1Справа № 335/1758/21 3/335/588/2021
04 березня 2021 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Макаров В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, депутата Запорізької міської ради (посвідчення № 64), зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не притягувалася до адміністративної відповідальності,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП,
17.02.2021 року на розгляд Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшов протокол про адміністративне правопорушення серія ВАБ № 026338 від 13.01.2021 року відносно ОСОБА_1 , в якому вказано, що 13.01.2021 року о 16.00 год., ОСОБА_1 , являючись організатором мітингу за адресою: м. Запоріжжя, проспект Соборний, 206, чим порушив п.п. 6 п. 2 Постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020 року «Про встановлення карантину та запровадження поширення протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CоV-2».
Дії особи кваліфіковані поліцією як вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 належно повідомлена про день, час та місце розгляду справи не з'явилася, що не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність повернення протоколу про адміністративне правопорушення на доопрацювання з наступних підстав.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Проте, наведеним вимогам протокол про адміністративне правопорушення не відповідає.
Положення ч. 1 ст. 9 КУпАП передбачають, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Отже склад будь-якого адміністративного правопорушення, що передбачене законом, характеризується єдністю чотирьох елементів: об'єкт і об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона. При цьому, не доведення або відсутність в діянні конкретної особи будь-якого з цих елементів, виключає склад відповідного правопорушення, а значить і адміністративну відповідальність за вчинення такого діяння.
Частиною 1 статті 44-3 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Отже, об'єктивною стороною цього правопорушення є: або порушення правил щодо карантину людей, або порушення санітарно-гігієнічних правил і норм, або порушення санітарно-протиепідемічних правил і норм, які при цьому (тобто, кожне з яких), передбачене Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» чи іншими актами законодавства, а також порушення рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами (як окреме діяння).
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 13.01.2021 року о 16.00 год. ОСОБА_1 , являючись організатором мітингу за адресою: м. Запоріжжя, проспект Соборний, 206, чим порушила правила карантину, тобто конкретно не вказано, які саме дії вона вчинила та що порушила, чи то правила щодо карантину людей, чи санітарно-гігієнічні, чи санітарно-протиепідемічні правила або, що вона порушила якесь рішення органу місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. Не вказана кількість осіб присутніх на цьому мітингу та яким чином вона його здійснювала.
Таким чином в протоколі не розписана об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
У відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Судом встановлено, що в порушення вимог статті 256 КУпАП, до матеріалів справи не долучено письмові пояснення ОСОБА_1 , про які зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення.
Також, в протоколі про адміністративне правопорушення відсутні будь-які відомості щодо того, якими саме доказами, передбаченими в ст. 251 КУпАП, підтверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП. Відсутні будь-які матеріали відео фіксації правопорушення, будь-які інші докази, які б могли підтвердити факт правопорушення.
У складеному протоколі взагалі не відображено свідків-очевидців подій за обставинами, які інкримінуються ОСОБА_1 , а також їх повних анкетних даних та достовірної адреси місця їх фактичного проживання.
Суд констатує, що до протоколу про адміністративне правопорушення було долучено фото, з якого вбачається, що є свідки обставин події, проте жодного свідка адміністративного правопорушення в протоколі не зазначено.
Свідками є фізичні особи, яким можуть бути відомі будь-які обставини, що мають значення для розслідування і вирішення кримінальної, адміністративної чи цивільної справи.
Лише на підтвердження провини ОСОБА_1 до протоколу було надано рапорт ДОП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції Агаркова Володимира (без дати ), однак, при розгляді справи не можливо визнати його допустимим доказом, оскільки рапорти є внутрішнім документом, яким працівник поліції повідомляє начальника про певну подію та не є процесуальним джерелом доказів в розумінні вимог КУпАП. Також суд враховує висновки, викладені у постановах ВС/КАС у справі № 524/5741/16-а від 20.05.2020 року, ВС/КАС у справі № 161/5372/17 від 29.04.2020 року про те, що рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень.
Відповідно до п. 1 п. 2 розділу ІІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення від 03.09.2015 року № 347, передбачено, що оформлення справи про адміністративне правопорушення забезпечує уповноважена посадова особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення; оформлення справи про адміністративне правопорушення передбачає нумерацію аркушів у справі, складання внутрішнього опису документів справи, наявність засвідчувального напису справи про кількість аркушів, підшивку справи, оформлення обкладинки (титульного аркуша) справи, на якій вказується: номер, дата складання протоколу про адміністративне правопорушення; відомості про особу, щодо якої складено протокол (прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання та /або місце роботи, посада); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; посада, прізвище та ініціали особи, яка склала протокол.
Порядок засвідчення копій документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року № 55. За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів: «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, відбитку печатки організації, дати засвідчення копії. Відбиток печатки ставлять так, щоб він охоплював останні кілька літер назви посади особи, яка підписала документ.
Однак, у порушення вищевказаних вимог копії документів, які додані до матеріалів справи належним чином не засвідчені з дотриманням вимог наведеного вище стандарту та не прошиті, у зв'язку з чим не можуть бути доказами у справі.
Також, в якості доказу додано фотографію нібито з місця події, яка не містить жодних вказівок щодо дати та години зафіксованої на ній події.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофеєва проти Росії», рішення від 30.05.2013 року (заява № 36673/04) у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист.
Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» від 17.10. 2014 року № 11, норми КУпАП не забороняють повернення протоколу про адміністративне правопорушення, складеного без додержання вимог статті 256 цього Кодексу вмотивованою постановою суду для належного оформлення.
Таким чином, на підставі вищенаведеного, суд вважає, що справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП слід повернути органу, що його склав, а саме Запорізькому районному управлінню поліції ГУНП в Запорізькій області зі всіма додатками до неї для усунення недоліків, які перешкоджають розгляду справи.
При доопрацюванні матеріалів справи про адміністративне правопорушення необхідно усунути вищенаведені недоліки із врахуванням ст. 38 КУпАП щодо строків накладення адміністративного стягнення.
Керуючись, ст.ст. 254, 256, 278, 280, 283-285 КУпАП, суддя
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП повернути до Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області зі всіма додатками до неї для усунення недоліків, які перешкоджають розгляду справи.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя В.О. Макаров