Справа № 756/3341/21
Номер провадження № 1-кс/756/628/21
10 березня 2021 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого, поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 26.02.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100050000438, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Києва, який має професійно-технічну освіту, офіційно не працюючого, зареєстрованого та який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не засудженого,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
09.03.2021 до Оболонського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУНП в місті Києві ОСОБА_7 , поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 26.02.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100050000438, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України. Дане клопотання погоджено прокурором Київської місцевої прокуратури № 5 ОСОБА_3 .
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що 13.09.2020, приблизно о 03 год. 00 хв., неповнолітній ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , перебували за адресою: АДРЕСА_2 , біля центрального входу супермаркету «Сільпо», де в той час знаходились ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_10 . У цей же час за вищевказаною адресою біля входу у супермаркет, поруч із вітриною між ОСОБА_9 та ОСОБА_15 і ОСОБА_14 виник словесний конфлікт. У ході словесного конфлікту та раптово виниклих особистих неприязних відносин один до одного, у ОСОБА_9 з хуліганських спонукань, виник злочинний умисел спрямований на спричинення ОСОБА_15 тілесних ушкоджень, а саме, ОСОБА_9 наніс один удар кулаком лівої руки в обличчя ОСОБА_15 (матеріали відносно ОСОБА_9 виділені в окреме провадження).
У подальшому ОСОБА_14 намагаючись захистити свого брата ОСОБА_15 , також наніс у відповідь один удар кулаком правої руки в обличчя ОСОБА_9 , та після чого ОСОБА_14 побіг, спочатку в ліву сторону до сходів, що розташовано неподалік від супермаркету «Сільпо», потім через секунд 20, о 03:02:42 повернувся та побіг до скверу в сторону парку, який розташований по праву сторону від вищевказаного супермаркету, а слідом за ним побігли ОСОБА_16 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення ОСОБА_14 умисного тяжкого тілесного ушкодження, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_16 (який являється військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 гвардії матеріали відносно якого виділені в окреме провадження) наздогнав ОСОБА_14 та застосувавши бойовий прийом у вигляді підсічки, повалив останнього на підлогу, та разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_4 підійшли до ОСОБА_14 та почали наносити останньому тілесні ушкодження.
У подальшому ОСОБА_16 (який є військовослужбовцем військової частини Національної гвардії матеріали відносно якого виділені в окреме провадження) побачивши ОСОБА_15 підійшов до останнього та почав наносити удари останньому в область передпліччя від чого останній впав, та продовжуючи далі наносити ударити в область передпліччя вже сидячи на ОСОБА_15 .
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел спрямований на спричинення ОСОБА_14 тяжких тілесних ушкоджень, вчинене групою осіб, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді тяжких тілесних ушкоджень і хоча не бажаючи, але свідомо припускаючи їх настання, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , продовжували наносити численні удари ногами в область голови, шиї, тулуба, та кінцівках, чим умисно спричинили останньому тяжкі тілесні ушкодження.
При цьому не зупиняючись, навіть коли ОСОБА_15 побачивши як спричиняють тілесні ушкодження його брату ОСОБА_14 намагаючись зупинити їх, ліг на свого брата тим самим прикривши його своїм тілом від ударів, однак останні не зупиняючись продовжували наносити свої удари ОСОБА_14 та ОСОБА_15 .
У подальшому ОСОБА_4 та ОСОБА_8 зупинились тільки тоді, коли ОСОБА_15 повідомив, що його брат ОСОБА_14 не дихає. Після цього ОСОБА_4 та ОСОБА_8 з місця вчинення злочину зникли.
Унаслідок своїх протиправних дій вчинене групою осіб, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 спричинили ОСОБА_14 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з крововиливами під оболонки та шлуночки головного мозку, внаслідок яких останній помер.
Орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється в заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, яке учинене групою осіб, що спричинило смерть потерпілого, тобто в учиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Слідчий посилається на те, що підставою звернення з клопотанням про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного ОСОБА_4 , відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, є встановлення під час досудового розслідування наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_4 переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати іншим чином.
