Справа № 761/6415/21
Провадження № 1-кс/761/4596/2021
02 березня 2021 року
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві
скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність керівника Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення,
17 лютого 2021 року ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва із скаргою на бездіяльність керівника Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
ОСОБА_3 скаргу обґрунтовує тим, що він 06 лютого 2021 року ,шляхом поштового відправлення, звернувся до керівника Державного бюро розслідувань з заявою про вчинення кримінального правопорушення за вих. №4210/06, яка отримана уповноваженою особою Державного бюро розслідувань 08 лютого 2021 року, щодо вчинення суддею Солом'янського районного суду м.Києва ОСОБА_4 кримінальних правопорушень , передбачених ч.2 ст. 366-1, ч.2 ст. 366, ч.2 ст. 256, ч.1 ст. 111, ст. 170, ч.2 ст. 15, ч.5 ст. 27 КК України.
Зазначає, що на час звернення до слідчого судді зі скаргою відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення, до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені, досудове слідство не розпочато, що свідчить про порушення вимог КПК України.
Просить зобов'язати керівника Державного бюро розслідувань внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою ОСОБА_3 від 06 грудня 2021 року за вих. №4210/06, яка була зареєстрована в СУ ДБР 08 лютого 2021 року про вчинені ОСОБА_4 кримінальні правопорушення за кваліфікацією ч.2 ст. 366-1, ч.2 ст. 366, ч.2 ст. 256, ч.1 ст. 111, ст. 170, ч.2 ст. 15, ч.5 ст. 27 КК України, надати йому витяг з ЄРДР , пам'ятку про процесуальні права і обов'язки потерпілого.
В судове засідання особа, яка подала скаргу- ОСОБА_3 не з'явився, про день, час, місце розгляду скарги повідомлений належним чином, просить розглядати вказану скаргу без його участі.
Слідчий (уповноважена особа) Державного бюро розслідувань в судове засідання не з'явився, про день, час, місце розгляду скарги повідомлений належним чином, причини неявки невідомі.
Слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу у відсутності заявника ОСОБА_3 , слідчого (уповноваженої особи) Державного бюро розслідувань.
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
06 лютого 2020 року ОСОБА_3 звернувся до керівника Державного бюро розслідувань з заявою про вчинення кримінального правопорушення за вих. №4210/06, яка отримана уповноваженою особою Державного бюро розслідувань 08 лютого 2021 року, щодо вчинення суддею Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_4 кримінальних правопорушень , передбачених ч.2 ст. 366-1, ч.2 ст. 366, ч.2 ст. 256, ч.1 ст. 111, ст. 170, ч.2 ст. 15, ч.5 ст. 27 КК України.
Станом на день розгляду скарги відомості про вчинені кримінальні правопорушення не були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та досудове слідство не розпочато.
Положеннями ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР.
Приписи ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст.2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до ЄРДР.
Пунктом 4 ч. 5 ст.214 КПК України передбачено, що до ЄРДР має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
На підставі п. 2 Розділу ІІ Положення про ЄРДР, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 298 від 30 червня 2020 року, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Вищезазначені положення закону дають підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР і це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Таким чином, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Крім того, відповідно до положень статей 126, 129 Конституції України, ст.. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом. Вказана норма закону визнана конституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду №8-рп/2011 від 12 липня 2011 року, в якому, поміж іншого, зазначено, що оцінка процесуальним діям судді може даватись тільки судами апеляційної чи касаційної інстанцій, і не може даватись будь-якими органами, в тому числі і слідчими органами.
Згідно з п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року « Про незалежність судової влади » судові рішення вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку, або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом.
Отже виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством і оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів та суддів щодо розгляду та вирішення справи поза процесуальним порядком не допускається.
Таким чином, можливе порушення суддею норм матеріального або процесуального права не може виключно кваліфікуватись як кримінальне правопорушення та як підстава для притягнення судді до кримінальної відповідальності.
Як слідує із змісту та матеріалів скарги , в заяві про вчинення кримінального правопорушення від 06 лютого 2021 року до ДБР ОСОБА_3 стверджував про скоєння суддею ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 366-1, ч.2 ст. 366, ч.2 ст. 256, ч.1 ст. 111, ст. 170, ч.2 ст. 15, ч.5 ст. 27 КК України.
Однак, на переконання слідчого судді, в ній не наведено наявності ознак вищевказаних кримінальних правопорушень, заява не містить фактів, які б вказували на вчинення кримінальних протиправних дій суддею Солом'янського районного суду м.Києва ОСОБА_4 , а викладено відомості, які стосуються професійної діяльності судді під час здійснення судочинства ,у тому числі по справам,стороною у яких виступав ОСОБА_3 , а також допущені, на його думку, порушення вимог чинного законодавства під час розгляду проваджень за його участю, участю громадської організацію, яку він представляв, та доводи заявника фактично зводяться до незгоди з процесуальними діями судді та прийнятими нею судовими рішеннями .
Отже, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність у даному випадку підстав для задоволення скарги щодо зобов'язання уповноважених осіб (слідчого) Державного бюро розслідувань внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідні відомості про вчинення кримінального правопорушення за заявою ОСОБА_3 від 06 лютого 2021 року за вих.№4210/06.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 214, 303, 306, 307, 309, 532 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність керівника Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчисляється з дня отримання нею копії судового рішення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1