10 березня 2021 року м.Суми
Справа №591/2232/20
Номер провадження 22-ц/816/377/21
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Левченко Т. А. (суддя-доповідач),
суддів - Криворотенка В. І. , Собини О. І.
сторони:
позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку письмового позовного провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»
на заочне рішення Зарічного районного суду м. Суми від 30 грудня 2020 року, ухвалене у складі судді Шелєхової Г.В., в приміщенні Зарічного районного суду м. Суми, повний текст судового рішення виготовлено 30 грудня 2020 року, -
У квітні 2020 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі- АТ КБ «ПриватБанк») за допомогою засобів поштового зв'язку звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги мотивує тим, що відповідачка звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Заяву № б/н від 17 січня 2011 року.
Відповідачка при підписанні анкети-заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку складає між нею та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
Так як відповідачка порушила взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, позивач просить стягнути з неї заборгованість, яка станом на 22 березня 2020 року становить 50 812 грн 96 коп. та складається із: заборгованості по тілу кредиту - 32 263 грн 12 коп., в т.ч.: 0 грн 00 коп. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 32 263 грн 12 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0 грн 00 коп. - заборгованість за нарахованими відсотками; 0 грн 00 коп. - заборгованість за простроченими відсотками; 8373 грн 35 коп. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України, 7280 грн 63 коп. - нарахована пеня, 0 грн 00 коп. - нараховано комісії, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн 00 коп. - штраф (фіксована частина), 2395 грн 86 коп. - штраф (процентна складова); та стягнути судові витрати.
Зарічний районний суд м. Суми заочним рішенням від 30 грудня 2020 рокупозов АТ КБ «ПриватБанк» задовольнив частково.
Стягнув з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 9158 грн 46 коп. та 378 грн 36 коп. в рахунок відшкодування судового збору.
В іншій частині вимог відмовив у зв'язку з їх необгрунтованістю.
В апеляційній скарзі АТ КБ ПриватБанк», не погоджуючись з рішенням суду в частині незадоволених позовних вимог (щодо стягнення частини заборгованості за тілом кредиту, відсотків, нарахованих за ст. 625 ЦК України, пені та штрафу), посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення в частині незадоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. В іншій частині рішення залишити без змін. Стягнути з відповідачки судові витрати.
В доводах апеляційної скарги вказує, що з моменту підписання відповідачкою заяви, між банком та нею був укладений договір в порядку ч. 1 ст. 634 ЦК України шляхом приєднання клієнта до запропонованого банком договору.
Зазначає, що крім анкети-заяви відповідачкою було підписано довідку про умови кредитування з використанням кредитної картки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», в якій зазначені тип кредитної лінії, пільговий період, базова процентна ставка за користування кредитом (2,5% в місяць (30% річних), розмір та строк внесення щомісячних платежів, розмір комісії, умови щодо сплати пені за несвоєчасне погашення заборгованості та щодо сплати штрафу.
Відповідачка після отримання картки за умовами укладеного договору здійснила дії щодо проведення її активації, користувалася карткою, а також отримувала кредитні кошти з власної ініціативи. Активація картки та користування картковим рахунком свідчать, на думку банку, про укладення сторонами кредитного договору. Крім того, відповідачка зверталася до банку з метою перевипуску карти, отримувала перевипущені картки з новими номерами та продовженим строком дії, якими продовжила користуватися.
Отже, відповідачка при укладенні кредитного договору була належним чином ознайомлена з його умовами, акцептувала пропозицію банку, отримала кредитну картку, користувалася кредитними коштами, а також визнала укладення кредитного договору та погодилася з його умовами, вчинивши дії, спрямовані на виконання укладеного договору.
Зазначає, що суд не здійснив перерахування заборгованості за процентами та неустойкою, а натомість лише зменшив заборгованість відповідачки за тілом кредиту.
Посилання суду на те, що одночасне нарахування пені та штрафу є притягненням до подвійної відповідальності не свідчить про те, що відповідачка може бути звільнена від обов'язку сплачувати неустойку взагалі.
Також вважає, що суд безпідставно відмовив у стягненні процентів за ст. 625 ЦК України.