У зв'язку з чим у клопотанні слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а альтернативний запобіжний захід у вигляді застави не визначати.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання та доводи, що його обґрунтовують, просила слідчого суддю клопотання задовольнити, посилаючись на доводи вказані у ньому, ураховуючи наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених п. 1, 3, 4 ч. 1. ст. 177 КПК України, як і неможливості застосуванні іншого запобіжного заходу.
В обґрунтування ризиків, передбачених п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, за для застосування до підозрювано ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурор посилається на те, що ризиком того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та в подальшому суду є те, що він усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, зник з місця події та переховувався від органів поліції певний час. А тому можна стверджувати, що він буде і у подальшому навмисно переховуватись з метою уникнення відповідальності.
Ризиком того, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків є те, що підозрюваному відомо місце проживання вказаних осіб, так як протоколи допитів із вказаними анкетними даними таких осіб являються додатками до даного протоколу і вручені стороні захисту. Підозрюваний шляхом погрози, підкупу може схиляти свідків до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування.
Ризиком того, що підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню, а саме, перешкоджати органу досудового розслідування встановленню інших свідків та очевидців, які були присутні під час вказаних вище подій.
Також прокурор доповнила, що наразі планується спрямувати обвинувальний акт до суду щодо ОСОБА_4 , а щодо іншого підозрюваного обвинувальний акт вже спрямовано до суду. Саме з цих підстав були відокремлені матеріали щодо ОСОБА_4 в інше кримінальне провадження.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні не визнав обставин, які вказані в клопотанні та повідомленні про підозру, підтвердив лише той факт, що дійсно перебував 12.09.2020 зі вказаними особами разом, але заперечивши нанесення будь-яких тілесних ушкоджень потерпілому. У зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні клопотання чи обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні також просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого чи обрати іншій, більш м'який запобіжний захід, зокрема домашній арешт з 21:00 год. до 06:00 год. Крім того, захисником оспорювалась обґрунтованість підозри його підзахисного. Так, захисник посилався на розбіжності в показаннях свідків, непослідовності дій слідчого, який здійснив допит свідків нещодавно повторно, не надаючи первинних протоколів допиту цих свідків. Крім того, захисник просив узяти до уваги, що на його думку докази є недопустимими, оскільки до клопотання надано постанову про виділення матеріалів з іншого кримінального провадження, але в постанові відсутній перелік тих доказів, що виділені, що позбавляє можливості оцінити їх суду загалом.
Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні також просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого чи обрати іншій, більш м'який запобіжний захід підозрюваному, зокрема домашній арешт з 21:00 год. до 06:00 год. Захисником також оспорювалась обґрунтованість підозри його підзахисного з підстав наведених захисником ОСОБА_5 . Захисник посилався на невизначеність того, що надані докази свідчать про кількох осіб, які мали відношенні до подій, та наносили потерпілому удари, але їх дії не розмежовані, та не установлено хто саме, які тілесні ушкодження спричинив, бо надані матеріали свідчать, що не усі тілесні ушкодження були тяжкими, які спричинили смерть потерпілому.
Також захисник просив суд узяти до уваги, що щодо підозрюваного є інше кримінальне провадженні в іншому суді. У рамках тієї справи підозрюваному обирався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, але ухвалою апеляційного суду його було змінено на домашній арешт. З часом узагалі запобіжний захід закінчився та його суд не продовжував. Підозрюваний чотири роки з'являвся в усі судові засідання та не переховувався від як органу досудового розслідування так і суду.
Захисник оспорює наявність ризиків, які наведені прокурором, бо підозрюваний не переховувався від органу досудового розслідування, та з'явився сам одразу після того, як на пошту надійшло повідомлення про підозру. До цього підозрюваний викликів до слідчого не отримував. Наразі підозрюваний працює з 04.02.2021 на СТО «SSP Suzuki».
