про залишення апеляційної скарги без руху
Справа № 826/11627/16
10 березня 2021 року м. Вінниця
Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Капустинський М.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганської області на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Луганській області про стягнення заробітної плати,
відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року позов задоволено.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Перевіривши додержання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог статей 295, 296 КАС України, суд дійшов висновку про залишення поданої апеляційної скарги без руху з таких підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Порядок сплати судового збору регулюється Законом України "Про судовий збір". Розміри та ставки судового збору встановлюються згідно із ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент звернення з адміністративним позовом) та розраховуються відповідно до встановленого розміру мінімальної заробітної плати, станом на 1 січня календарного року.
Так, згідно зі статтею 4 вказаного Закону (в редакції чинній на момент звернення з апеляційною скаргою) за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на ухвалу суду, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2016 року складає 1378, 00грн.
Враховуючи вказане, за подання апеляційної скарги в даному випадку належить сплатити судовий збір в розмірі 1378,00 грн.
Разом з цим, відповідачем не надано суду належних доказів сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги у встановленому законом порядку та розмірі.
При цьому, слід зазначити, що судовий збір за подання апеляційної скарги сплачується за наступними реквізитами:
ОДЕРЖУВАЧ: УК у м. Вінниці/отг м. Вінниця/22030101
Код ЄДРПОУ: 37979858
Банк: Казначейство України (ел. адм. подат)
Рахунок: UA728999980313171206081002856
Зазначені недоліки можуть бути усунуті шляхом надання оригіналу документу (квитанції) про сплату судового збору у розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір" (в редакції Закону, чинній на час подання апеляційної скарги), із підтвердженням зарахування вказаної суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2017 року.
Так, з матеріалів справи встановлено, що повний текст судового рішення виготовлено 14.12.2017 року.
Апеляційну скаргу відповідачем подано 10 травня 2018 року згідно штампу вхідної кореспонденції Окружного адміністративного суду м. Києва. Одночасно скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування клопотання зазначає, що ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2017 року ним отримано лише 20.04.2018 року.
Дослідивши вищезазначене клопотання суд вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання з огляду на таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 186 КАС України (в редакції чинній на момент подання позову) апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 189 КАС України ( у редакції чинній на момент подання позову) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд, надаючи оцінку наведеним доводам скаржника, зазначає, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Частиною першою статті 45 КАС України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом.
Колегія суддів зазначає, що обставини, з якими апелянт пов'язує поважність причин пропуску строків звернення, повинні бути доведеними та підтвердженими належними доказами, і дійсно підтверджувати неможливість звернення до суду у встановлений законодавством строк. Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Так, апелянт зазначає, що ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2017 року, ним отримано лише 20.04.2018 року, однак апеляційну скаргу подано лише 10.05.2018 року (згідно штампу вхідної кореспонденції Окружного адміністративного суду м. Києва), тобто з пропуском п'яти денного строку на апеляційне оскарження.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апелянтом не обґрунтовано поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Строк, пропущений апелянтом є неспіврозмірним із процесуальним строком, встановленим для апеляційного оскарження судового рішення.
Суд вважає, що наведені скаржником обставини щодо поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані судом поважними. Враховуючи те, що у даному випадку причина пропуску строку подання апеляційної скарги обумовлена бездіяльністю самого скаржника, то підстави для визнання таких причин поважними відсутні.
Жодних інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, скаржником не надано, немає таких доказів і в матеріалах справи.
З огляду на зазначене колегія суддів приходить до висновку про необхідність надання заявникові строку на зазначення можливо інших, належних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, 298, 325, 328, 329 КАС України, суд
1. Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганської області на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Луганській області про стягнення заробітної плати залишити без руху.
2. Запропонувати особі, яка подала апеляційну скаргу, у десятиденний строк з моменту отримання ухвали суду виконати вимоги цієї ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги, а саме: надати оригінал документу про сплату судового збору та зазначити можливо інші, належні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.
3. Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, апеляційна скарга буде повернута особі, яка подала апеляційну скаргу.
4. Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу, рекомендованим листом.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Капустинський М.М.