Справа № 161/4214/20 Головуючий у 1 інстанції: Рудська С. М.
Провадження № 22-ц/802/357/21 Категорія: 48 Доповідач: Карпук А. К.
09 березня 2021 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Карпук А.К.
суддів - Бовчалюк З.А., Здрилюк О.І.,
розглянувши клопотання представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про призначення судової будівельно-технічної експертизи в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 подану її представником ОСОБА_4 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 грудня 2020 року,
встановив:
Представник відповідача ОСОБА_2 23.02.2021 подала до апеляційного суду клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, покликаючись на те, що положення Звіту про визначення суми матеріальних збитків, завданих власнику затопленням квартири в АДРЕСА_1 (далі - Звіт) викликають сумнів щодо правомірності та об'єктивності експертизи.
Заявляючи клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи представник відповідача ОСОБА_2 посилається на неефективне надання правової допомоги представником ОСОБА_4 , унаслідок чого таке клопотання не було заявлене в суді першої інстанції та вказує на те, що наданий позивачем Звіт викликає сумнів.
Апеляційний суд, вивчивши клопотання дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення у зв'язку з таким.
Відповідно до частини 1 статті 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Всупереч вимог вказаної норми процесуального права відповідач не подала звіту експерта про причину витоку води у належній їй на праві власності квартирі та не навела обґрунтувань неможливості подання такого звіту.
Згідно з приписами частини 3 статті 83 ЦПК України, відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
З матеріалів справи вбачається, що представник відповідача був присутній у судових засіданнях 17.07.2020, 12.10.2020, однак клопотань про призначення експертизи не заявляв.
Також відповідач не поджавала відзив на позовну заяву, у якому мала право заявивти відповідне клопотання.
Судові повістки, які надсилались судом на адресу відповідача, остання не отримувала, тому вони повертались до суду без вручення відповідачеві.
Наведені обставини в сукупності спростовують доводи представника відповідача про позбавлення судом першої інстанції відповідача ОСОБА_1 права заявяити клопотання про призначення судової експертизи .
Відповідно до положень частин 1-3 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Відповідачем не подано доказів про наявність причин, які позбавили її можливості заявити клопотання про призначення експертизи в суді першої інстанції.
Покликання представника відповідача ОСОБА_2 на надання неефективної правової допомоги представником ОСОБА_4 апеляційний суд відхиляє, оскільки такі аргументи суперечать положенням пункту 11 статті 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», якою заборонено втручання в правову позицію адвоката. Також відповідачем не подано доказів про звернення до компетентних органів з вимогою про надання правової оцінки виконання професійних обов'язків адвокатом.
Наведені представником відповідача ОСОБА_2 обставини на обґрунтування сумніву у наданому позивачем Звіті стосуються не змісту Звіту і його висмновків, а обставин його документального оформлення, тому апеляційним судом відхиляються, з огляду на їх суб'єктивність та формалізм.
У пункті 5 частини третьої статті 2 ЦПК України вказано, що основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність.
Європейський суд з прав людини зауважує, що принцип «процесуальної рівності сторін» передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (DOMBO BEHEER B.V. v. THE NETHERLANDS, № 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27 жовтня 1993 року).
Оскільки відповідач не заявляла клопотання про призначення експертизи в суді першої інстанції, не подала доказів про відсутність у неї об'єктивної можливості заявити таке клопотання, не подала доказів та не навела обгрунтувань щодо неможливості спростувати подані позивачем докази без призначення експертизи, у тому числі шляхом замовлення експертного висновку особисто відповідачем, апеляційний суд дійшов висновку, що призначення експертизи судом апеляційної інстанції за наведених обставин буде порушенням принципу диспозитивності та змагальності сторін, зокрема, рівності права щодо здійснення процесуальних прав та обов'язків.
На підставі наведеного апеляційний суд дійшов висновку про відсутність передбачених законом підстав для призначення судом апеляційної інстанції судової будівельно-технічної експертизи.
Керуючись частиною 1, 2 статті 258 частиною 2 статті 381 ЦПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про призначення судової будівельно-технічної експертизи у справі за позовом за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 подану її представником ОСОБА_4 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 грудня 2020 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту даної ухвали.
Головуючий
Судді: