Справа №702/524/20
Провадження №1-кп/702/20/21
10 березня 2021 року м Монастирище
Монастирищенський районний суд Черкаської області
в складі: головуючої - судді: ОСОБА_1
за участю секретарів судового засідання: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Матвіїха Монастирищенського району Черкаської області, громадянина України, місце державної реєстрації та місце фактичного проживання - АДРЕСА_1 , раніше судимий: 1) 09.06.2011 вироком Монастирищенського районного суду Черкаської області за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнено з іспитовим строком на 3 роки; 2) 26.02.2014 вироком Монастирищенського районного суду Черкаської області за ч.1 ст.125 КК України до покарання у виді 160 годин громадських робіт. На підставі ст.71 КК України повністю приєднано невідбуте покарання за вироком Монастирищенського районного суду Черкаської області від 09.06.2011 у виді 3 років позбавлення волі, остаточне покарання - 3 роки 20 днів позбавлення волі; 01.07.2014 ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси відповідно до ст. 6 Закону України «Про амністію у 2014 році» невідбуту частину покарання за вироком Монастирищенського районного суду Черкаської області від 26.02.2014 скорочено наполовину; 22.05.2015 ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково звільнений від відбуття покарання, невідбутий строк - 05 місяців 04 дні; 3) 29.03.2019 вироком Монастирищенського районного суду Черкаської області за ч. 3 ст. 185 КK України до покарання у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнено з іспитовим строком на 3 роки, судимість у встановленому законом порядку не знята та не погашена, у кримінальному провадженні за ч. 3 ст. 185 КК України відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12020250220000147 від 16.07.2020,
за участю сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження:
прокурора: ОСОБА_5
потерпілого ОСОБА_6 ,
представника потерпілого адвоката: ОСОБА_7
захисника: ОСОБА_8
обвинуваченого: ОСОБА_4
представник Монастирищенського РС з питань пробації: не з'явився,
ОСОБА_4 повторно 10 липня 2020 року, близько 22 години 00 хвилин, з корисливою метою викрадення чужого майна та використання його в особистих цілях, умисно, таємно, шляхом відкриття вхідних дверей, які обладнані запірним пристроєм, проник до підсобного приміщення, що розташоване по АДРЕСА_1 , звідки вчинив крадіжку кутової шліфувальної машини марки DWT WS08-125T, ринкова вартість якої згідно висновку експерта Черкаського НДЕКЦ МВС України № 10/1128 від 03.08.2020, становить 550,00 грн. та паяльної лампи «Мотор Січ» сірого кольору, ринкова вартість якої згідно вищевказаного висновку експерта становить 250,00 грн., чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 800,00 грн.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у інше приміщення.
Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що в час приблизно з 08 до 16.07.2020 він у коморі, яка знаходиться в його домоволодінні за адресою АДРЕСА_2 виявив крадіжку болгарки, паяльної машинки та шурупокрута. З заявою звернувся до поліції. Через деякий час з'ясувалося, що крадіжку вчинив ОСОБА_4 . В обвинувальному акті зазначено саме ті речі, які в нього було викрадено. Викрадені речі йому повернули працівники поліції і вони були в справному стані. Відносно тих речей, які зазначені в обвинувальному акті та були в нього викрадені він претензій до обвинуваченого не має.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні під час судового розгляду справи, будучи обвинуваченим свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся та показав, що 10.07.2020, приблизно о 22 годині, після спільного розпиття спиртних напоїв з ОСОБА_6 , останній залишився відпочивати в його домоволодінні. Він вирішив викрасти речі, які знаходилися в домоволодінні потерпілого. Раніше йому було відомо про те, що дані речі є в потерпілого. Він з домоволодіння потерпілого, а саме з комори, яка не була закрита, за адресою АДРЕСА_2 викрав болгарку та паяльну лампу. Болгарку він продав сусідці на ім'я ОСОБА_9 за 100 гривень. Паяльну лампу вона відмовилася купувати і він зберігав її в себе в домоволодінні. Через деякий час він паяльну лампу добровільно видав працівникам поліції. Крадіжку він вчиняв сам, йому ніхто не допомагав та ніхто його не бачив. Викрадені речі в обвинувальному акті зазначено вірно. Він щиро кається у вчиненому та просить суворо його не карати.
Суд переконався, що показання обвинуваченого ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Представник Монастирищенського РС з питань пробації в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Причини неявки до суду не повідомив. На адресу суду надав досудову доповідь відносно обвинуваченого ОСОБА_4 .