Від відповідачки надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи вбачається, що 17 січня 2011 року між сторонами укладено кредитний договір № б/н шляхом оформлення й підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг та довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», за яким відповідачка отримала платіжну картку - кредитка «Універсальна» (а. с. 32-33).
Згідно довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» від 17 січня 2011 року, з умовами якої відповідачка погодилася, про що свідчить її особистий підпис на вказаній довідці, зазначено тип картки -MasterCard Mass, тип кредитної лінії - відновлювальна, пільговий період (нарахування процентів здійснюється за ставкою 0,01 % річних) - до 55 днів (пільгова ставка діє при умові погашення заборгованості до 25 числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості), базова відсоткова ставка - 2,5 % на місяць (розраховується на залишок непростроченої заборгованості, виходячи із розрахунку 360 днів на рік), розмір щомісячних платежів 7% від заборгованості, але не менше 50 грн і не більше залишку заборгованості, строк внесення платежів - до 25 числа місяця, наступного за звітним. Пеня за несвоєчасне погашення заборгованості: пеня (1) = (базова процентна ставка по договору)/30 - нараховується за кожен день прострочення кредиту, пеня (2) = 1% від заборгованості, але не менше 30 грн на місяць, нараховується 1 раз на місяць, при наявності прострочення по кредиту або процентам 5 і більше днів при виникненні прострочення на суму від 50 грн і більше. Штраф при порушенні строків платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених договором, більше, ніж на 30 днів: 500 грн + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту з урахуванням нарахованих і прострочених процентів та комісій.
Відповідно до довідки банку ОСОБА_1 згідно даного кредитного договору було видано наступні кредитні картки №№: НОМЕР_1 (дата відкриття - 17 січня 2011 року, термін дії - 11/14), НОМЕР_2 (дата відкриття - 03 жовтня 2011 року, термін дії- 05/15), НОМЕР_3 (дата відкриття - 31 жовтня 2014 року, термін дії - 06/17), НОМЕР_4 (дата відкриття - 09 грудня 2014 року, термін дії - 10/18), НОМЕР_5 (дата відкриття - 01 лютого 2016 року, термін дії - 05/19), НОМЕР_6 (дата відкриття - 13 вересня 2019 року, термін дії - 03/23) (а. с. 30).
Також банком на підтвердження своїх вимог надано Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 06 березня 2010 року № СП-2010-256, які відповідачкою не підписані, та виписку по рахунку (а. с. 21-29; 34-59).
Згідно наданого АТ КБ «ПриватБанк» розрахунку заборгованість відповідачки перед позивачем станом на 22 березня 2020 року становить 50 812 грн 96 коп., яка складається з: 32 263 грн 12 коп. - заборгованості по тілу кредиту, в т.ч.: 0 грн 00 коп. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 32 263 грн 12 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0 грн 00 коп. - заборгованість за нарахованими відсотками; 0 грн 00 коп. - заборгованість за простроченими відсотками; 8373 грн 35 коп. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України, 7280 грн 63 коп. - нарахована пеня, 0 грн 00 коп. - нараховано комісії, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн 00 коп. - штраф (фіксована частина), 2395 грн 86 коп. - штраф (процентна складова)
Частиною 1 статті 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. ст. 526, 530 ч. 1 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Задовольняючи позов частково,суд першої інстанції виходив з того, що банк безпідставно до тіла кредиту зарахував нараховані відсотки, відтак банк не довів наявність у відповідачки заборгованості за простроченим тілом кредиту в заявленому розмірі 32 263 грн 12 коп. та стягнув з відповідачки заборгованість за тілом кредиту в сумі 9158 грн 46 коп., віднявши із заявленої суми тіла кредиту відсотки погашені за рахунок тіла кредиту.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно зменшив заборгованість за тілом кредиту, не встановивши суму заборгованості по процентам.
При зверненні до суду з даним позовом банк, зокрема, ставив питання про стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту в сумі 32 263 грн 12 коп.
