10 березня 2021 року
м. Київ
справа № 120/4407/20-а
адміністративне провадження № К/9901/7042/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року у справі №120/4407/20-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, в якому просив визнати протиправними та скасувати:
-наказ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №966 від 17 липня 2020 року "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Тиврівського відділення поліції" в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади заступника начальника Тиврівського відділення поліції Жмеринського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області;
- наказ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №132 о/с від 24 липня 2020 року в частині звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника Тиврівського відділення поліції Жмеринського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області та призначення дільничним офіцером поліції сектору превенції Тиврівського відділення поліції Жмеринського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.
Позивач просив поновити його на посаді заступника начальника Тиврівського відділення поліції Жмеринського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області з 25 липня 2020 року.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, відповідачем подано касаційну скаргу, яка надійшла до суду касаційної інстанції 01 березня 2021 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
У свою чергу, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема справи у спорах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
З оскаржуваних судових рішень вбачається, що предмет розгляду даної справи стосується визнання протиправним та скасування наказу в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади заступника начальника Тиврівського відділення поліції Жмеринського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, а також визнання протиправним та скасування наказу в частині звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника Тиврівського відділення поліції Жмеринського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області та призначення дільничним офіцером поліції сектору превенції Тиврівського відділення поліції Жмеринського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.
Виключень щодо посади позивача у цій справі відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв'язку з положеннями статті 50 Закону України "Про запобігання корупції" не встановлено.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, Вінницький окружний адміністративний суд розгляд справи проводив в порядку спрощеного позовного провадження.
Поруч з цим, скаржник зазначає, що дана справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має виняткове значення для скаржника. Проте, відповідних обґрунтувань зазначеного касаційна скарга не містить.
У даному випадку слід зазначити, що питання права, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, можуть охоплювати правові явища, що є найбільш суттєвими для такої практики та формування її однаковості. До таких явищ можна віднести систематичне порушення державою норм матеріального та процесуального права які зачіпають інтереси великого кола осіб, що супроводжуються чималою кількістю оскарження таких рішень у подібних справах, тощо.
Однак, скаржником не надано будь-яких доказів на підтвердження вказаних обставин та не обґрунтовано в чому саме полягає фундаментальне значення саме даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Верховний Суд зауважує, що оцінка судом «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.
Доводи скаржника в касаційній скарзі стосуються встановлення фактичних обставин справи та переоцінки доказів у ній, між тим як відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Допустимість відкриття касаційного провадження, якщо справа становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для скаржника, зумовлена потребою забезпечення єдності судової практики. Йдеться про реалізацію принципів верховенства права та правової визначеності, рівності перед законом і судом з метою гарантування розумної передбачуваності судового рішення.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої й апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з пунктом 8 частини другої якої, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та, у визначених законом випадках, на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" ("Levages Prestations Services v. France") від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; "Гомес де ла Торре проти Іспанії" ("Brualla Gomes de la Torre v. Spain") від 19 грудня 1997 року, заява 26737/95).
На підставі викладеного суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 328, 333 КАС України, Суд
У відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Національної поліції у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року у справі №120/4407/20-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування наказу відмовити.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. А. Губська
Судді М. В. Білак
О.В. Калашнікова