Справа № 324/102/21
Провадження № 2/324/297/2021
05 березня 2021 року Пологівський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Кацаренко І.О.,
за участю секретаря судового засідання Божко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Пологи в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі за текстом - Банк; АТ КБ «ПриватБанк») та ОСОБА_1 14 липня 2011 року уклали кредитний договір без номеру, остання також підписала довідку про умови кредитування з використанням платіжної кредитки «Кредитка Універсальна Contract».
В обґрунтування позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» зазначило, що банком на підставі договору надання банківських послуг відкрито кредитний рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, яка додається до позову, а відповідачу надано у користування кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 23000,00 грн., що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, яка додається до позовної заяви.
Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п.2.1.2.3.,.2.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, на підставі яких відповідач при укладанні договору надав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за ініціативою банку. Власник картрахунку зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, який відповідно до п.1.1.51 Договору - короткостроковий кредит, який надається банком клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною картою над сумою залишку коштів на його рахунку в розмірі ліміту кредитування.
Позивач виконав свої зобов'язання у повному обсязі надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач зобов'язався повернути витрачену частину кредитного ліміту, відповідно до п.2.1.12.3 договору. На підставі п.2.1.5.5 договору відповідач зобов'язувався погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах передбачених цим договором. Згідно п.2.1.12.7.2 договору в разі непогашення клієнтом боргових зобов'язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідкує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування кредитом клієнт сплачує банку проценти в розмірі, визначеному Тарифами, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, з розрахунку 360 календарних днів на рік. У разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитом згідно п.2.1.12.6.1 договору клієнт сплачує банку пеню в розмірі зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування.
В редакції умов та Правил, що почала діяти з 01 березня 2019 року згідно п.2.1.1.2.12 сторони дійшли згоди, що в разі починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов'язань клієнта з погашення кредиту, клієнт зобов'язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми не повернутого кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст.625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 86,4 процентів для картки «Універсальна», 84,0 процентів для картки «Універсальна голд».
У зв'язку із зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 08 грудня 2020 року має заборгованість перед позивачем у розмірі 24366,08 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 22653,54 грн.; в т.ч. заборгованості за поточним тілом кредиту у сумі 00,00 грн., заборгованості за простроченим тілом кредиту у сумі 22653,54 грн.; заборгованості за нарахованими відсотками у сумі 0,00 грн., заборгованості за простроченими відсотками у сумі 1712,54 грн.; заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України в сумі 0,00 грн., нарахованої пені у сумі 0,00 грн., нарахованої комісії у сумі 0,00 грн. Вказану заборгованість позивач просить стягнути з відповідача на користь Банку, а також просить стягнути 2270,00 грн. судового збору.
Представник позивача Дашко В.М., який діє на підставі довіреності, надав суду письмову заяву, в якій просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги Банку підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 надала суду письмову заяву, в якій позовні вимоги банку визнала, але вважає суму заборгованості безпідставно завищеною, просить врахувати, що вона є пенсіонеркою, не працює та не має можливості сплатити заборгованість одним платежем, просила судове засідання провести без її участі без застосування засобів технічної фіксації.
Суд, беручи до уваги підтримання позовних вимог позивачем, часткове визнання позову відповідачем, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
За змістом ст.ст.12, 81, 89 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Наказом Міністерства фінансів України від 21 травня 2018 року №519 (рішенням єдиного акціонера банку) було змінено найменування банку з ПАТ КБ «ПриватБанк» на АТ КБ «ПриватБанк», що підтверджується копією Статуту акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк».
Судом встановлено, що 14 липня 2011 року відповідач ОСОБА_1 звернулася до позивача АТ КБ «ПриватБанк» та підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку. Відповідач ОСОБА_1 засвідчила підписом свою згоду на те, що ця заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між нею та банком договір про надання банківських послуг. ОСОБА_1 ознайомилася та погодилася з Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення у письмовому вигляді.
До кредитного договору банк додав довідку про умови кредитування з використанням платіжної картки кредитки «Кредитка Універсальна» Contract», яка підписана 14 липня 2011 року ОСОБА_1 .
Згідно з наданим банком розрахунком у відповідача ОСОБА_1 станом на 08 грудня 2020 року утворилася перед позивачем заборгованість за договором №б/н від 14 липня 2011 року у сумі 24366,08 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 22653,54 грн.; в т.ч. заборгованості за поточним тілом кредиту у сумі 00,00 грн., заборгованості за простроченим тілом кредиту у сумі 22653,54 грн.; заборгованості за нарахованими відсотками у сумі 0,00 грн., заборгованості за простроченими відсотками у сумі 1712,54 грн.; заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України в сумі 0,00 грн., нарахованої пені у сумі 0,00 грн., нарахованої комісії у сумі 0,00 грн.