Крім повного визнання вини ОСОБА_4 , будучи обвинуваченим під час судового розгляду, його вина у вчинені злочину повністю доведена доказами, добутими в установленому законом порядку в ході досудового розслідування, порядок та об'єм дослідження, яких визначений ухвалою суду від 10.03.2021 у відповідності до ч.2 ст.349 КПК України, і які у відповідності до ч.3 ст. 349 КПК України, в судовому засіданні, крім показань потерпілого, обвинуваченого, витягу з ЄРДР № 12020250220000147 від 16.07.2020, протоколу добровільної видачі від 16.07.2020, протоколу добровільної видачі від 16.07.2020 з таблицею зображень до нього, протоколу огляду предмета з таблицею зображень від 23.07.2020, висновку експерта №10/1128 від 03.08.2020 за результатами судової товарознавчої експертизи, постанови про визнання оглянутих предметів речовими доказами та приєднання до матеріалів кримінального провадження від 23.07.2020, протоколу огляду предмету від 16.09.2020 з таблицею зображень, постанови про визнання предметів речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 16.09.2020, схоронної розписки ОСОБА_6 від 03.08.2020, схоронної розписки потерпілого від 17.09.2020, характеризуючих особу обвинуваченого даних, не досліджувались, оскільки фактичні обставини кримінального провадження ніким не оспорюються.
Суд, з'ясувавши чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позицій, роз'яснює положення Закону про те, що у випадку розгляду справи у відповідності до ч.3 ст.349 КПК України вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується негативно, обставини, що пом'якшують та обтяжують призначення покарання.
Обставинами, що пом'якшують призначення покарання обвинуваченому суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, що обтяжує призначення покарання обвинуваченому суд визнає рецидив злочинів.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує пом'якшуючі призначення покарання обставини, його щире каяття у вчиненні злочину, активне сприяння розкриттю злочину, відношення самого обвинуваченого до вчиненого злочину, засудження ним власної поведінки в судовому засіданні, позицію потерпілого, те, що злочином не завдано тяжких наслідків, те, що він на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває. Однак, при призначенні покарання обвинуваченому суд також враховує те, що обвинуваченим вчинено злочин, який Законом віднесено до категорії тяжких злочинів, обтяжуючу призначення покарання обставину, а саме рецидив злочинів, він раніше неодноразово судимий, серед іншого і за вчинення умисного корисливого злочину проти власності, судимість у встановленому законом порядку не знята та не погашена, знову вчинив новий умисний злочин в період іспитового строку за попереднім вироком суду, не працевлаштувався, з метою отримання коштів на прожиття з законних джерел, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення та перевиховання, висновок досудової доповіді відносно обвинуваченого відповідно до якого ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як високий, а тому з урахуванням всіх наведених вище обставин, особи обвинуваченого суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства і находить за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі з поміщенням його до кримінально-виконавчої установи. При призначенні обвинуваченому остаточного покарання суд вважає за необхідне застосувати положення ч. 1 ст. 71 КК України та призначити остаточне покарання за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до призначеного покарання за новим обвинуваченням невідбутої частини покарання призначеного за вироком Монастирищенського районного суду Черкаської області від 29.03.2019 та остаточно визначити обвинуваченому до відбування покарання у виді позбавлення волі з поміщенням його до кримінально виконавчої установи про, що зазначав в судових дебатах і прокурор.
Відповідно до ст. 50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд призначає покарання обвинуваченому з дотриманням принципів законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання такого засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація та вважає, що призначення саме такого покарання, з урахуванням всіх вищеописаних обставин та особи обвинуваченого, є необхідним і буде достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних злочинів.
Суд, підстав для застосування відносно обвинуваченого ст.69, 69-1 КК України, не вбачає.
Цивільний позов не пред'явлено.
Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
Витрати за проведення експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави на підставі ст.124 КПК України.
Заходи забезпечення кримінального провадження до обвинуваченого не застосовувалися. Клопотання про їх застосування не надходило.
На підставі викладеного та керуючись ч. 2 ст. 373, ст. 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
Призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 4 (чотирьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі з поміщенням його до кримінально виконавчої установи.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання у виді 4 (чотирьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі за ч. 3 ст. 185 КК України, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Монастирищенського районного суду Черкаської області від 29.03.2019 у виді 4 (чотирьох) місяців позбавлення волі та остаточно визначити до відбування ОСОБА_4 покарання у виді 4 (чотирьох) років 5 (п'яти) місяців позбавлення волі з поміщенням його до кримінально-виконавчої установи.
Строк відбуття покарання рахувати з моменту затримання.
Цивільний позов не пред'явлено.
Речові докази:
- кутову шліфувальну машину марки DWT WS08-125T та паяльну лампу «Мотор Січ», документи на кутову шліфувальну машину марки DWT WS08-125T та документи на паяльну лампу «Мотор Січ», які під схоронні розписки передано потерпілому ОСОБА_6 , залишити у його власності, звільнивши його від схоронних розписок.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №10/1128 від 03.08.2020 в сумі 1144 (одну тисячу сто сорок чотири) гривні 15 коп.
До вступу вироку в законну силу захід забезпечення кримінального провадження обвинуваченому не обирати, в зв'язку з відсутністю клопотання про його обрання.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано, або у разі подання апеляційної скарги після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок не скасовано.
Вручити копію вироку негайно прокурору та обвинуваченому.
Копію вироку сторони можуть отримати в суді після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1