Дата документу 01.03.2021
Справа № 334/1048/21
Провадження № 2/334/1822/21
01 березня 2021 суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Філіпова І.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних збитків за несвоєчасне виконання рішення суду,-
15 лютого 2021 року позивач звернулась до суду із вказаною позовною заявою в якій просить суд стягнути з ОСОБА_2 3 % річних у розмірі 12 963,83 грн. та 54685,35 грн. інфляційних втрат, що разом складає 67649,18 за період з 18 березня 2011 року по 01.02.2021 року за несвоєчасне виконання рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 02 березня 2011 року № 2-543/11.
Позивачка звернулась з клопотанням про звільнення її від сплати судового збору за подання вказаного позову до суду, мотивуючи тим, що вона перебуває у важкому матеріальному становищі , не працює, оскільки вимушена доглядати за хворим чоловіком.
Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (§ 44 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; § 63, 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).
Вимога про сплату судового збору є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (§ 111 рішення Європейського суду з прав людини від 20 лютого 2014 року у справі «Shishkov v. Russia»).
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Оскільки з наведених заявником доводів та наданих на їх підтвердження доказів, не вбачається підстав для повного звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, проте суд вважає можливим зменшити розмір судового збору до 454 грн. враховуючи майновий стан позивача.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України - до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Враховуючи, що клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню, позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних збитків за несвоєчасне виконання рішення суду, підлягає залишенню без руху в зв'язку з необхідністю сплатити судовий збур у розмірі 454 грн.
Згідно ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 136, 177, 185 ЦПК України, Закон України "Про судовий збір", суддя-
ухвалив:
Відмовити ОСОБА_1 у задоволені клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Зменшити ОСОБА_1 розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання позовної заяви до ОСОБА_2 про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних збитків за несвоєчасне виконання рішення суду до 454 грн.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних збитків за несвоєчасне виконання рішення суду - залишити без руху.
Повідомити позивачу про необхідність, протягом п'яти днів з дня отримання копії даної ухвали виправити зазначені недоліки заяви, а саме:
- надати до суду документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують наявність підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;
Роз'яснити, заявнику, що на підставі ч.3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя: Філіпова І. М.