З наданого банком розрахунку заборгованості за період з 01 червня 2015 року по 30 листопада 2019 вбачається, що банк починаючи з 01 червня 2015 року погашав відсотки за рахунок тіла кредиту. Доказів погодження сторонами договору в письмовій формі такого порядку погашення відсотків позивачем не надано. Крім того, такі дії банку не відповідають суті кредитних правовідносин, оскільки відсотки за своєю суттю є платою за користування кредитними коштами. Отже банк безпідставно збільшив тіло кредиту за рахунок відсотків. А тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення заборгованості по тілу кредиту в сумі 9158 грн 46 коп., шляхом віднімання із заявленої банком до стягнення заборгованості по тілу кредиту 32 263 грн 12 коп. безпідставно зарахованих до тіла кредиту відсотків на суму 23 104 грн 54 коп.
Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит відповідно до ст. 625 ЦК України, колегія суддів зазначає наступне.
При зверненні до суду з даним позовом в частині нарахування вказаних відсотків, банк взагалі не обґрунтовує порядок і розмір їх нарахування, проте з розрахунку заборгованості вбачається, що банк обраховував їх, виходячи з процентної ставки 84% річних, проте оскільки анкета-заява від 17 січня 2011 року та довідка про умови кредитування, підписані відповідачкою, не містять умов щодо погодження вказаної відсоткової ставки за прострочення виконання грошового зобов'язання, відтак відсутні підстави вважати, що сторони обумовили в письмовому вигляді сплату відсотків за прострочення виконання грошового зобов'язання у зазначеному розмірі.
При цьому з підстав стягнення трьох процентів річних позовні вимоги не заявлялися.
Проте, заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно звільнив відповідачку від обов'язку сплатити неустойку.
Умовами кредитування, які визначені у довідці про умови кредитування, підписаній 17 січня 2011 року відповідачкою, передбачено нарахування, крім пені, штрафу за порушення строків платежів по будь-якому грошовому зобов'язанню у розмірі 500 грн. + 5 % від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. (Правовий висновок Верховного Суду України у справі № 6-2003цс15).
ПАТ КБ «ПриватБанк» надано суду докази про порушення відповідачем умов кредитного договору, яке полягає у несплаті щомісячних платежів на погашення кредиту та процентів. В той же час за це порушення банком нараховано і пеню, і штраф, що відповідно до наведеної правової позиції Верховного Суду України, є подвійною цивільно-правовою відповідальністю за одне і те саме порушення.
Місцевий суд також встановив, що нарахування банком і пені, і штрафу є подвійною цивільно-правовою відповідальністю за одне і те саме порушення, проте по суті спір в цій частині вимог не вирішив.
У зв'язку з зазначеним, суд апеляційної інстанції з урахуванням обставин справи, балансу інтересів сторін, вважає за необхідне стягнути з відповідача неустойку у вигляді штрафу в розмірі 957 грн 92 коп., який складається з фіксованої частини - 500 грн та процентної складової (5% від суми заборгованості) - 457 грн 92 коп., а вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення пені задоволенню не підлягають, виходячи з наведених вище підстав.
Отже, виходячи з викладеного, рішення суду першої інстанції на підставі п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню в частині вирішення позовних вимог про стягнення штрафу з ухваленням в цій частині нового рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» штрафу за порушення строків виконання зобов'язання за кредитним договором б/н від 17 січня 2011 року на загальну суму 957 грн 92 коп.
Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України рішення суду в частині розподілу судових витрат підлягає зміні.
Пропорційно до задоволеної частини позовних вимог та апеляційної скарги з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору: в розмірі 415 грн 49 коп. за подання позовної заяви та 72 грн 51 коп. за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 2; 376 ч. 1 п. 3, 4; 381-382 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.
Заочне рішення Зарічного районного суду м. Суми від 30 грудня 2020 року в даній справі скасувати в частині вирішення позовних вимог про стягнення штрафу та ухвалити в цій частині нове рішення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» штраф за порушення строків виконання зобов'язання за кредитним договором № б/н від 17 січня 2011 року в розмірі 957 гривень 92 копійки.
Заочне рішення Зарічного районного суду м. Суми від 30 грудня 2020 року змінити в частині розподілу судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 418 гривень 49 копійки судового збору за подання позовної заяви.
В іншій оскаржуваній частинізаочне рішення Зарічного районного суду м. Суми від 30 грудня 2020 року залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 72 гривні 51 копійку судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 19, п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач Т.А. Левченко
Судді: В.І. Криворотенко
О.І. Собина