Справа № 761/29828/19
Провадження № 2/761/815/2021
(заочне)
10 березня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Макаренко І.О.
при секретарі Горденюк М.А.,
розглянувши в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проживає в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі ордеру, виданому йому та його сім'ї 02.08.1972 .
У вищевказаній квартирі зареєстровані відповідачі, які не проживають в ній з 2017 року.
Відповідачі не несуть витрат на утримання житла, не сплачують комунальні платежі, при цьому ніяких перешкод у користуванні приміщення відповідачам не створюється. Позивач позбавлений можливості оформити субсидію та приватизувати квартиру, оскільки в ній зареєстровані відповідачі, які постійно проживають за кордоном.
Позивач в судове засідання не з'явився, його представник направив до суду заявув в якій позов підтримав та не заперечував проти заочного розгляду, просив слухати справу у відсутності позивача та його представника.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про час, місце та дату слухання справи повідомлялися належним чином, відзиву на позовну заяву не надали.
Відповідно до вимог ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Враховуючи, що представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи, на підставі ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Квартира за адресою: АДРЕСА_1 , надана позивачу та його сім'ї згідно ордеру, виданому Виконавчим комітетом КМР депутатів трудящих 02.08.1972 (а.с. 8).
Відповідачі зареєстровані у вищевказаній квартирі (а.с. 9).
Як вбачається з акту, складеного ТОВ «Індустріальний будівельний холдинг» 22.02.1917 відповідачі зареєстровані у спірній квартирі, однак не проживають в ній.
Згідно акту, складеного ТОВ «Імпульс-Газ» 19.02.2021, відповідачі з 2017 року не проживають в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .
Статтею 47 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Відповідно до ст. 71 ЖК УРСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Згідно ст. 72 ЖК УРСР, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Частиною 1 статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Відповідно до п. 26 Постанови Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. № 207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підстав рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про зняття з реєстрації місця проживання особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Таку ж правову позицію висловив Верховний Суд України у своїй постанові 6-467цс15 від 01.07.2015 р.
Виходячи з встановлених в судовому засіданні обставин, суд вважає що позовні вимоги щодо визнання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 такими, що втратили право користування житловим приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 71, 72 ЖК УРСР, ст. 317, 319, 321 ЦК України, ст.ст. 4, 133, 137, 141, 174, 177, 184, 280 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 такими, що втратили право користування житловим приміщенням (квартирою) за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в рівних частках на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заява про перегляд заочного рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Відповідно до п. 15.5 розділу 15 XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 10.03.2021.
Суддя: