Дата документу 12.02.2021
Справа № 334/7020/20
Провадження № 3/334/98/21
12 лютого 2021 року суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Філіпова І.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання у м. Запоріжжя матеріали адміністративної справи, що надійшли від Управління патрульної поліції у Запорізькій області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
29.11.2020 року уповноваженою особою Управління патрульної поліції у Запорізькій області Департаменту патрульної поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 031618 (надалі по тексту - протокол від 29.11.2020 року), в якому зафіксовано, що 29.11.2020 о 18:20 у м. Запоріжжя по вул. Маршала Чуйкова, 13 водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом ВАЗ 21093, номерний знак НОМЕР_1 у стані наркотичного сп'яніння. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності надійшли до суду 03.12.2020 року, судове засідання призначено на 18.12.2020 року у межах строку, установленого у ч.1 ст. 277 КУпАП ( п'ятнадцять днів).
У судовому засіданні ОСОБА_1 з'явися особисто, а також його захисник адвокат Рибалко Ю.К, які заперечували проти адміністративного протоколу та просили закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 свою вину у порушенні ч. 1 ст. 130 КупАп не визнав та надав суду пояснення та зазначив, що співробітниками поліції не було зупинено транспортний засіб та факту керуванням ОСОБА_1 транспортним засобом не було.
Вказаний протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього додатки не може бути визнано належним доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, так як суперечать доказу, який міститься в матеріалах справи, а саме диск, який знаходиться в матеріалах справи та при огляді диску в судовому засіданні, було встановлено, що ОСОБА_1 , не керував автомобілем.
З дослідженого відеозапису не встановлено, за яким саме транспортним засобом їхала патрульна машина поліції, який державний номерний знак, та яка саме особа знаходилась за кермом.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, уважно дослідивши наявні докази, керуючись завданнями КУпАП за ст. 1, засадами забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення за ст. 7, визначення адміністративного правопорушення (проступку) за ч. 1 ст. 9, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення за ст. 247 цього Кодексу, суддя не вбачає складу адміністративного правопорушення, адже вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП не є доведеною з дотриманням стандарту доказування "поза розумним сумнівом", виходячи з наступного.
Особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення не визнала свою винуватість за ч. 1 ст. 130 КУпАП та надала ґрунтовні, логічні та послідовні пояснення щодо подій, які мали місце 29.11.2020року, за наслідками якого відносно ОСОБА_1 було складено адміністративний протокол.
ОСОБА_1 надав до суду довідку № 265 з КНП «ОКЗ НПД» ЗОР про те, що він під спостереженням нарколога не перебуває.
В судовому засіданні були допитані свідки, які пояснили, що ОСОБА_1 29.11.2020 року не керував транспортним засобом, а був пасажиром у машині.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, серед іншого, протоколом про адміністративне правопорушення. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Матеріали, які надійшли до суду, не містять доказів того, що ОСОБА_1 було відстронено від керування, а автомобіль затримано.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 245 КУпАП є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин справи, її вирішення у точній відповідності до закону.
У п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі "Кобець проти України" (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey, п. 282) зазначається, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Також Європейського суду з прав людини у своїх рішеннях вказує, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18.01.1978 у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
В такій ситуації протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по цій справі в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у судді. Таких доказів подано не було.
Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 № 1-р/2019 у справі зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип "in dubio pro reo", згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
З огляду на встановлені обставини, у зв'язку з недоведеністю факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 подія і склад адміністративного правопорушення відсутні, а притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за таких обставин, не відповідатиме засадами забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення за ст. 7, визначення адміністративного правопорушення (проступку) за ч. 1 ст. 9, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення за ст. 247 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП унормовано, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, оцінюючи та співставляючи докази в сукупності, суд приходить до висновку, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП , відтак відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Відповідно до ст. 247 п. 1 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, дотримуючись завдань КУпАП, вважаю за необхідне закрити дану справу за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Керуючись статтями 247 п. 1, 283, 284 КУпАП, суд
Закрити провадження відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Леніньський районний суд м. Запоріжжя.
За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку встановленого на оскарження.
Суддя: Філіпова І. М.