Справа № 461/1735/21
Провадження № 1-кс/461/1446/21
09.03.2021 року, слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі:
заявника ОСОБА_3
слідчого ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
розглянувши у судовому засіданні клопотання ОСОБА_6 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12021140000000107 від 02 лютого 2021 року за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України, -
ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про часткове скасування арешту на майно. Свої вимоги мотивував тим, що 01 лютого 2021 року, близько 21 год. 46 хв. у м. Львові по вул. Городоцькій, 94 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_6 . В результаті ДТП - неповнолітній пішохід ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження, а транспортний засіб механічні пошкодження. За даним фактом 02 лютого 2021 року були внесені відомості до ЄРДР за №12021140000000107 за ч. 2 ст. 286 КК України. Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова було накладено арешт на вказаний транспортний засіб, що належить ОСОБА_8 з забороною користування, розпорядження та проведення обліково-реєстраційних операцій. Вказує, що автомобіль зберігається на спеціальному майданчику, та знаходиться на відкритій місцевості, на нього потрапляє волога, та за зберігання кожного дня необхідно сплачувати грошові кошти. Оскільки заявник має постійне місце проживання, може зберігати транспортний засіб в гаражному приміщенні і не буде вчиняти будь-яких дій з його відчуження, просить слідчого суддю скасувати арешт накладений на автомобіль Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_8 в частині заборони користування транспортним засобом, та зобов'язати слідчого ОСОБА_4 повернути автомобіль заявнику на зберігання.
В судовому засіданні заявник клопотання підтримав та просив задовольнити.
Слідчий під час розгляду клопотання, проти скасування арешту майна заперечив. Зазначив, що вилучений транспортний засіб є речовим доказом, як це визнано постановою слідчого. Крім того, досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває, та призначено ряд експертиз, у зв'язку з чим в задоволенні клопотання просив відмовити.
Слідчий суддя, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши надані матеріали клопотання, приходить до висновку, що таке задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Положення статей 317 та 319 ЦК України визначають зміст права власності, зокрема, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
У той же час, відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно в тому числі є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим ВРзСТ СУ ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021140000000107 від 02 лютого 2021 року за ч. 2 ст. 286 КК України. У межах даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді було накладено арешт на автомобіль марки Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_1 який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_8 місцем зберігання автомобіля визначено територію спецмайданчика за адресою: м.Львів, вул. Авіаційна, 7.
Тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна (п.1 ч. 1 ст. 169 КПК України).
Ухвалою слідчого судді ввід 03 лютого 2021 року на вказаний транспортний засіб було накладено арешт. Правовою підставою для арешту майна є забезпечення збереження речових доказів.
За правилами ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
У той же час, положення ч. 1 ст. 174 КПК України визначають, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Розгляд клопотання слідчого про арешт майна був проведений слідчим суддею без виклику осіб - власників даного майна у порядку ч. 2 ст. 172 КПК України, оскільки це було необхідним з метою його забезпечення.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що майно, яке має ознаки речового доказу може вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні. Арешт майна з підстави передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
До компетенції органу досудового розслідування належить встановлення чи є вказане майно предметом злочину і хто ж фактично є його власником, для чого, з метою його збереження, запобігання приховування, пошкодження, псування, зникнення, втраті, знищення, використання, пересування, передачі, відчуження, слідчим суддею накладено на нього арешт як на речовий доказ, який у разі повідомлення особі про підозру у майбутньому може бути предметом забезпечення виконання вироку.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, втручання у власність (користування) юридичних осіб це вимушений захід, який держава застосовує тимчасово для досягнення певного результату. Втручання держави у володіння майном є виправданим, якщо воно здійснюється для задоволення суспільного інтересу, у визначенні якого суд надає державам право користуватися значною свободою розсуду з огляду на те, що національні органи влади краще знають потреби власного суспільства і перебувають у кращому становищі, ніж міжнародний суддя для оцінки того, що становить суспільний інтерес. Правомірним є арешт за умови одночасного існування критерії в правомірності цього втручання (зокрема, законності, суспільного інтересу та справедливого балансу).
Отже, оскільки автомобіль Volkswagen Golf д.н.з. НОМЕР_1 було визнано речовим доказом, про що винесена відповідна ухвала, досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні досі триває та проводиться експертиза дослідження механізму і обставин розвитку ДТП за постановою слідчого від 03 лютого 2021 року, слідчий суддя приходить до переконання про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту з транспортного засобу у кримінальному провадженні № №12021140000000107.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне роз*яснити заявнику, що він не позбавлений можливості повторно звернутися з заявою про зняття арешту з майна після проведення всіх необхідних експертиз у кримінальному провадженні.
Керуючись ст. ст. 174, 376 КПК України, слідчий суддя -
В задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12021140000000107 від 02 лютого 2021 року за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України, - відмовити.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1