Дата документу 24.02.2021
Справа № 334/6153/20
Провадження № 2/334/879/21
24 лютого 2021 року м. Запоріжжя
Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Філіпової І. М.,
за участю секретаря Єременко А. В.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Діденко О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Завод металоконструкцій Укрсталь Запоріжжя» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
ОСОБА_2 звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 20 143, 16 грн. середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні з 01.08.2020 року по 28.10.2020 року в розмірі 16094,85 грн на день подання позовної заяви.
26.01.2021 року позивач подав уточнену позовну заяву, в які просить стягнути з відповідача лише середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні за період з 01.08.2020 року по 13.11.2020 року у розмірі 18 997, 20 грн, оскільки відповідачем була виплачена повністю заборгованість по заробітній платі після звернення з позовом до суду.
24.02.2021 року відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволені позову відмовити повністю. У відзиві позивач посилається на обставини щодо запровадження з 12.03.2020 року в Україні карантину у зв'язку з поширенням короновірусної інфекції, що призвело до відсутності замовлень, спаду виробництва та збиткової роботи підприємства. Ці фактори призвели до дефіциту обігових коштів та як наслідок виникнення заборгованості по заробітній платі, обов'язкових платежах, розрахунків з постачальниками. В наслідок судового стягнення майно підприємства з 28.05.2020 року по 25.06.2020 року було накладено арешт, рахунки було заблоковано, що також унеможливлювало своєчасну виплату заробітної плати.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у позові з підстав зазначених у відзиві. У представник відповідача щодо розрахунку середнього заробітку заперечень не мав, підтвердивши, що розрахунки зроблені позивачем є вірними.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 31.07.2020 року ОСОБА_2 звільнився за власним бажанням по ст. 38 КЗпП з ПрАТ «Завод металоконструкцій Укрсталь Запоріжжя», що підтверджується копією трудової книжки позивача.
Розмір заборгованості по заробітній платі на день звільнення складав 20 143, 16 грн. Відповідач частково погашав заборгованість по заробітній платі та остаточний розрахунок було проведено 13.11.2020 року, згідно довідки відповідача від 27.01.2021 року б/н.
Розрахунок середнього заробітку позивачем було здійснено на підставі Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року: заробітна плата позивача за травень - червень 2020 року для обчислення середньоденної заробітної плати склала 10290 грн (5145 грн + 5145 грн); кількість відпрацьованих днів у періоді складає 39 днів ( 19 робочих днів у травні та 20 робочих днів у червні). Середньоденна заробітна плата складає 10290 грн : 39 днів = 263,85 грн. Таким чином, середня заробіток за період з 01.08.2020 року по 13.11.2020 року складає 263, 85 х 72 робочих дня = 18 997,20 грн.
Представник відповідача, з розрахунком погодився, підтвердивши сума середнього заробітку порахована вірно, таким чином судом встановлено, що спору щодо розміру середнього заробітку між сторонами немає.
Відповідно до ст. 115 КЗпП заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Згідно ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Згідно ст. 117 КЗпП в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
У відзиві відповідач посилається на позицію Великої Палати Верховного Суду висловлену у постанові від 26.06.2019 року у справі №761/9584/15-ц, що суд може зменшити розмір відшкодування, передбаченого ст. 117 КЗпП України. Зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до ст. 117 КЗпП України, необхідно враховувати: 1) розмірпростроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором; 2) період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов'язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; 3) імовірний розмір пов'язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника; 4) іншіобставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов'язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
При цьому відповідач просив врахувати не співмірність заявленої до стягнення суму середнього заробітку зі встановленим розміром заборгованості заробітної плати, характером цієї заборгованості, взяти до уваги період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості.
Після звільнення позивач звернувся з позовом про стягнення заробітної плати через три місяці після звільнення, тому не має підстав вважати що пройшов тривалий період часу та позивач недобросовісно поводив себе відносно роботодавця. Також судом враховано, що у серпні 2020 року заборгованість по заробітній платі позивачу взагалі не виплачувалася, у вересні 2020 року заборгованість по заробітній платі була погашена у розмірі 4680,55 грн, у жовтні 2020 року - 2674,83 грн, а після пред'явлення позовної заяви - 12 787, 78 грн.
Крім того, суд враховує, що загальний розмір заборгованості з заробітної плати на день звільнення становив 20 143,16 грн, розмір заявленого позивачем середнього заробітку - 18 997,20 грн, тому суд не приймає зауваження відповідача щодо неспівмірності заявлених вимог.
КЗпП України покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов'язку наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність. Метою такого законодавчого регулювання є захист майнових прав працівника у зв'язку з його звільненням з роботи, зокрема захист права працівника на своєчасне одержання заробітної плати за виконану роботу, яка є основним засобом до існування працівника, необхідним для забезпечення його життя.
Відповідач не виконав свої зобов'язання перед позивачем належним чином, що призвело до затримки розрахунку при звільненні, при цьому відповідачем не було доведено належними доказами, що позивач при цьому діяв недобросовісно при реалізації своїх прав, що могло би привести до недотримання розумного балансу між інтересами працівника та роботодавця. При цьому посилання відповідача не відсутність коштів для сплати заробітної плати не є підставою для відмови у стягненні середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Враховуючи викладене, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 115, 116, 117 КЗпП України, ст. ст. 12,13,81,259,263,264,265,282 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Завод металоконструкцій Укрсталь Запоріжжя» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Завод металоконструкцій Укрсталь Запоріжжя» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні з 01.08.2020 року по 13.11.2020 року в розмірі 18 997 (вісімнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто сім) грн 20 коп.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Завод металоконструкцій Укрсталь Запоріжжя» на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 840 грн.80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Проголошення повного тексту ухвали 03.03.2021 року о 15 год. 10 хв.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач - Приватне акціонерне товариство «Завод металоконструкцій Укрсталь Запоріжжя», код ЄДРПОУ 05402588, юридична адреса: 69008, м. Запоріжжя, Заводський район.
Суддя: Філіпова І. М.