Вислухавши прокурора, підозрюваного та захисників, дослідивши надані докази та матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.
У судовому засіданні встановлено, що у провадженні слідчого відділу Оболонського відділу поліції ГУНП в місті Києві перебуває кримінальне провадження, внесене 26.02.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100050000438, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
26.02.2021 в рамках кримінального провадження 12020100050004966 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру щодо вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
26.02.2021 з матеріалів кримінального провадження 12020100050004966 виділено матеріали в кримінальне провадження 12021100050000438.
Суд ураховує позицію сторони захисту, яка посилалась на те, що постанова про виділення матеріалів з одного кримінального провадження в інше повинна містити перелік, або додаток до постанови з переліком тих доказів та матеріалів, які виділяються. Однак слід зауважити, що наразі суд, яким є слідчий суддя, перевіряє лише обґрунтованість підозри, тобто не є судом, який здійснює розгляд справи по суті та не перевіряє певні процедури, а отже йому не надаються усі докази та матеріали, які зібрані органом досудового розслідування.
В якості підтвердження обґрунтованості підозри органом досудового розслідування до матеріалів клопотання надано наступні докази:
- протоколи огляду місця події від 13.09.2020 за адресою: м. Київ, Мінське шосе, 4;
- постанова про призначення судово-медичне дослідження від 04.04.2019;
- лікарське свідоцтво про смерть №010.3558 від 14.09.2020;
- протокол допиту свідка ОСОБА_17 від 13.09.2020;
- протокол допиту свідка ОСОБА_18 від 13.09.2020;
- протокол допиту свідка ОСОБА_19 від 13.09.2020;
- протокол допиту свідка ОСОБА_20 від 13.09.2020;
- протокол допиту свідка ОСОБА_21 від 13.09.2020;
- протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_12 від 09.02.2021;
- протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_11 від 09.02.2021;
- протокол додаткового огляду диску із відеозаписом від 18.02.2021;
- протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_13 від 11.02.2021;
- протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 14.09.2020;
- протокол слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_9 від 14.09.2020;
- протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_10 від 08.02.2021;
- протокол слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_10 від 14.09.2020;
- протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_15 від 08.02.2021;
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_15 від 08.02.2021;
- протокол слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_15 від 01.10.2020;
- протокол додаткового допиту підозрюваного ОСОБА_8 від 09.10.2020;
- протокол слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_8 від 19.10.2020;
- висновок судово-медичної експертизи № 011-3558-2020 від 15.12.2020;
- висновок судово-медичної експертизи № 012-237-3558-2020 від 15.12.2020.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Суд ураховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд ураховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.
Так, у п. 32 справи «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, Series А, № 182) від 30 серпня 1990 року зазначено, що обґрунтована підозра це коли існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
На думку суду, обґрунтованість підозри повинна бути визначена враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Дослідивши у судовому засіданні надані органом досудового розслідування докази, зокрема відомості, що містяться в протоколах допиту свідків (додаткових), протоколах слідчих експериментів, суд дійшов висновку про те, що вони є такими, що обґрунтовують підозру ОСОБА_4 в інкримінованому злочині, так як надані слідчим докази свідчать про те, що ОСОБА_4 міг вчинити інкриміновані дії при зазначених у клопотанні обставинах.
Отже, суд вважає, що має місце наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Приймаючи таке рішення, суд не брав до уваги в якості доказів зазначене слідчим «іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності», бо такі докази суд не може перевірити на відповідність вимогами ст. 84 КПК України.
Згідно зі ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України окрім обґрунтованої підозри підставою застосування запобіжного заходу є також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Як видно з клопотання, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовують наявність підстав для застосування запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, а саме переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати іншим чином
Досліджуючи матеріали клопотання, надані докази, пояснення прокурора, беручи до уваги пояснення підозрюваного в судовому засіданні, захисників, а також особистість ОСОБА_4 суд уважає невстановленими жоден з ризиків, які було наведено прокурором. Приймаючи таке рішення, суд зазначає, що прокурором у судовому засіданні були лише наголошені ризики, але вони не були жодним чином мотивовані як певними для їх доведеності доказами так і фактичними даними.
