ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.03.2021Справа № 910/1973/21
Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтермаріум»
про скасування судового наказу № 910/1973/21 від 15.02.2021 виданого в порядку наказного провадження
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Київградосервіс»
про видачу судового наказу за вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтермаріум»
про стягнення 52 500, 00 грн передплати
Представники: без виклику сторін
09.02.2021 до Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «БК Київградосервіс» із заявою видачу судового наказу за вимогою Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Київградосервіс» про стягнення 52 500, 00 грн передплати за договором №01-13/08/2018 від 13.08.2018, у зв'язку із не виконанням взятих на себе зобов'язань в частині надання послуг.
15.02.2021 за вказаною заявою Господарським судом міста Києва у складі судді Спичака О.М. був виданий судовий наказ про стягнення 52 500, 00 грн передплати та витрати по сплаті судового збору в сумі 227,00 грн.
09.02.2021 через відділ діловодства суду від боржника надійшла заява про скасування судового наказу Господарського суду міста Києва № 910/1973/21 від 15.02.2021.
В своїй заяві Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтермаріум» вказує, що вимоги стягувача є повністю необґрунтованими, адже Товариством з обмеженою відповідальністю «БК Київградосервіс» було порушено умови договору №01-13/08/2018 від 13.08.2018 в частині надання необхідної документації для виконання робіт.
Про необхідність надати паспорт опорядження фасаду керівник стягувача був повідомлений неодноразово у телефонному режимі. Боржник стверджує, що стягувачем було проігноровано усні прохання щодо надання паспорта опорядження фасаду будівлі або споруди, тому 18.06.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтермаріум" було направлено лист-вимогу №01-18/06-19 щодо необхідності надання паспорта опорядження фасаду будівлі або споруди, оскільки, ненадання - унеможливлює належне виконання обов'язків боржником. Вказану вище вимогу було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю «БК Київградосервіс», однак, жодної відповіді так і не надходило.
Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «БК Київградосервіс» порушило умови Договору, що в свою чергу унеможливлює завершення виконання зобов'язань із оформлення та отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами боржником.
Частиною 1 статті 157 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Частиною 3 статті 158 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 333 цього Кодексу.
При цьому положення Господарського процесуального кодексу України не ставлять в залежність скасування судового наказу за заявою боржника від обґрунтованості його доводів, викладених у такій заяві, а лише передбачають необхідність зазначення в ній про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача (п. 5 ч. 3 ст. 157 Господарського процесуального кодексу України).
Зважаючи на те, що заява про скасування судового наказу відповідає вимогам до форми і змісту заяви про скасування судового наказу, встановленим ч.ч. 3, 4, 5 ст. 157 цього Кодексу, суд, керуючись ч. 3 ст. 158 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про скасування судового наказу Господарського суду міста Києва від 15.02.2021 у справі №910/1973/21 виданого за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Київградосервіс» .
Окрім того, боржником було подано заяву у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України про здійснення розподілу судових витрат та стягнення на його користь витрат на професійну правничу допомогу та судовий збір.
Розглянувши подану заяву в частині розподілу судових витрат, суд дійшов висновку про відмову її задоволенні з огляду на таке.
Частиною 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження та позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до статей 147, 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу. Судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований в порядку, передбаченому цим розділом (ст. 154 Господарського процесуального кодексу України).
Так, нормами статті 157 Господарського процесуального кодексу України врегульовано, що боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, якщо, зокрема, він наголошує на повній або частковій необґрунтованості вимог стягувача. У разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 333 цього Кодексу (ч. 3 ст. 158 Господарського процесуального кодексу України.
Аналіз наведених приписів процесуального законодавства, свідчить, що наказне провадження є безспірним, тобто, в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер. Заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право і сам факт подання заяви боржником є достатньою підставою для скасування судового наказу, так як закон не зобов'язує суд на цій стадії перевіряти обґрунтованість заперечень боржника. Зазначені у заяві про скасування судового наказу доводи боржника можуть бути перевірені судом лише під час розгляду справи в порядку позовного провадження.
Отже, розгляд заяви про скасування судового наказу не є розглядом спору по суті, а лише свідчить про наявність спору, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження, і відповідно приписами розділу ІІ Господарського процесуального кодексу України не передбачено розподілу будь-яких судових витрат за результатами розгляду такої заяви. Як визначено ч. 3 ст. 158 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує лише питання про поворот виконання судового наказу.
Приписи ж статті 129 Господарського процесуального кодексу України регулюють питання розподілу судових витрат між сторонами спору в залежності від результатів розгляду справи по суті, а відтак, в даному випадку, не підлягають застосуванню. Судові витрати, які понесені учасниками під час наказного провадження в подальшому можуть бути враховані та розподілені за результатами розгляду даного спору в порядку позовного провадження.
За таких обставин, виходячи з того, що Господарським процесуальним кодексом України не передбачено розподілу судових витрат за результатами розгляду заяви про скасування судового наказу, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні заяви боржника про стягнення з заявника витрат на правову допомогу та судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 157, 158 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Скасувати судовий наказ Господарського суду міста Києва №910/1973/21від 15.02.2021, виданий за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Київградосервіс» про видачу судового наказу за вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтермаріум» про стягнення 52 500, 00 грн передплати та та витрати по сплаті судового збору в сумі 227,00 грн.
2. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтермаріум» в задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правову (правничу) допомогу та судового збору.
3. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «БК Київградосервіс», що товариство не позбавлене права звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. При цьому, суд звертає увагу заявника, що у відповідності до приписів ч. 2 ст. 151 Господарського процесуального кодексу України у разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. Однак, у разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Спичак