Судом враховано, що відповідно до ч.1 і ч. 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ "ПриватБанк").
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст.633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Судом встановлено, що вищезазначений кредитний договір від 14 липня 2011 року складається не лише із анкети-заяви за підписом ОСОБА_1 , а також із довідки про умови кредитування з використанням платіжної кредитної картки «Кредитка Універсальна Contract» за підписом ОСОБА_1 про ознайомлення зі всіма Умовами кредитування, зокрема: типом картки, пільговим періодом, валютою, ставками процентів, пені, комісії, штрафів тощо, з якими відповідач ОСОБА_1 погодилася у повному обсязі та які, у тому числі, містять умови, ставки, порядок нарахування банком позичальнику процентів, пені, комісії та штрафів тощо.
Суд у цій справі виходить з презумпції правомірності правочину - вищезазначеного кредитного договору (ст.204 ЦК України), а також презумпції обов'язковості договору (ст.629 ЦК України).
Оскільки правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 користувалася вищезазначеним кредитом, наданим їй банком, але належним чином не виконувала своїх зобов'язань за вищезазначеним кредитним договором, несвоєчасно та не у повному обсязі сплачувала нараховані їй банком платежі, передбачені договором, що підтверджується розрахунком заборгованості відповідача перед банком та випискою по рахунку відповідача, що долучені банком до позовної заяви.
Відповідачем не спростовано факту отримання грошових коштів від банку за вищезазначеним кредитним договором у цій справі, а із розрахунку заборгованості та виписки по рахунку відповідача встановлено, що вона частково сплачувала заборгованість.
Згідно зі ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у сумі 22653,54 грн. є такими, що підлягають задоволенню.
У той же час судом враховано, що відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно із ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За умовами договору сторони погодили щомісячну сплату відсотків за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом, який наданий на строк дії кредитної картки.
Як встановлено із довідки, наданої позивачем, за кредитним договором бн від 14 липня 2011 року ОСОБА_1 отримала три кредитних карток, а саме: 14 липня 2011 року № НОМЕР_1 строком дії до 04/15, 22 жовтня 2014 року № НОМЕР_2 строком дії до 06/18, 19 липня 2018 року № НОМЕР_3 строком дії до 06/22.
Тому, зважаючи на строк дії останньої кредитної картки - до 06/22, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за простроченими відсотками у сумі 1712,54 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У заяві позичальника від 14 липня 2011 року базова процентна ставка по кредиту не зазначена.
Разом з тим, позичальником ОСОБА_1 14 липня 2011 року було підписано довідку про Умови кредитування з використанням платіжної картки кредитки «Кредитка Універсальна» Contract», згідно якої остання своїм підписом засвідчила ознайомлення та згоду з умовами використання даного типу кредитної картки, а саме: про отримання кредиту з видачею кредитної картки у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування ним з процентною ставкою на залишок заборгованості у розмірі 1,7% в місяць та визначенням строку внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, який йде за звітним, в розмірі 7 % від заборгованості, який розраховується за наступною формулою: пеня = пеня 1 + пеня 2, де пеня 1 = базова відсоткова ставка по договору/30 - нараховується на кожен день прострочення кредиту, пеня 2 = 1% від заборгованості, але не менше 30 грн. в місяць, нараховується 1 раз в місяць, при наявності заборгованості по кредиту або відсоткам 5 і більше днів при виникненні прострочення на суму від 50 грн.
Таким чином, суд дійшов висновку, що у результаті порушення ОСОБА_1 умов кредитного договору бн від 14 липня 2011 року банк мав право на нарахування відповідачу та стягнення з відповідача у цій справі заборгованості за вищезазначеним кредитним договором у сумі 24366,08 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 22653,54 грн., та заборгованості за простроченими відсотками у сумі 1712,54 грн.
До суми заборгованості за кредитним договором Банк не включав стягнення пені та штрафів у даній справі.
Відповідач про застосування строку позовної давності не заявляв, тому питання про його застосування у цій справі судом до будь-якої заборгованості відповідача за договором не вирішується.
Крім того, в силу вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути понесені останнім судові витрати, які складаються із витрат по оплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 3, 16, 207, 509, 525, 526, 546, 549, 610, 625, 629, 1048-1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст.11, 12, 13, 81, 133, 141, 247 ч.2, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_4 , місце реєстрації якої: АДРЕСА_1 , на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», яке знаходиться за адресою: 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги,50, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, на р/р № НОМЕР_5 заборгованість за кредитним договором без номеру від 14 липня 2011 року в загальній сумі 24366 (двадцять чотири тисячі триста шістдесят шість) гривень 08 копійок та 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок судового збору, а всього стягнути 26636 (двадцять шість тисяч шістсот тридцять шість) гривень 08 копійок.
Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Пологівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Кацаренко І. О.