Ці висновки суду також ґрунтуються на тому, що як встановлено у судовому засіданні, події мали місце 12.09.2020, про підозру ОСОБА_4 оголошено лише, фактично, 05.03.2021. Повідомлення про підозру складено 26.02.2021. Прокурор посилалась на те, що підозрюваного викликали але він не з'являвся. Між тим жодного доказу, як то копії відправлення чи узагалі копії виклику, який здійснено слідчим в перебачений законом спосіб, до клопотання в обґрунтування цього ризику не додано. Також у судовому засіданні встановлено, оскільки цього не заперечував прокурор, що щодо підозрюваного розглядається інше кримінальне провадження, але щодо нього наразі відсутній запобіжний захід та він разом з захисниками з'являється у всі судові засідання. Ці відомості свідчать про відсутність вважати, що ОСОБА_4 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Не надано також прокурором відомостей про те, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків. На думку суду, лише оголошення такого ризику не є підставою вважати, що він є існуючим. Крім того, слідим надано протоколи додаткових допитів свідків, зокрема від лютого 2021 року. При цьому жоден зі свідків не повідомляв, що на них хтось вчиняє вплив, і при цьому свідки вказували на ОСОБА_4 як на особу, яка причетна до подій, які останньому інкримінуються. Ці обставини також виключають можливість вважати існуючим наведений ризик.
Відсутній, на думку суду, і ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином оскільки на його обґрунтування не було наведено жодних пояснень та не надано відповідних доказів. Тим більше, на думку суду, такий ризик може полягати лише в діях, які не охоплені п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, але прокурором такі дії навіть не були неведені в судому засіданні для їх оцінки.
Також суд бере до уваги пояснення прокурора, що досудове розслідування фактично закінчене, щодо ОСОБА_4 буде спрямовано найближчим часом обвинувальний акт до суду а щодо іншої особи вже спрямовано, що свідчить про те, будь-яких дій вже підозрюваний учинити не може, як і перешкоджати чи впливати на когось.
На наявність інших ризиків прокурор не посилалась та не обґрунтовувала їх.
Відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя, оцінюючи клопотання слідчого, ураховує також тяжкість покарання, вагомість наявних у кримінальному провадженні доказів, особистість підозрюваного, наявність міцних соціальних зв'язків, як і не офіційного, але місця роботи на СТО.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Наведені, на думку слідчого судді, обставини свідчать у судовому засіданні прокурор довів обставини, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину, але не довів обставини, передбачених п. 2 тобто існування ризику, а отже і обставин передбачених п. 3 - наявність достатніх підстав для застосування запобіжного заходу як - тримання під вартою, який є винятковим запобіжним заходом, і що інший більш м'який запобіжний захід не буде достатнім для запобіганню встановлених у судовому засіданні ризиків.
Згідно з ч. 3 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.
Установлені у судовому засіданні обставини свідчать про те, що відсутні підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу в виді тримання під вартою. Але для досягнення дієвості завдань кримінального провадження відповідно до ч. 3 ст. 194 КПК України буде достатнім зобов'язання ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, а саме до слідчого у кримінальному провадженні, внесеного 26.02.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100050000438, або суду, залежно від стадії кримінального провадження.
Отже, у задоволенні клопотання слідчого, поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 26.02.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100050000438, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України слід відмовити.
Керуючись ст. 7, 110, 131, 132, 176-178, 182, 183, 186, 193-197, 369-372, 376 КПК України, суд
У задоволенні клопотання слідчого, поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 26.02.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100050000438, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України - відмовити.
Зобов'язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати за кожною вимогою до слідчого у кримінальному провадженні, внесеного 26.02.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100050000438, або суду, залежно від стадії кримінального провадження.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1