувати дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, заборони та обмеження, введені господарським судом Херсонської області під час розгляду даної справи № 5/56-Б.
4. Копію ухвали направити учасникам провадження у справі про банкрутство, суб'єкту державної реєстрації для внесення відповідної інформації до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та державному органу з питань банкрутства.
Ухвала суду набрала законної сили з дня її прийняття судом 03.03.2021р. , згідно ст.9 Кодексу України з процедур банкрутства, однак може бути оскаржена до Південно-Західного апеляційного господарського суду.
Суддя Т.Г. Пінтеліна